-
1 после
1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].* * *2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.\после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді
-
2 отдыхать
I. отдохнуть відпочивати, відпочити, відпочнути, спочивати, спочити, спочинути, випочивати, випочити, віддихати, (немного) перепочивати, перепочити, припочити. [Відпочни (відпочинь), бо втомився. Полягайте та віддиште трохи]. -хать (спать) после обеда - спочивати по обіді. -нуть от последствий тяжёлой, неприятной работы - видихати що. [Три місяці ставок копали - мабуть не скоро його видихаємо].II. см. Отдышаться.* * *несов.; сов. - отдохн`утьвідпочива́ти, відпочи́ти, спочива́ти, спочи́ти и спочи́нути; віддиха́ти, відди́хати и віддихну́ти и відітхну́ти; ( немного) перепочива́ти, перепочи́ти -
3 признаваться
признаться1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.* * *несов.; сов. - призн`аться1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитисяпризна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися
до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що
призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися
2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися
См. также в других словарях:
После обеда полежи, после ужина походи! — См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
После обеда и лях мудер. — (т. е. сытый). См. ОПЛОШНОСТЬ РАСТОРОПНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
После обеда порожних ложек много. — После обеда порожних (гулящих) ложек много. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
После обеда с ложкой. — см. После поры не точат топоры … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На Илью до обеда лето, после обеда осень. — На Илью до обеда лето, после обеда осень. См. МЕСЯЦЕСЛОВ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На Семен день до обеда паши, а после обеда пахаря вальком маши. — (холодно?). См. МЕСЯЦЕСЛОВ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ЖАРКИМ ДНЕМ ПОСЛЕ ОБЕДА — «ЖАРКИМ ДНЕМ ПОСЛЕ ОБЕДА» (Dog Day Afternoon) США, 1975, 130 мин. Драма, боевик. Фильм основан на реальном факте ограбления банка в Бруклине в очень жаркий день 22 августа 1972 года. Сценарист Френк Пирсон, получивший премию «Оскар», и режиссер… … Энциклопедия кино
Надо хлеба и на после обеда. — Надо хлеба и на после обеда. См. ЗАПАС … В.И. Даль. Пословицы русского народа
За обедом соловей, а после обеда воробей. — За обедом соловей, а после обеда воробей. См. ПИЩА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ПОСЛЕ — ПОСЛЕ. 1. нареч. Спустя некоторое время, потом, позже. После уж будет поздно. Поговорим после о нашем деле. 2. предл. с род. Вслед за кем чем нибудь; позже кого чего нибудь. После обеда. После службы. Прийти после всех. || По отъезде, уходе или… … Толковый словарь Ушакова
После поры не точат топоры. — После обеда с ложкой. После поры не точат топоры. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа