Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

порочить+кого-л

  • 1 порочить

    опорочить (хулить) ганити, зганити, гудити, згудити, ґандж[ч]увати, зґандж[ч]увати, (бесславить) ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати, славити, ославити, неславити, знеславити, безчестити, збезчестити, плямити, сплямити, шпетити, зшпетити кого, що, у (не)славу вводити (ввести) кого, безчестя класти, покласти на кого; срв. Порицать, Опорочить. [І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити (Мирн.). Нащо ганьбити чоловіка (Кам'ян.). Се ганьбує і консульство (Куліш). Блаженні ви, коли вас ганьбуватимуть і гнатимуть та розпускатимуть про вас усяку лиху славу (Єв.). Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)]. Самому -чить себя - (образно) по славоньці ходити. [Не я тебе, дівчинонько, у славоньку вводжу, а сама ти, дівчинонько, по славоньці ходиш (Пісня)].
    * * *
    ганьби́ти, поро́чити, паплю́жити; ( ославлять) ославля́ти, осла́влювати, знесла́влювати, несла́вити, вво́дити в сла́ву (в несла́ву); ( пятнать) плямува́ти

    Русско-украинский словарь > порочить

  • 2 Зачернивать

    зачернять, зачернить
    1) зачернювати, зачорнити, чорнити, почорнити, вичернювати, вичорнити, (о мн.) позачернювати;
    2) (марать) замазувати, замазати, замащувати, замастити, каляти, закаляти, бруднити, забруднювати, забруднити, (о мног.) позамазувати, позакалювати, позабруднювати що чим;
    3) (порочить) чорнити, зчорнити, гудити, згудити кого; (начать порочить) почати чорнити, гудити, загудити кого. [Дивувалася, що се сталося старому, що разом загудив Василя (Квітка)];
    4) см. Захеривать, Зачёркивать. Зачернённый - заче[о]рнений, поче[о]рнений; замазаний, замащений, закаляний, забруднений; згуджений. [Два хлопи, зачорнені, як чорти (Франко)].

    Русско-украинский словарь > Зачернивать

  • 3 марать

    марывать
    1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];
    2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];
    3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;
    4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -
    1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;
    2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;
    3) мазаний, ляпаний, базграний;
    4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.
    * * *
    1) ( пачкать) ма́зати, брудни́ти; каля́ти; ( пятнать) плямува́ти, плями́ти

    \марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р

    2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити
    3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти
    4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати

    Русско-украинский словарь > марать

  • 4 заушать

    заушить бити, вдарити по щоках, по щоці, дати в ухо кому, ляпаса давати, дати кому, ляпанцями, лящами годувати, нагодувати кого, затопити кому по пиці. [Дам тобі ляща я в пику (Котл.)].
    * * *
    несов.; сов. - зауш`ить
    1) (кого - давать пощёчину, бить по уху) би́ти (б'ю, б'єш) по щоці́, уда́рити по щоці́, би́ти в ву́хо, уда́рити в ву́хо (кого), дава́ти (даю́, дає́ш) ля́паса, да́ти (дам, даси́) ля́паса (кому); дава́ти ляща, да́ти ляща́ (кому)
    2) (перен.: оскоролять) ображати, обра́зити (обра́жу, обра́зиш); ( порочить) ганьби́ти, -блю́, -биш, зганьби́ти

    Русско-украинский словарь > заушать

  • 5 порицать

    гудити, ганити, ганьбити и ганьбувати кого, ганьбу (догану) давати, доганяти кому за що, (вульг.) циферувати кого за що. [Чужого не гудь, свого не хвали (Борз.). І те погане, і там недобре - усе ганить, усіма нехтує (Н.-Лев.). Все що инші ні чинили, він ганьбив безглуздо й злісно (Грінч.). Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна (Г. Барв.)]. -цать пороки - ганити, ганьбити, картати вади. Начать -цать - загудити, заганити, заганьбити и т. д.
    * * *
    гу́дити, га́нити; ( осуждать) засу́джувати, осу́джувати; ( порочить) ганьби́ти, ганьбува́ти

