Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

попадя

  • 21 сколько веревку ни вить, а концу быть

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревку ни вить, а концу быть

  • 22 сколько веревочке ни виться, а конец будет

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревочке ни виться, а конец будет

  • 23 сколько веревочку ни вить, а концу быть

    СКОЛЬКО < KAK> ВЕРЕВОЧКЕ НИ ВИТЬСЯ, А КОНЕЦ БУДЕТ; СКОЛЬКО ВЕРЕВОЧКУ (ВЕРЕВКУ) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЫТЬ
    [saying]
    =====
    under-handed dealings, depraved behavior etc, no matter how long they continue, will eventually be stopped:
    - the pitcher goes often to the well, but is broken at last;
    - [in limited contexts] it will catch up with you in the end.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадется]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сколько веревочку ни вить, а концу быть

  • 24 на всю катушку

    НА ВСЮ < ПОЛНУЮ> КАТУШКУ highly coll
    [PrepP; these forms only; adv (intensif); fixed WO]
    =====
    1. (one does sth. or, less often, sth. is operating) to one's or its full capacity, to the fullest extent possible:
    - [in refer, to volume or capacity] (at) full blast;
    - [in limited contexts] have a big bash;
    - [of a party] be in full swing;
    - fall for s.o. hook, line, and sinker;
    - leave nothing unsaid.
         ♦ Он мог опять привести ее к себе, в свою комнату....Но сдерживала примитивная мужская осторожность. Возобновить отношения - да. Но не на полную катушку (Рыбаков 2). [context transl] He'd be able to take her to his room again....But he was restrained by a primitive male cautiousness. They would rekindle their affair, fine, but this time he wasn't going to get in too deep (2a).
    2. наказать кого, взыскать с кого, влетело, досталось кому на всю катушку и т.п. (to punish s.o., s.o. is punished etc) extremely severely:
    - X-a наказали (X-у влетело) на всю катушку X got (they gave X) the full treatment (the works);
    - they threw the book at X.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку..." (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end....He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment..." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на всю катушку

  • 25 на полную катушку

    НА ВСЮ < ПОЛНУЮ> КАТУШКУ highly coll
    [PrepP; these forms only; adv (intensif); fixed WO]
    =====
    1. (one does sth. or, less often, sth. is operating) to one's or its full capacity, to the fullest extent possible:
    - [in refer, to volume or capacity] (at) full blast;
    - [in limited contexts] have a big bash;
    - [of a party] be in full swing;
    - fall for s.o. hook, line, and sinker;
    - leave nothing unsaid.
         ♦ Он мог опять привести ее к себе, в свою комнату....Но сдерживала примитивная мужская осторожность. Возобновить отношения - да. Но не на полную катушку (Рыбаков 2). [context transl] He'd be able to take her to his room again....But he was restrained by a primitive male cautiousness. They would rekindle their affair, fine, but this time he wasn't going to get in too deep (2a).
    2. наказать кого, взыскать с кого, влетело, досталось кому на полную катушку и т.п. (to punish s.o., s.o. is punished etc) extremely severely:
    - they threw the book at X.
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпьё на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку..." (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end....He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment..." (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на полную катушку

  • 26 без царя в голове

    [PrepP; Invar; usu. subj-compl with быть (subj. human), pres or past, or nonagreeing postmodif; fixed WO]
    =====
    one is very dull-witted, foolish:
    - X без царя в голове X has no brains;
    || [when used as nonagreeing postmodif] a person <a man, a woman> with nothing upstairs.
         ♦ "Ты, Митек, известно, без царя в голове, молотишь, что ни попадя..." (Максимов 2а). "Mitya, we know you haven't any brains and you don't often hit the nail on the head. " (2a).
         ♦ Хлестаков, молодой человек лет 23-х, тоненький, худенький; несколько приглуповат и, как говорят, без царя в голове (Гоголь 4). Khlestakov, a young man, about twenty-three, slim, slender; a bit silly, and, as they say, with nothing upstairs (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > без царя в голове

