порося

не было у бабы хлопот, купила порося

не было у бабы хлопот, купила баба порося

не было у бабы хлопот, так купила порося

не было у бабы хлопот, так купила баба порося

• Баба - бабе, баба - борову, а потом по всему городу (Б)

• Баба с воза - кобыле легче (Б)

• Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б)

• Не было у бабы хлопот, купила баба порося (Н)

• Не было у бабы хлопот, купила баба порося (Н)

рыба Cuprinus carassius карась (-ся); -си, мн. - карасі (-сів), соб. карасяччя. [На те щука в морі, щоб карась не дрімав (не спав) (Номис)]. А ну, порося, обратись в рыбу -ся - обернися порося на карася (Номис). Обильный -сями - карасистий.

* * *

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

поросёночек порося (-сяти), паця (-цяти), ум. поросятко, поросяточко (-ка), пацятко, пацяточко, (кабанчик) поросюк (-ка), (свинка) поросючка, (детск.) паця (-ці).

* * *

- баба с возу - кобыле легче

- не было у бабы хлопот, купила порося

- не знала баба горя, купила баба порося

- за что купил, за то и продаю

- не было у бабы хлопот, купила порося

- не знала баба горя, купила баба порося

- не купи двора, купи соседа

- баба с возу - кобыле легче

- базарная баба

- не знала баба горя, купила порося

- старая баба

- не было у бабы хлопот, купила порося

• Behind the mountains there are people to be found - И за рекой люди живут (И)

• People create their own problems - Не было у бабы хлопот, купила баба порося (H), Охота пуще неволи (O)

• People don't see things on their doorsteps - За семь верст комара искали, а комар на носу (3), Не ищи зайца в бору - на опушке сидит (H)

• People living in glass houses should not throw stones - Других не суди, на себя погляди (Д)

• People who live in glass houses shouldn't throw stones - Других не суди, на себя погляди (Д)

• There are always other people and other places - И за рекой люди живут (И)

• People create their own problems - Не было у бабы хлопот, купила баба порося (H), Охота пуще неволи (O)

• If one will not, another will /, so are all maidens wed/ - Всякая невеста для своего жениха родится (B)

• If you will, you can - Была бы охота - заладится всякая работа (Б)

• It is easy to do what one's own self wills - Была бы охота - заладится всякая работа (B), Где хотенье, там и уменье (T)

• То him that wills, ways are not wanting - Где хотенье, там и уменье (Г)

• Where there's a will, there's a way - Где хотенье, там и уменье (Г)

• Where the will is ready, the feet are light - Где мило, семь верст не криво (Г)

• Will is his law - Хозяин - барин (X)

• Will is the cause of woe - Не было у бабы хлопот, купила баба порося (H)

• He who has no worries makes himself some - Не было у бабы хлопот, купила баба порося (H), Охота пуще неволи (O)

• It is not work that kills but worry - Не работа крушит, а забота сушит (H)

• Worrying doesn't mend nor pay - От слез ничего не прибудет (O)

• Worry never crossed a bridge - От слез ничего не прибудет (O)

Cf: Beware of no man more than thyself (Br.). Each man makes his own shipwreck (Am.). Every man carries an enemy in his own bosom (Br.). Every man is his own worst enemy (Am., Br.). Evil is brought on by oneself (Am.). an only from himself can suffer wrong (Am.). A man's best friend and worst enemy is himself (Am.). None is hurt (offended) but by himself (Br.). You dig your grave with your own hands (Am.)

1) yetiştirmek; beslemek

2) büyütmek, yetiştirmek тж. перен.

сов., вин. п.

* * *

gener. engordar

взрыть

I. скопувати, скопати, рити, порити, зрити, спороти. [Скопала грядку. Попоров (споров) плуг землю. Грядку порося порило]. Взрытый - зритий, розритий, поритий. [Розрита могила (Шевч.). Чорна земля під копитом, як та рілля зрита (Рудан.)]; (о кроте) кротити (-чу, -тиш), (сов.) накротити. [Кріт землі накротив].

II. Взрывать, взорвать на воздух - висаджувати (висадити) в повітря; (мину) запалити. Взорванный - висаджений у повітря, зруйнований вибухом.

* * *

1) ( разрушать взрывом) виса́джувати, [в пові́тря], ви́садити [в пові́тря] и мног. повиса́джувати [в повітря]; ( подрывать) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти, зрива́ти, зірва́ти, позрива́ти; ( разрушать) руйнува́ти, зруйнува́ти и поруйнува́ти

2) (сов. перен.: возмутить) обу́рити, роздратува́ти

пряжений, смажений, печений. [Пряжений горох. Пряжене (смажене) сало. Смажена (печена) риба. Печене м'ясо. Печене порося. Печена картопля].

* * *

пряжитися, смажитися, шкваритися, пектися; (обжигаться) смалитися. [Курка (порося) печеться. Риба смажиться. Доведеться шкваритися в душних вагонах, мов у пеклі смажитися. Чого ти на сонці печешся (смалишся)?].

* * *

1) ( подвергаться действию жара) жа́ритися, сма́житися, прягтися (пряже́ться), пря́житися; пекти́ся (пече́ться), пра́житися; (преим. в сале, масле, о сале) шква́ритися

2) ( находясь в жарком месте) пекти́ся (печу́ся, пече́шся); жа́ритися, сма́житися, пря́житися, пра́житися

3) страд. жа́ритися, сма́житися, прягти́ся, пря́житися; пекти́ся, пра́житися; шква́ритися; жа́ритися; прожа́рюватися, -рюється