постільний

1) predic зайнятий, невільний; який зайнятий, займається ( чим-небудь); працюючий ( над чим-небудь)

2) діяльний; працьовитий; енергійний

3) напружений, інтенсивний

4) який знаходиться в постійному русі; активний; непосидючий

5) заст. метушливий, клопітливий, неспокійний

6) переобтяжений орнаментом, прикрасами

1) який не переривається, не припиняється, тривалий

2) cпeц. суцільний

3) eл. постійний ( про струм)

4) гpaм. тривалий

1) "вільний університет", постійний семінар, який проводиться студентами в стінах університету для обговорення питань, які не входять у навчальну програму

2) "відкритий університет" (без вступних вимог, певної програми е навчального плану; включає тільки гуманітарні науки)

1) ширяння; вільний політ

2) очікування; непевне становище; стан невизначеності

3) дiaл. навислий берег; яма під берегом ( де ховається риба)

4) = hoverer

1) ширяти (про птаха; hover about, hover over); ширяти, кружляти, зависати

2) нависати, огортати ( про хмари); нависати, застигати, завмирати ( над чим-небудь); нависати, загрожувати

3) (over, around) вертітися, тинятися; ходити навколо кого-небудь, тупцювати, юрбитися

4) постійно зазнавати загрози; вагатися, не зважуватися

5) сидіти на яйцях, висиджувати; прикривати ( тілом)

1) стайня; хлів, стійло; през. хлів ( про занехаяне приміщення)

2) конюшня, бігові коні, що належать одному власникові

3) манеж

4) власник стайні; обслуговуючий персонал стайні

5) група під єдиним началом; група спортсменів, що керується одним менеджером; художники, актори, що залежать від одного агента; прост. орава, орда, виводок; організація з філіями

6) pl; вiйcьк. чергування по стайні

1) стійкий, стабільний, постійний

2) твердий, непохитний; цілеспрямований

3) міцний, стійкий

1) нерухомий; закріплений, стаціонарний

2) постійний, незмінний, стаціонарний, стабільний

3) який не міняє місцезнаходження; який не міняє місця проживання; позиційний ( про війну)

1) вільний, кінець, що бовтається; висячий кінчик (чого-н.); to cut the tags off the rug зрізати бахрому з постілки

2) ярлик, етикетка

3) cпeц. кабельний наконечник

4) металевий наконечник на шнурку

5) петля, вушко

6) стрічка, бант (як прикрас; pl аксельбанти)

7) шматочок тканини на рибальському гачку поруч з наживкою

8) кінчик хвоста ( тварини); жмут вовни, що звалялася ( вівці)

9) смужка пергаменту з висячою печаткою

10) кінець, завершення; заключна частина; висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль

11) пишна фраза; червоне слівце

12) приспів

13) квач (гр)

14) cпeц. мічений атом

••

1) наклеювати або навішувати ярличок, етикетку

2) (after, behind) переслідувати (кого-н.), йти (за ким-н.); he tagged after /behind/ her every time she went out for a walk усякий раз, коли вона виходила погуляти, він йшов за нею по п'ятах

3) з'єднувати, зв'язувати (звичн. tag together)

4) розцвічувати ( мову); блиснути цитатою, увернути розумне слівце

5) салити, осалить ( у грі)

6) зрізати ( з вівці) вовну, що звалялася

1) безперервний

2) непорушений

3) суцільний, без пропусків, проміжків, т. п.

1) передовий, передній, попередній, (на)чільний. -вой отряд, пост - передовий (передній) загін, передова (передня) чата. [Козаки, мов який мур попередній, здержували хиже бесурменство (Куліш)]. -вая сваха - передоїжджа сваха. -вое животное (в стаде) - передняк, вожай. -вая статья - см. Передовица. -вые деньги - завдаткові гроші; авансові гроші;

2) (прогрессивный) поступовий. [Поступові елементи громадянства];

3) сущ. - передовий (козак), передовик, напередовець (-дівця).

