-
1 Пострҍлъ
Пострҍлъ вонзенїе -
2 Пострҍляю
Пострҍляю вонзаю, устрҍляю -
3 Пострҍлили
Пострҍлили вонзоша -
4 Пострҍленный
Пострҍленный вонзенный -
5 год постр.
Construction: YrBlt (Pleasant Hill Road, $532000, 3 Bdrms, 1435 SqFt, 1955 YrBlt) -
6 постреливать
пострілювати. Постреливающий -1) (прич.) що постре[і]лює;2) (прил.) пострільний. [Пострільні болі].* * *пострі́лювати -
7 построение
постр||ое́ние1. (действие) konstruo, konstruado;\построение коммуни́зма konstruado de komunismo;2. (структура) strukturo;3. воен. formado;\построениео́ить 1. konstrui;2. воен. formi;\построениео́иться воен. sin formi;\построениео́йка konstruaĵo.* * *с.1) ( действие) construcción f, edificación f; organización f2) ( структура) construcción f, estructura fпострое́ние фра́зы — construcción de la frase
3) книжн. ( теория) teoría f; interpretación f; рел. exégesis f, exegesis fфилосо́фские построе́ния — sistema de ideas filosóficas
4) воен. ( строй) formación fпострое́ние в шере́нгу — formación en fila
* * *с.1) ( действие) construcción f, edificación f; organización f2) ( структура) construcción f, estructura fпострое́ние фра́зы — construcción de la frase
3) книжн. ( теория) teoría f; interpretación f; рел. exégesis f, exegesis fфилосо́фские построе́ния — sistema de ideas filosóficas
4) воен. ( строй) formación fпострое́ние в шере́нгу — formación en fila
* * *n1) gener. (äåìñáâèå) construcción, edificación, organización2) milit. formación3) eng. (геометрическое) construcción4) book. (áåîðèà) teorìa, exegesis, exégesis, interpretación5) law. estructura orgánica6) econ. composición, construcción, estructura -
8 постреливание
пострі́лювання -
9 пропалить
постріляти якийсь час.* * *I пропал`итьсм. пропаливатьII1) ( выстрелить) пропали́ти2) ( заниматься пальбой в течение определённого времени) пали́ти [ці́лий день] пропали́ти -
10 перестрелянный
перестріляний, постріляний; повистрелюваний. Перестреляться (обо всех) - позастрелюватися, пострілятися; бути постріляним, перестріляним. [Ліпше всім позастрелюватися, ніж зрадниками стати]. -реливаться (стрелять друг в друга) - перестрілюватися, стрілятися чим. [Замість рушниць стрілялись тільки луками (Куліш)].* * *перестрі́ляний; пострі́ляний -
11 пострелять
1) (немного) постріляти. [Трохи постріляв з рушниці];2) (всех) вистріляти. [Вистріляв усіх качок].* * *1) постріля́ти2) ( настрелять) настріля́ти; ( перестрелять) перестріля́ти -
12 перестреливать
перестрелять (всё, всех) вистрілювати, вистріляти, перестріляти, поперестрілювати, постріляти. [Вистріляймо їх, вражих синів (Куліш)]; (патроны, порох) вистрелювати, повистрелювати (патрони, порох).* * *несов.; сов. - перестрел`ятьперестрі́лювати, перестріля́ти; (несов.: застрелить всех, многих; израсходовать патроны) постріля́ти -
13 попаливать
стріляти, палити, гримати, бухати часом, часами. Попалить -1) постріляти, попалити, погримати, побухати трохи (деякий час);2) попалити; см. Пожечь.* * *I[потро́ху, час від ча́су] пали́тиII[потро́ху, час від ча́су] стріля́ти, пострі́лювати -
14 постреляться
1) пострі[е]лятися;2) (о самоуб.) позастрі[е]люватися.* * *постріля́тися -
15 бранный
1) бойовий. Б-ное поле - бойовище. [Лежить він на бойовищі постріляний та порубаний, на рани смертельні незмагає];2) лайливий. Б-ое слово - лайка.* * *Iлайли́вийIIбра́нное сло́во (выраже́ние) — лайли́ве сло́во, лайли́вий ви́слів, ла́йка
бра́нний -
16 выстрел
стріл (р. -лу), постріл, стрі[е]ль. Холостой в. - вистріл без набою, сліпий.* * *по́стріл, -у, стріл, -у -
17 израненный
пора́нений, зра́нений, перера́нений; пострі́ляний -
18 изранить
пора́нити, зра́нити, мног. перера́нити, позра́нювати; диал. обра́нити; ( выстрелами) постріля́ти -
19 изрешечивать
изрешетить порешетювати, порешетити, здіравлювати, з[по]діравити, побивати, побити на решето. Изрешеченный - порешетений, з[по]діравлений, (выстрелами) постріляний. -ться -1) порешетюватися, порешетитися, здіравлюватися, з[по]діравитися, бути порешетеним, з[по]діравленим, побиватися, побитися, бути побитим на решето;2) (издыриваться) дірчавіти, подірчавіти.* * *несов.; сов. - изрешет`итьзреше́чувати, зрешети́ти, -шечу́, -шети́ш, сов. порешети́ти, подовба́ти; здіря́влювати, здіря́вити, сов. подіря́вити, подірча́вити -
20 исстреливать
исстрелять1) (издырить стрельбой) решетувати, по[з]решетувати (стріляючи), сов. постріляти, подіркувати, побити що (стріляючи, кулями), (насквозь) прострі[е]лювати, попрострі[е]лювати що. [Мету (цель) зовсім попрострелювали (Сл. Ум.)];2) (порох, пули) вистрі[е]лювати, вистріляти, повистрі[е]лювати (порох, кулі). [Усі набої повистрелювали (Сл. Ум.)].* * *несов.; сов. - исстрел`ять1) ( тратить) вистрі́лювати, ви́стріляти2) ( покрывать следами от выстрелов) прострі́лювати, простре́лити и прострі́лити; ( продырявливать) продіря́влювати, продіря́вити, сов. подіркува́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник