порізаний

См. также в других словарях:

• порізаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• порізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порізати 1 5). || порі/зано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• різаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до різати 1 7), 9). || у знач. прикм. •• Мов рі/заний дуже голосно. 2) у знач. прикм. Якого зроблено чим небудь гострим, який утворюється від порізу (про рану). 3) у знач. прикм. Зробл., вигот. вирізуванням. || Пр …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки

• блок — I а, ч., тех. 1) Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2) Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II а, ч.… …   Український тлумачний словник

• карбований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до карбувати. 2) у знач. прикм. Покритий карбами (у 1 знач.), різьбою. 3) у знач. прикм. Зроблений способом карбування. 4) у знач. прикм., перен. Чіткий, розмірений. 5) у знач. прикм., заст. Розітнутий, порізаний… …   Український тлумачний словник

• кусковий — а/, е/. Порізаний на куски …   Український тлумачний словник

• шаткований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до шаткувати. 2) у знач. прикм. Порізаний на тонкі довгі смужки (перев. про капусту) …   Український тлумачний словник

• нерівний — I 1) (про поверхню чого н. який має підвищення й заглиблення); горба[и]стий, горбкуватий (покритий горбами) 2) (про край чого н. який має виступи, загини тощо); рваний (з ніби розірваними краями); зубчастий (із краями у вигляді зубців); порізаний …   Словник синонімів української мови

• різка — и, ж. 1) Зрізаний з якого небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. || Один або кілька зв язаних прутиків, якими карають кого небудь. || перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. Давати різок. 2) Дрібно… …   Український тлумачний словник

• розріз — у, ч. 1) Дія за знач. розрізати, розрізувати 1), 3). 2) Розрізане місце, отвір, прорізаний у чому небудь. || Форма, обрис очної щілини. 3) Площина дійсного чи уявного перерізу якого небудь предмета. •• Геологі/чний ро/зріз графічне зображення на… …   Український тлумачний словник