* * *

1) прил. передови́й; ( прогрессивный) поступо́вий

2) в знач. сущ. передови́й, -о́го

3) см. передний

I n

1. порядок ведення (засідання тощо)

2. правила процедури, регламент

3. порядок, спокій; заведений порядок; наказ, розпорядження

4. орден

- further order нове розпорядження

- international economic order міжнародний економічний порядок

- protocol order протокольний порядок

- public order громадський порядок

- sessional orders правила, що залишаються в силі протягом однієї сесії

- social order суспільний устрій

- standing orders правила, що залишаються в силі протягом кількох сесій; постійні правила

- local order of precedence місцевий порядок старшинства

- natural order of things звичайний порядок

- world economic order міжнародний економічний порядок

- order of agenda порядок/ черговість питань порядку денного; порядок розгляду пунктів порядку денного

- order of business порядок денний (зборів, конференцій тощо); порядок чи черговість розгляду

- order of the day порядок денний

- order of the debate порядок проведення дебатів

- order of official precedence порядок дотримання старшинства в офіційних випадках

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order in writing письмовий наказ; письмова вказівка

- breach of order порушення регламенту

- point of order питання до порядку ведення (зборів тощо)

- to be in order бути правомочним/ правомірним/ доречним; відповідати правилам процедури

- to be awarded the order of... бути нагородженим орденом...

- to be out of order бути неправомірним/ недоречним; протирічити правилам процедури, бути порушенням правил процедури

- to call to order

a) закликати до порядку

b) відкрити збори

- to call a speaker to order закликати виступаючого до порядку

- to change the order of the items змінити черговість/ порядок питань (порядку денного)

- to establish international economic order встановити міжнародний економічний порядок

- to establish peace and order встановити спокій і порядок

- to keep order дотримуватись порядку

- to maintain order in the hall забезпечувати дотримання порядку в залі засідань

- to maintain peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to overthrow the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to preserve peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to proclaim a statement out of order оголосити про неправомірність заяви; оголосити про те, що заява є недоречною

- to raise a point of order піднімати питання з порядку ведення засідання

- to restore peace and order відновити спокій і порядок

- to rise to (a point of) order взяти слово до порядку ведення зборів (особливо перервавши виступа юного)

- to ruin the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to rule smbd. out of order позбавити когось слова; попередити про порушення правил процедури

- to wear the orderof... носити орден...

- in order to для того, щоб; з метою

- in order of у порядку черги; по старшинству

- in protocolar order в порядку протокольного старшинства

- Am I in order? Чи з моєю заявою все гаразд?

- O. of the Bath орден Бані (один з найвищих орденів Великої Британії)

- order book книга розпорядку роботи (Палати громад Парламенту Великої Британії; випускається в дні засідань Палати)

- O. of the British Empire орден Британської імперії

- O. of the Companions of Honour орден Кавалерів пошани

- order in council "Королівський указ в раді" (урядове розпорядження, схвалене монархом, яке не потребує розгляду в парламенті)

- O. of the Garter орден Підв'язки

- O. of Merit "За заслуги" (одна з найвищих нагород Великої Британії)

- order paper розпорядок дня (наступного засідання Палати громад, Велика Британія)

- O. of St. John орден св. Іоанна

- O. of St. Michael and St. George орден св. Михайла і св. Георгія

- the motion is not in order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the motion is out of order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the question is not in the order питання не передбачене порядком денним

- the question is out of the order питання не передбачене порядком денним

- the speaker is not in order оратор не передбачений порядком денним

- the speaker is out of order оратор не передбачений порядком денним

- Would this motion be in order ? Чи прийнятна ця пропозиція з точки зору процедури?

