-
1 послання
epistle, letter, (офіційне, урядове) message -
2 послання
сmissive; letter; epistle; message -
3 послання
посла́ние -
4 послання
message -
5 послання
posłanńaс. -
6 послання
წერილი -
7 послання із співчуттям
Українсько-англійський юридичний словник > послання із співчуттям
-
8 послання президента
Українсько-англійський юридичний словник > послання президента
-
9 офіційне урядове послання
Українсько-англійський юридичний словник > офіційне урядове послання
-
10 папське бреве
( послання з дисциплінарних питань) breve лат. -
11 Барт, Карл
Барт, Карл (1886, Базель - 1968) - швейц. протестантський теолог, засновник діалектичної теології. Від 1921 р. - проф. у Геттингені, потім у Мюнстері та Бонні. У 1935 р. емігрував у Швейцарію, викладав у Базельськомуун-ті. У першій великій праці "Послання до римлян (коментарі до послання ап. Павла до римлян)" (1919) Б. перетлумачує ідеї К'єркегора про неспівмірність Богового та людського, наголошуючи, що витоки віри тільки у Богові, який сам породжує цю віру через одкровення, а тому підґрунтя віри треба шукати у ній самій. Бог - поза розумом, неспівмірний із людиною і не пізнається нею. Між людиною та Богом прірва. Не існує контакту ані через почуття, ані через релігійні переживання, ані через історичне знання, до якого звертається католицький релігійний раціоналізм. Тільки сам Бог через Христа та його пророків може явити себе людині. З концепції Б. випливає розуміння християнської антропології як христол огії. Людина є лише у тій мірі людиною, в якій вона бере участь у людському бутті Христа.[br]Осн. тв.: "Послання до римлян" (1919); "Слово Бога і слово людини" (1928); "Ансельм" (1931) та ін. -
12 Потій, Іпатій
Потій, Іпатій (1541, с. Рожанка, Холмщина - 1613) - укр. церковний діяч, богослов, письменник-полеміст. Належав до найактивніших творців Берестейської унії. П. вважають перекладачем на укр. мову праці єзуїта Петра Скарги "Оборона синоду Берестейського" (1597). Відомі також 74 проповіді П. У 1605 р. П. віднайшов і опублікував послання Київського Митрополита Мисаїла до Папи Сикста IV з 1476 р. Окрім історичної цінності самого послання, цей друк мав принципове наукове значення, позаяк це була перша публікація джерела з укр. історії, яка започаткувала історичні дослідження як в уніатському, так і в православному середовищах. Літературні твори і проповіді П. наближаються до нового в той час барокового стилю. Основна проблема, яку він порушує, - це злободенні питання його епохи: церковна унія з Римом і її правові та культурно-ідеологічні аспекти.[br]Осн. тв.: "Унія альбо Вьіклад преднейших артьїкулов, ку з'єдноченью Греков з костелом Рьімским належаших" (1595), "Антирризис альбо Апологія проти Христофора Філалета" (1599), "Оборона Синоду Флорентійського" (1604), "Гармонія альбо согласіє віри" (1608). -
13 лист
1. yapraq (у рослини)2. yapraq, tabaq (про папір)3. mektüp, yazı (послання) -
14 біблія
БІБЛІЯ ( від грецьк. βιβλία - книги) - зібрання стародавніх священних книг юдаїзму і християнства. Б. існувала вже у старозавітний період. У ранньохристиянській літературі термін "Б." відсутній і починає вживатися від III - IV ст. н. е З. а структурою Б. поділяється на дві нерівні за обсягом частини - Старий Завіт і Новий Завіт. Назва "Старий Завіт" (зібрання священних книг юдаїзму) не зустрічається в юдаїзмі і започатковується лише християнською традицією, з метою розрізнити два союзи, які Бог укладав із людством у різні історичні періоди. Спочатку Бог уклав завіт з євреями, визначивши їх "богообраною" нацією, але цей завіт, згідно з християнським віровченням, був тимчасовим і діяв лише до пришестя Сина Божого (Месії) на землю. Месія (Ісус Христос) приніс "новий і досконалий закон", уклавши Новий Завіт з усім людством. Старий Завіт було написано в дохристиянський час на староєврейськ. мові, за винятком деяких уривків, написаних арамейськ. мовою. Новий Завіт - це християнська частина Б. (містить християнські священні тексти, написані грецьк. койне) Н. овий Завіт складають 27 книг - 4 Євангелія, Книга дій апостолів, 21 апостольське послання, Об'явлення Св. І. Богослова (Апокаліпсис). 