    Русско-украинский словарь > порицать

  • 6 поносить

    I. ганити, ганьбити, ганьбувати, обмовляти, лихословити, неславити, потріпувати, кобенити, шпетити, шкилювати, (вульг.) паскудити кого, чим, за що; см. Позорить.
    II. Поносить -
    1) поносити, (долго) попоносити що, попоноситися з чим, (об одежде) приносити. [Ми не вертаємо шовків купцеві, поплямувавши їх чи приносивши (Куліш)];
    2) (о лошадях) поносити. [Коні злякались і поносили];
    3) (стоить) виносити. [Виносить сто карбованців ця річ]. Поношенный - ношений, приношений. [Шаровари в його приношені, з латками (М. Вовч.)]. Срв. Понести.
    * * *
    I
    ( носить) поноси́ти; ( долго) попоноси́ти
    II
    ( порочить) ганьби́ти; паплю́жити; потрі́пувати; ( оговаривать) обмовля́ти, сла́вити

    Русско-украинский словарь > поносить

  • 7 Очернивать

    и Очернять очернить
    1) (красить в чёрн. цвет) чорнити, почорнити що чим. [Почорнити сажею];
    2) (порочить) чорнити, об[з]чорнити, обмовляти, обмовити, гудити, обгудити кого. [Люди загомонять, обгудять, обнесуть (Неч.-Лев.)]. Очернённый -
    1) почорнений;
    2) обчорнений, обмовлений. См. Опорачивать, Оклеветать.

    Русско-украинский словарь > Очернивать

См. также в других словарях:

  • ПОРОЧИТЬ — ПОРОЧИТЬ, порочу, порочишь, несовер. (к опорочить), кого что. 1. Вскрывая неправильность или дурные свойства чего нибудь, осуждать, признавать негодным; внушать недоверие к чему нибудь. Порочить показания свидетелей. Порочить выводы исследователя …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОРОЧИТЬ — ПОРОЧИТЬ, чу, чишь; несовер., кого (что). 1. Навлекать позор на кого что н., бесчестить. П. честь мундира. П. своё имя. 2. Осуждать, чернить. П. чью н. работу. П. своего противника. | совер. опорочить, чу, чишь; ченный. | сущ. порочение, я, ср. и …   Толковый словарь Ожегова

  • порочить — ПОРОЧИТЬ1, несов. (сов. опорочить), кого что. Сообщая всем, многим о ком , чем л. предосудительные сведения, выставлять (выставить) кого , что л. в неблагоприятном свете; Син.: ославлять, пятнать, Разг. пачкать, позорить, чернить; Ант.:… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • порочить — чу, чишь; нсв. (св. опорочить). кого что. Распространять предосудительные сведения о ком , чём л., выставлять в неблаговидном свете; чернить, позорить. П. чьё л. имя. П. репутацию. П. честных людей. Не позволю себя п. // Навлекать на кого , что л …   Энциклопедический словарь

  • порочить — чу, чишь; нсв. (св. опоро/чить) см. тж. порочиться, порочение а) кого что Распространять предосудительные сведения о ком , чём л., выставлять в неблаговидном свете; чернить, позорить. Поро/чить чьё л. имя. Поро/чить репутацию …   Словарь многих выражений

  • Смешивать/смешать (сравнивать/ сравнять) с говном — кого. Вульг. прост. 1. Жестоко расправляться с кем л., уничтожать кого л. 2. Портить кому л. репутацию, оскорблять, порочить кого л. Мокиенко, Никитина 2003, 106 …   Большой словарь русских поговорок

  • Обливать/ облить грязной водой — кого. Разг. Устар. Незаслуженно оскорблять, порочить кого л. Ф 2, 7 …   Большой словарь русских поговорок

  • Окунать/окунуть в говно — кого. Вульг. прост. Неодобр. Незаслуженно оскорблять, порочить кого л. Мокиенко, Никитина 2003, 105 …   Большой словарь русских поговорок

  • Пускать/ пустить под ноги — кого. Волг. Втаптывать в грязь, порочить кого л. Глухов 1988, 137 …   Большой словарь русских поговорок

  • Обливать/ облить (окатить) помоями — кого. Разг. Неодобр. Незаслуженно оскорблять, порочить кого л. ФСРЯ, 291; Ф 2, 17 …   Большой словарь русских поговорок

  • Кидать в грязь — кого. Устар. Чернить, порочить кого либо. Мавра Фоминична была скупа на слова, но справедлива и, в отличие от сестры своей, не умела и не любила ни с того ни с сего кидать человека в грязь ввиду своего дурного расположения духа… (Ф. Решетников.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»