II v

1. наказувати, розпоряджатись, давати вказівки

2. направляти, посилати

- to be ordered abroad бути направленим за кордон

- to order silence наказати замовкнути

1. суспільний лад/ устрій, суспільство

2. спільнота, асоціація, об'єднання

- affluent society суспільство достатку

- colour-blind society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей

- modern society сучасне суспільство

- nonracial society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей

- pluralist society плюралістичне суспільство

- post-industrial society постіндустріальне суспільство

- primitive society первісне суспільство

- scientific society наукове товариство

- society of prosperity суспільство процвітання

- division of society into classes поділ суспільства на класи

- productive wealth of society продуктивні сили і багатство суспільства

- Great S. "велике суспільство" (програма президента Л. Джонсона, США)

1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка

1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг

═════════■═════════

account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот

═════════□═════════

«as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

1) суці́льний

2) безпере́рвний

3) грам. трива́лий ( про часи дієслів)

4) ел. пості́йний ( про струм)

1) (скор. від Diplomatic Corps) дипломати́чний ко́рпус

2) (скор. від direct current) пості́йний струм

3) амер. (скор. від District of Columbia) федера́льний о́круг Колу́мбія

1. стан, постава, фігура, статура, зріст, висота, довжина; бойуң / бойун узун СБ / СК ти висока; бойу кичик він малого зросту СМ; бойу бир вони одного зросту П; бир бойда одного зросту К; йар, биз эт'имиз — бир бой да, бир дэ сыма да кохана, ми з тобою і поставою однакові, і на обличчя СК; йаш бойуму халдырдым я занапастив своє молоде життя СБФ.

2. стрижень, русло К; ӧзен бойуна на глибину, на стрижень річки К.

3. присл. уздовж; энине бойуна уздовж і впоперек— ушир і вздовж Г.

4. післяйм. а) у висоту, на висоту чого; хамчы бойу су чыхты вода виступила на висоту нагайки ВН; тиз бойу хар сніг до колін, по коліна К; таван бойу йӱк җыйдым я зібрала постіль — приданого аж до стелі Б, СГ; адам бойунда на зріст людини СГ; б) уздовж, понад; чарше бойу базаром, по базару ВН; тарама бойу понад яром, уздовж балки ВН, К; йол бойу по дорозі, дорогою, вулицею СБ, СМ, К; т'етий тавлух бойу іде лісом СМ; т'ит абу ӧзен бойу іди понад цією річкою СЛ; дениз бойу понад морем Г; сохах бойу уздовж вулиці СГ.

річка ВН, СБ, СМ, У; бойун ады Йалта назва річки Ялта У.

берег О; див. бой I,

4. бой IV холостий, вільний, незалежний; бой йигит парубок СБ.

бой тӱркӱсӱ лірична пісня — на відміну від чын і душенка — частушок СК.

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА - організаційна та регулятивно-контрольна діяльність суспільства і держави, спрямована на охорону та оздоровлення природного довкілля, ефективне поєднання функцій природокористування і природоохорони та забезпечення нормальної життєдіяльності й екологічної безпеки громадян З. абезпечення оптимального розвитку сучасного суспільства неможливе без всебічного врахування екологічних наслідків усіх без винятку соціальних та виробничих проектів. Зокрема, при плануванні масштабних, комплексних народно-господарських програм виникає необхідність зважити на демографічний, енергетичний, технологічний, соціально-гігієнічний, соціологічний, інші аспекти, приведення їх у відповідність до екологічних нормативів. Для виявлення оптимальних форм взаємодії людини з її природним оточенням недостатньо лише ретельної реєстрації можливих впливів чинників антропогенного походження. Потрібні точні відомості про те, як відіб'ються ці впливи на життєдіяльності конкретних організмів та їхніх угруповань, на кожній ланці біосу, в т.ч. і на людині. Необхідними компонентами сучасної політичної практики в межах окремої держави є всебічне екологічне обґрунтування кожного господарського проекту, організація постійного моніторингу стану природного довкілля, незалежної і компетентної екологічної експертної служби, охорона окремих об'єктів природи,контроль за раціональним використанням природних ресурсів, проведення необхідних природоохоронних заходів, всебічний розвиток системи екологічного виховання, екологічної освіти. Сутність останньої полягає у створенні системи організаційних та дидактичних заходів, спрямованих на формування екологічного світогляду, глибокого розуміння зв'язків людини з природою, відчуття залежності людського буття від екологічних процесів. У системі сучасної Е.п. вагоме місце посідає концепція "єдиного всесвітнього уряду", зініційована глобалістами, зокрема представниками Римського клубу. Згідно з нею, лише спільний для усієї планети уряд зможе організувати і підтримувати оптимальний у всіх відношеннях "світовий порядок", раціонально і справедливо використовувати природні і людські ресурси, подолати екологічну кризу й вийти на збалансований режим розвитку.

