-
21 деньги
сущ.множ.укçа, укçа-тенкĕ; бумажные деньги хут укçа; выделить деньги на строительство больницы больница тума укçа-тенкĕ уйǎрса пар ♦ Время — деньги посл. вǎхǎт укçа хакне тǎрать; бешеные деньги ямǎт укçа -
22 дым
сущ.муж., множ. дымытĕтĕм, сĕрĕм; густой дым çǎра тĕтĕм; из трубы клубится дым мǎрьерен тĕтĕм мǎкǎрланать ♦ дым коромыслом акǎш-макǎш тĕркĕшÿ, шǎв-шав; Нет дыма без огня посл. Вут çунмасǎр тĕтĕм тухмасть -
23 жизнь
сущ.жен.1. (ант. смерть) пурнǎç, пурǎну, пурǎнни; возникновение жизни на Земле Çĕр çинче пурнǎç пуçланса кайни2. пурнǎç, ĕмĕр, кун-çул; долгая жизнь вǎрǎм ĕмĕр; прожить жизнь в труде пурнǎçа ĕçлесе ирттер3. кого-чего или какая пурнǎç, ĕç-хĕл, пурнǎç-тǎрмǎш; общественная жизнь общество пурнǎçĕ; оторваться от жизни пурнǎç-тǎрмǎшран уйрǎлса кай ♦ отдать жизнь пурнǎçа пар (вилни çинчен); воплотить в жизнь пурнǎçа кĕрт; между жизнью и смертью пурнǎçпа вилĕм хушшинче, ни чĕрĕ ни вилĕ; Жизнь прожить — не поле перейти посл. ĕмĕр сакки сарлака -
24 каравай
сущ.муж.çǎкǎр, çавра çǎкǎр ♦ На чужой каравай рот не разевай посл. Çыннǎнне ан хапсǎн -
25 каша
сущ.жен.пǎтǎ; гречневая каша хура тул пǎтти; пшённая каша вир пǎтти; варить кашу пǎтǎ пĕçер ♦ мало каши ел айван-ха; заварить кашу ĕçе чǎкрашлат; расхлёбывать кашу ĕçе уçǎмлат, йывǎрлǎха сир; с ним каши не сварить унпа пĕр чĕлхе тупма çук; сапоги просят каши атǎ тĕпĕ хǎйпǎнса кайнǎ; Маслом каши не испортишь посл. Çу янǎшǎн пǎтǎ пǎсǎлмасть -
26 колоть
1глаг. несов. (син. рассекать)çур, чĕл, вакла; колоть дрова вутǎ çур; колоть орехи мǎйǎр кат2глаг. несов.1. кого-что чик, тир, тǎрǎнтар; колоть иглой йĕппе чик2. кого пус, чик; колоть свинью сысна пус3. (син. язвить) йĕпле, тĕртсе ил (сǎмахпа); колоть насмешками тǎрǎхласа йĕпле ♦ Правда глаза колет посл. Чǎн сǎмах килĕшмест; в боку колет чикен чикет; колоть глаза намǎслантар -
27 копейка
сущ.жен., множ. копейкипус; монета в двадцать копеек çирĕм пуслǎх укçа ♦ копейка в копейку тĕп-тĕрĕс, шǎп та лап; сидеть без копейки пĕр пус укçасǎр лар; в копеечку влетело хакла ларчĕ; Копейка рубль бережёт посл. Пусшарǎн тенкĕ пухǎнать -
28 кормить
глаг. несов.1. çитер, тǎрант, çиме пар; кормить кашей пǎтǎ çитер; кормящая мать кǎкǎр ачи амǎшĕ2. тǎрантарса усра; отец кормит всю семью ашшĕ пĕтĕм кил-йышне тǎрантарса усрать ♦ кормить обещаниями пулмасса сун; Весенний день год кормит посл. Çурхи кун çулталǎк тǎрантать -
29 корова
сущ.жен. (ант. бык)ĕне; дойная корова сǎвакан ĕне; доить корову ĕне су; корова отелилась ĕне пǎруланǎ ♦ У коровы молоко на языке посл. Ӗне сĕчĕ чĕлхи çинче; идёт как корове седло ĕне çинчи ашǎк пек (килĕшÿсĕр япала çинчен) -
30 кто
местоим. вопросит. и относит.кам; Кто пойдёт со мной? Кам пырать манпа?; Кто ищет, тот найдёт Кам шырать, çав тупать; Кто знает, что будет завтра Кам пĕлет ыран мĕн пуласса ♦ мало кто знает никамах та пĕлмест; разошлись кто куда тĕрлĕ еннелле саланса пĕтрĕç; говорят кто о чём кашни хǎйĕнне калать; кому что нравится кама мĕн килĕшет; Кто в лес, кто по дрова посл. Пĕри вǎрмана, тепри армана -
31 мир