  • 27 как швед

    КАК ШВЕД (ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т.п. coll, often humor
    [ как + NP; nom only; adv; fixed WO]
    =====
    (one was or is about to be) destroyed, ruined; (one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation:
    - (perish <be destroyed etc>) like a Swede at Poltava;
    - [when the verb is in fut or subjunctive](perish <be destroyed etc>) as surely as a Swede at Poltava.
         ♦ "С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!" (Достоевский 2). "He was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).
    —————
    ← Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как швед

  • 28 как швед под Полтавой

    КАК ШВЕД( ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т.п. coll, often humor
    [ как + NP; nom only; adv; fixed WO]
    =====
    (one was or is about to be) destroyed, ruined; (one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation:
    - (perish <be destroyed etc>) like a Swede at Poltava;
    - [when the verb is in fut or subjunctive](perish <be destroyed etc>) as surely as a Swede at Poltava.
         ♦ "С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!" (Достоевский 2). "He was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).
         ♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).
    —————
    ← Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как швед под Полтавой

  • 29 язык без костей

    [VPsubj with быть, pres only; fixed WO]
    =====
    s.o. is very talkative, says things he should not, is not careful about what he says:
    - у X-a язык без костей X has a loose tongue;
    - X's tongue is always wagging.
         ♦ "Ишь, сопит! Обиделся, видно, малолетка... Я ведь так, не со зла... Язык без костей, вот и мелю..." (Максимов 2). "Hell, he's snivelling! Must have offended him....Don't mind me, kid, I don't mean any harm. My tongue runs away with me and I say all kinds of junk..." (2a).
         ♦ "Молотишь, папаня, что ни попадя, язык без костей" (Максимов 1). "You're talking a lot of rubbish, Dad, your tongue's out of control" (1a).
         ♦ "У нас, знаешь, в деревне языки без костей - кому чего на ум взоредёт, то и болтают". - "А чего болтают, - возразила Ксения. - Хоть и деревня, а тоже народ живёт не дурее других. Болтать зря не будут" (Войнович 4). "You know, tongues are always wagging in this village; someone gets an idea, they've got to blab about it." "What do you mean blab," objected Ksenia. "It might be a village but people here don't live any worse than other people. We don't go in for idle talk" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > язык без костей

  • 30 званый

    кликаний, проханий, прошений. [Прийшли не кликані, і пішли не дякувані (Приказка). І з нами гостя непрохана - попадя глухівська (Як. Марк.)]. -ные гости - прохані гості. -ный обед, ужин - кликаний, проханий обід, кликана, прохана вечеря, или учта, беседа. Много -ных да мало избранных - багато кликаних (званих), та мало вибраних.
    * * *
    прил.
    зва́ний; ( о людях) кли́каний, про́шений, про́ханий

    \званыйый обе́д — зва́ний (про́ханий; про́шений) обі́д

    Русско-украинский словарь > званый

  • 31 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 32 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 33 Кого

    род. и вин. п. от вопрос. относ. и неопредел. мест. Кто) кого, (только после предлогов) кого; срвн. Кто. Кого вы видели? От кого это вы слышали? - кого ви бачили? Від кого це ви чули? Солгать - ничего, было б на -го - збрехати - нічого, було-б на кого. Какой у -го характер, таковы и поступки - яка в кого (яка кому) вдача, така й поведінка (такі й вчинки). Тот, -го вы любите - той, кого ви любите. Быть (пойти) в -го - удатися, уродитися в кого. -го-то - а) вопрос. - кого-то?; б) неопредел. - когось. -го-либо, -го-нибудь - кого, когось (после предл. также: кого, когось), кого-небудь, будь-кого, кого-будь. Не видели ли вы здесь -го-нибудь? - чи не бачили ви тут кого? Спросите у -го-либо из знакомых - спитайте у кого(сь) із знайомих. -го попало - будь-кого, кого-будь, аби-кого, (диал.) кого попадя. -го угодно, -го ни есть - кого хоч, будь (будлі)-кого, аби-кого, (вульг.) кого завгодно. -го-кого только там не было - кого-кого тільки там не було. -го-кого зовут, а нас мимо - кого-не-кого (де-не-кого) кличуть (запрошують), а нас обминають.