Прокопович, Теофан (1681, Київ - 1736) - укр. мислитель, богослов, церковний діяч. При хрещенні був названий Єлисеєм, справжнє прізвище, ймовірно, Церейський. Згодом узяв прізвище свого дядька - Теофана Прокоповича, професора і ректора КМА. Навчався в КМА, потім упродовж трьох років студіював у колегії св. Атанасія у Римі. Навчався також в ун-тах Швейцарії і Німеччини, зокрема в Йєні, Галле, Альтдорфі. Повернувшись на батьківщину, понад десять років був проф. і ректором КМА, викладав поетику, риторику, філософію, математику, теологію. На вимогу царя Петра І П. проти власної волі змушений був переїхати до Петербурга. Він підтримує освітні реформи Петра, створює перший проект Академії наук, очолює літературно-громадський гурток, який одержав назву "вченої дружини", пише низку публіцистичних і філософсько-богословських творів. Іноземні вчені вважали його найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на багатьох напрямах розвитку її культури і науки. Мислитель вважав, що Бог як предвічна мудрість і вседосконалий розум існував до буття світу і є його першопричина і творець. Разом із тим, на думку П., повне визначення природи збігається з Богом щодо природних речей, у яких він з необхідністю існує і які він рухає. Ядром учення П. про світобудову є поняття природного (фізичного) тіла, яке він розглядає як субстанцію, що складається з матерії і форми. Матерія при цьому розглядалась як спільний і єдиний субстрат природних тіл, джерело їхньої кількісної визначеності, а форма - як основа їхньої якісної різноманітності. П. наполягав на активності матерії як компонента субстанції, котра знаходиться в постійному русі, що є універсальним і являє собою "мовби якесь загальне життя всього світу". На роздумах мислителя про матерію позначився розвиток природознавства, який схилив його до двох висновків: по-перше, на відміну кір Аристотеля, він твердив, що матерія єдина й однорідна в усіх природних тілах: це стосується неба і землі, живого і неживого, вона змінює лише форму, переходячи від одного тіла до іншого; по-друге, створена на початку світу Богом матерія не може далі ні народжуватися, ні знищуватися, ні збільшуватися, ні зменшуватися. Заперечуючи атомістичне вчення, П. вважав, що матеріальний всесвіт складається з найдрібніших корпускул, які є подільними до безмежності, але й найменша частинка тіла не втрачає своєї матеріальності і не може бути зведена до матеріальної точки. Він не погоджувався з думкою, що матерія не має власного існування, а отримує його від форми, і наполягав на нероздільності сутності й існування в природних тілах. Простір і час, як вважав мислитель, невіддільні від рухомого тіла. Високо оцінюючи розум людини, П. приділяв значну увагу вивченню логічних операцій, методів доведення й аргументації. Істина перестає бути для нього чимось заздалегідь даним у Біблії, а розуміється як процес набуття і нарощування людством нового знання. П. визначає істинне знання, прагнучи розширити межі самобутності наукової істини, як корисне і практично значуще. Суттєве місце в творах П. відведено проблемі людини та моралі. Ідеї, що він розвивав, були спрямовані проти середньовічних концепцій у цій галузі, сприяли формуванню нових етичних норм і уявлень. У своїх творах П. виходив із ідеї про те, що основою історичного поступу, сили держави, добробуту громадян є освіта, поширення наук, мистецтв і ремесел. Тому верховним носієм державної влади, на його думку, може бути лише просвічений володар, "філософ на троні". Центральне місце в філософському вченні П. належить теорії держави і права. Створений ним перший в Росії варіант теорії просвіченого абсолютизму був наслідком застосування теорій природного права і суспільної угоди до осмислення реалій історії рос. державності і її нагальних потреб у петровську добу. Він сприяв утвердженню пріоритету світського начала, науки, розуму, що спиралися на авторитет сильної і просвіченої державної влади; протидіяв намаганням боярської і церковної опозиції виступити проти петровських реформ; захищав демократичну за своєю сутністю ідею спільного блага - "всенародної користі". Створена П. теорія просвіченого абсолютизму мала чимало спільного з ученнями ранньобуржуазних теоретиків держави і права: Ліпсія, Греція, Гоббса, Пуфендорфа. При її опрацюванні мислитель використовував не лише доробок західних вчень, а й осмислення державотворчих ідей, особливо пов'язаних з теорією природного права, наявній в укр. філософській і суспільно-політичній думці вже від друг, пол. XVI ст. Але запропонована П. теорія була непридатною для умов України, де не було власної монархічної традиції, а, сприяючи централізації Росії, слугувала придушенню тут автономістичних і самостійницьких прагнень у сфері державотворення. В поглядах П. відобразився перехід від філософських ідей, що ґрунтувалися на ідеях східної патристики і західної схоластики, до формування філософських концепцій Нового часу.