39 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту опоряджують "канон" (від грецьк. κανών - правило, норма). Канонічними називали книги Б., які були ретельно відібрані впродовж тривалого часу з маси релігійних текстів та в яких вбачали відбиток істинного віровчення, його зразок. До найстародавніших і водночас визначних перекладів Б. належить грецьк. переклад Старого Завіту, відомий як "Септуагінта" (переклад сімдесятьох), здійснений не раніше III ст. до н. е. і не пізніше II ст. до н. е. Автори новозавітних текстів широко використовували старозавітні цитати саме з цього перекладу. Назагал і мова "Септуагінти" значною мірою вплинула на формування мови Нового Завіту. Найстарішим із латин, перекладів Старого Завіту вважається "Вульгата" (від лат. vulgata - загальновідома, доступна). Першим повним Слов'янськ, перекладом Б. вважається переклад братів Кирила і Мефодія (друг. пол. IX ст. н. е.), перше друковане видання Слов'янськ. Б. ("Острозька Біблія") було здійснене князем Острозьким в Україні (1581). -
15 Печерський, Феодосій
Печерський, Феодосій (бл. 1036, м. Василів, побл. Києва - 1074) - києворуський релігійний мислитель, ігумен, активний опорядник Києво-Печерського монастиря; автор багатьох послань і повчань, що мали значне поширення: "Слово про терпіння і про любов", "Повчання про терпіння і про смиріння", "Слово про віру християнську і про латинську" та ін. Утверджував у монастирському житті і в київському християнстві загалом аскетичні традиції, напрацьовані візантійським, насамперед афонським, чернецтвом (саме за його ігуменства в Печерському монастирі було запроваджено суворий Студійський статут); разом з тим, продовжив зусилля свого вчителя Антонія, спрямовані на створення в Печерському монастирі духовно-моральної атмосфери терпіння й жертовної любові, що поєднувала братію у її подвижництві. Як літературні твори П.Ф., так і відомості про його життя і діяльність засвідчують його вдачу активного полеміста - критика "латинян" і юдеїв; з останніми він, за свідченням його житія, мав звичку потай зустрічатися і сперечатися про Христа В. одночас послання П.Ф. містять заклики до милосердя і співчуття стосовно усіх, хто страждає, перебуває у скруті, незалежно від того, чи це юдей, сарацин, болгарин, єретик, латинянин або будьякий поганин, за що, на думку П.Ф., милосердному віддячить Господь. "Житіє Феодосія Печерського", написане Нестором, ймовірно, у 80-ті рр. XI ст. (за іншою версією, на поч. XII ст.) - один із найвизначніших творів давньокиївської агіографії, що виразно засвідчує її моральну орієнтацію і жанрову специфіку.
См. также в других словарях:
послання — я, с. 1) Дія за знач. послати I 1), 2). 2) Письмове звертання до кого небудь; лист. 3) Літературний твір, що має форму такого звертання. •• Посла/ння апо/столів ранньохристиянські твори, які увійшли до Нового Завіту; торкаються питань віровчення … Український тлумачний словник
послання — [посла/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
послання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
епистолія — послання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
епістолія — послання, лист … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Написання великої літери у релігійній лексиці — 1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи. Аналогічно пишемо слова та… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Пастирський - пасторальний - душпастирський — Донедавна було досить легко розрізнити, коли в українській мові вживати слово пастирський, а коли пасторальний. У СУМ і читаємо, що пастирський це прикметник до пастир, наприклад: пастирське серце, пастирський обов язок, а навіть пастирський пес… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
лист — I 1) (одна з основних частин рослини у вигляді тонкої, зазв. зеленої пластинки), листок; лапа (зазв. великий і широкий) 2) див. листя II 1) (тонкий, щільний шматок / шар заліза, дикту тощо), аркуш; полотнище (перев. з паперу) 2) (писаний текст,… … Словник синонімів української мови
Екатерина Билокур — Билокур Екатерина (1900 1961) мастер украинской народной декоративной живописи. Место рождения село Богдановка Пирятинского уезда Полтавской губернии (теперь Яготинский район Киевской области) Родилась в семье состоятельных крестьян. Рисовать… … Википедия
Билокур, Екатерина Васильевна — Билокур Екатерина (1900 1961) мастер украинской народной декоративной живописи. Место рождения село Богдановка Пирятинского уезда Полтавской губернии (теперь Яготинский район Киевской области) Родилась в семье состоятельных крестьян. Рисовать… … Википедия