    Русско-украинский словарь > Кого

  • 34 Позасовывать

    -совать, -сунуть позасовувати. -вал вещи куда попало - позасовував речі де попадя.

    Русско-украинский словарь > Позасовывать

  • 35 без разбору

    разг.
    indiscriminately; without distinction

    [Борис Тимофеевич] бегал злой, мог без разбору накричать, без разбору же мог похвалить кого попадя. (В. Распутин, Пожар) — He flew off the handle, could shout indiscriminately at people, could just as indiscriminately praise anyone who happened to cross his path.

    Русско-английский фразеологический словарь > без разбору

  • 36 попасть

    сов. Л. в кого-что [рафта] расидан, задан, хӯрдан, афтидан, даромадан, ғалтидан; мяч попал в сетку тӯб ба тӯр афтид; камень попал во двор санг ба ҳавлй ғалтид; попасть в цель ба нйшон задан // чем во что расондан, даровардан, гузарондан; попасть крючком в петлю чангакро ба ҳалка даровардан // накого-что (о каплях,брызгах и т. п.) паридан, чакидан, расидан; брызги попали на скатерть чакраҳо ба рӯи дастархон париданд
    2. омадан, даромадан, расидан; афтода (даромада) мондан; я не могу попасть в дом ман ба хона даромада (расида) наметавонам; попасть в чащу леса ба ҷангали анбӯҳ афтода мондан
    3. во что, на что, подо что ба ягон ҳолат афтидан (дучор шудан); гирифтор шудан; попасть в силки ба дом аф-тидан; попасть в плен асир афтидан; в беду гирифторде бало шудан; попасть под дождь таги борон мондан; попасть под суд ба мурофиа афтидан
    4. чем во что ғутидан; попасть ногой в грязь нохост пой ба лой ғӯтидан
    5. во что, на что даромадан, дохил шудан, кабул шудан; попасть во флот ба хизмати флот таъин шудан
    6. шудан; попасть в забияки ҷангара (ҷанҷолчй, шаттоҳ) шудан
    7. прост. дучор шудан, вохӯрдан, ба назар (ба чашм) афтодан
    8. безл. кому-чему разг. (о наказании, взыскании и т. п.) гап шунидан, гап расидан, таҳи гап мондан, сарзаниш (ҷазо) дидан; попадёт тебёза это ту барои ин корат ҷазо мебинй <> где попало ҳар куҷо, ки рост ояд; как попало чи тавре ки рост ояд; бетартибона, ғайри муназзам; какой попало кадомаш ки рост ояд; кадомаш ки бошад; кто попало касе ки рост ояд; касе ки бошад; куда попало куҷое ки рост ояд; что попало чизе ки бошад; попасть впросак ба ҳолати ногувор афтодан; попасть в историю ба гирдоби бало афтодан; попасть в лапы кому-л. ба чанголи касе афтодан; попасть в переделку (в переплёт) дучори мушкилй шудан, ба ҳолати ногувор афтодан; попасть в руки кого, чъи, ко-му, к кому ба даст афтидан; попасть в тон кому табъи сомеъ сухан гуфтан; попасть в [самую] точку айни муддаоро гуфтан (кардан); на глаза кому ба чашм афтидан; попасть на зубок кому-л. хандахариши касе шудан; попасть на язык (язычок) кому-л., к кому-л. вирди забони касе шудан; попасть под руку кому нохост ба даст афтодан; попасть под горячую руку кому-либо ба ғазаби касе гирифтор шудан; попасть пальцем в небо гапи беҷо задан; ҷавоби бемавқеъ додан; вожжа под хвост попала кому прост. кадом ҷин зад; не в то горло попало прост. ба гулӯ парид; чем [ни] попадя прост. бо ҳар чизе, ки ба даст омад (афтид)