[br]

Осн. тв.: "Мистецтво риторики" (рукопис, 1706); "Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави" (1726); "Духовний регламент" (1823).

САМОТНІСТЬ - екзистенційна ситуація людського буття, у межах якої відбувається зовнішнє чи внутрішнє відокремлення людей. С. є результатом колізій комунікації, що породжуються виявленням людини у світі як неповторної особистості. Проблема С. стає надзвичайно актуальною саме в наш час - час деконструкції світоглядних орієнтирів і спроб знайти нові умови для комунікації. У розгорнутому вигляді проблема С. в європейській філософії вперше була поставлена Паскалем, який розглядав С. передусім як факт страждання. На відміну від нього, у творчості Сковороди поняття С. має позитивний сенс, який реалізується у свідомому усамітненні і може привести до нової комунікації та взаємодії зі світом - "сродної праці". Шопенгауер вбачав у С. фатальний результат "волі до життя". Глибокі роздуми про С. людини пронизують творчість Гете, який називає її причиною відокремленість людської особистості від трансцендентного світу. На відміну від нього, Ніцше вважає причиною С. людини її відчуження від власних надлюдських перспектив; з іншого боку, С., на думку мислителя, стає відчуженням людини, що освоює ці перспективи, від інших людей. У XX ст. темаС. порушується в екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії. Слід розрізняти зовнішню С. і С. внутрішню, або екзистенційну. Перший різновид С. є результатом обставин, що приходять у життя людини іззовні; він є предметом соціально-психологічного дослідження. Внутрішня С., яка є наслідком особистісного розвитку людини, може бути осягнута як психологічними, так і філософськими дослідженнями. Вона породжується відкритим, трансцендуючим характером людського буття і є результатом постійного виходу екзистенції за свої межі. Другою фундаментальною причиною внутрішньої С. є принципова біполярність (бівалентність) людського роду - його розділеність на дві статі - чоловічу та жіночу. Вихід за межі внутрішньої С. можливий лише у внутрішній комунікації, під якою розуміється така комунікація, що торкається глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Внутрішня С. людини виявляється й долається у трьох фундаментальних екзистенційно-особистісних вимірах: буденному, граничному та метаграничному бутті. У буденному бутті людини, фундаментальною ознакою якого є безособовість, що породжує буттєву монотонність-як-перебування, внутрішня С. переживається як нудьга, яка частково знімається й відроджується знову у феноменах турботи та святковості. У граничному бутті людини, яке є запереченням буденності через наростання вольового начала на шляху його заглиблення у творчість та владу, буденна С. стає граничною С. і виявляється у таких екзистенційних ситуаціях, як туга, закоханість, жах, відчай. У метаграничному бутті, що є виходом за межі маніпуляції та об'єктивації буденного і граничного буття у простір актуалізації особистості, С. втрачає свій фатальний характер і стає новою реальністю - усамітненням як вільно обраною С. Вихід за межі С. у метаграничному бутті людини можливий через феномени толерантності й любові, що знаменують собою вищі прояви внутрішньої комунікації.