1сущ.муж., множ. миры1. (син. вселенная) тĕнче, çут тĕнче; происхождение мира çут тĕнче пулса кайни2. (син. Земля) Çĕр, тĕнче; народы мира тĕнчери халǎхсем; чемпион мира тĕнче чемпионĕ; он много поездил по миру вǎл нумай тĕнче касса çÿренĕ3. (син. область, сфера) тĕнче, хутлǎх; мир животных чĕр чун тĕнчи; мир растений ÿсен-тǎран тĕнчи; мир звуков сасǎсен хутлǎхĕ; внутренний мир человека этем чун-чĕри ♦ всем миром пĕтĕм йышпа; пойти по миру çука ер, кĕлмĕçе тух; На миру и смерть красна посл. Йыш çинче вилĕм те хǎрушǎ мар2сущ.муж.1. (ант. война) мир, тǎнǎçлǎх; заключить мир мирлеш, мир ту2. (син. согласие; ант. вражда) килĕшÿлĕх, çураçулǎх; жить в мире килĕштерсе пурǎн -
32 насильно
нареч.вǎйпа, пусахласа, ирĕксĕр, çилампа; Насильно мил не будешь посл. Çилампа юраймǎн -
33 поймать
глаг. сов.тыт, ярса тыт; охотник поймал лису сунарçǎ тилĕ тытнǎ ♦ Не пойман — не вор посл. Тытман вǎрǎ — вǎрǎ мар -
34 хвататься
глаг. несов. (син. браться)1. за кого-что ярса тыт, ярса ил, çатǎрласа тыт; хвататься за нож çĕçĕ ярса тыт2. за что пуçла, пуçǎн, тытǎн, пикен; хвататься за любую работу кирек менле ĕçе тытǎн (суйласа тǎмасǎр) ♦ Утопающий за соломинку хватается посл. Аптранǎ кǎвакал кутǎн чǎмнǎ тет -
35 что
11.местоим. вопросит. мĕн, мĕскер; Что ты сказал? Мĕн терĕн эсĕ?; Что здесь случилось? Мĕн пулчĕ кунта?2. нареч. (син. сколько) мĕн чухлĕ, мĕн хак; За что ты это купил? Мĕн хакпа туянтǎн эсĕ куна?3. нареч. (син. почему) мĕн, мĕншĕн, мĕн пирки; Что ты задумался? Мĕн шухǎша кайран эсĕ?4. союзн. сл. (син. который) переводится в соответствии с контекстом: дом, что стоит на углу кĕтесре ларакан çурт; сказали, что он болен вǎл чирленĕ терĕç ♦ что было сил пĕтĕм вǎйран, вǎй çитнĕ таран; Что толку спорить? Тавлашнин мĕн усси пур?; в случае чего мĕн те пулин сиксе тухсан; Мне-то что! Мана мĕн ĕç!; ни к чему кирлĕ мар; ни за что 1) тем пулсан та 2) нимшĕнех, ним сǎлтавсǎр; с чего мĕншĕн, мĕн сǎлтавпа; Чего только нет! Мĕн кǎна çук!; Что делать! Мĕн тǎвǎн!; Чему быть, того не миновать посл. Пулмалли пулатех2союз; переводится в соответствии с контекстом: Я сожалею, что опоздал Эпĕ кая юлнǎшǎн пǎшǎрханатǎп; Он так изменился, что его не узнать Вǎл палламалла марах улшǎнса кайнǎ; Что ни день, приходят новые вести Кунсерен çĕнĕ хыпарсем килсе тǎраççĕ -
36 шило
сущ.сред.; множ. шильяаптǎри; проколоть кожу шилом сǎрана аптǎрипе шǎтар ♦ Шила в мешке не утаишь посл. Пуррине пытарма çук
- 1
- 2
См. также в других словарях:
послід — 1 іменник чоловічого роду екскременти птахів послід 2 іменник чоловічого роду відходи зерна … Орфографічний словник української мови
посл. — посл. (abbreviation) пословица Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
посл. — посл. пословица Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
послідній — я, є, діал., заст. Останній. || у знач. ім. послі/днє, нього, с. Рештки, залишки від чого небудь. || у знач. ім. послі/дні, ніх, мн. Найгірші з поміж інших … Український тлумачний словник
посліпнути — і послі/пти, пнемо, пнете, док. Осліпнути, втратити зір (про всіх чи багатьох, також про очі). || На короткий час утратити здатність бачити (від яскравого світла, сяйва, блиску і т. ін.) … Український тлумачний словник
послівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
послівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
послідкувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
послідний — прикметник останній діал., арх … Орфографічний словник української мови
послідовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
послідовний — прикметник … Орфографічний словник української мови