    Русско-таджикский словарь > попасть

  • 37 что

    I
    мест.
    1. вопр. чӣ?; что это такое? ин чист?; что случилось? чӣ шуд?; чӣ гап? чӣ воқеа рӯй дод?; что с вами? ба шумо чӣ шуд?; что нового? чӣ хабари нав?
    2. вопр. взнач. сказ. чӣ гавр?; что больной? аҳволи бемор чӣ тавр?; ну что, как поживаете? хӯш, аҳволатон чӣ тавр аст?
    3. вопр. в знач. нареч. чаро, барои чӣ; что ты так кричишь? чаро ин кадар фарьёд мезанӣ?: что ты задумался? чаро ба хаёл рафтӣ? / разг. с частицей «так» чаро?; я не приду,- Что так? ман намеоям.- Чаро?
    4. вопр. (что ты сказал?) чӣ гуфти?, чи?
    5. вопр. разг. (сколько?, какую сумму?) чанд нул?, чӣ қадар?; что стоит книга? китоб чанд пул меистад?
    6. неопр. разг. (что-то, что-нибудь) ягон чиз, чизе; если что случится, сразу извести агар воқеае рӯй диҳад, дарҳол хабар деҳ; в случае чего мабодо…
    7. с отриц. чизе ки на …; о чём они только не говорили! оҳо, онҳо чизҳои бисьёр гуфтанд!, онҳо чизе ки нагуфтанд!; чего не сделаешь для тебя! чиро бароят намекунӣ!
    8. в устойчивых сочетаниях 1) (при оботачении сомнения): что пользы? чӣ фоида?; что толку? чӣ манфиат?; что хорошего? чӣ нағзӣ дорад? 2) (всё, любое) кадомаш ки бошад; что угодно? чӣ лозим? чӣ даркор?; что попало чизе ки бошад; что придётся чизе қи рост ояд; чем [ни] попадя прост. ҳар чизе ки ба даст омад (афтид)
    9. относ. ки; я незнаю, что ей нравится ман намедонам, ки чӣ чиз ба вай маъқул аст; что с возу упало, то пропало посл. что обе ки аз кӯза рехт, рехт <> а что? чаро?, барои чӣ?; не ходи сегодня гулять.- а что? - Погода плохая имрӯз ба сайру гашт набаро.-- Чаро? - Чунки ҳаво бад аст; во что бы то ни стало ҳар чӣ ки шавад, ба кадом роҳе ки бошад; вот что медонӣ чӣ, агар дони; вот что я тебё скажу медонӣ, ман ба ту чӣ мегуям; вот (вон) [оно] что ҳамин тавр; ана гап дар қучо будааст; ҳамту гӯед; в случае чего агар вокеае рӯй диҳад; до чего [же] 1) (очень, чрезвычайно) бисьёр, хеле; до чего хорошо на реке! сайри дарё хеле хуш аст! 2) (до какого состояния) ба чӣ ҳолат (аҳвол); до чего ты меня довел! ту маро ба чӣ аҳвол расондӣ!; к чему? 1) (зачем?) чӣ лозим? 2) (что бы это значило?) барои чӣ?, чӣ маънӣ дорад? его вызвали в центр.- К чему бы это? ӯро бо марказ даъват кардаанд.- Чӣ маънӣ дошта бошад?; как ни в чём не бывало ҳеч чиз нашудагӣ барин; мало ли что ҳеҷ гап не; на что [уж] (как ни, хотя и очень) ҳарчанд ки, агар чанде; не к чему ҳоҷат не, ҳоҷат надорад; ни за что 1) (ни в каком случае) ҳеҷ гоҳ, ба ҳеҷ ваҷх, ҳеҷ вақт 2) (зря, напрасно) беҳуда, бефоида, бекора; ни за что [ни про что] беҳудаву бесабаб, бе хеч чиз; ни к чему лозим не, даркор не; пока что ҳоло, дар айни ҳол; почти что кариб, тақрибан, тахминан. наздики …; с чего? дар кадом асос?, ба чӣ асос?; только что [не] қариб ки, наздикӣ …; хоть бы что кому ҳеч парво накардан; чуть что 1) агар ягон ҳодиса рӯй диҳад 2) прост. қариб ки..,; что бы ни чӣ хеле ки …; [ну] что ж хайр, майлаш; что за беда чӣ аҳамият дорад, хеч гап не; что ли магар, ми; пойти погулять, что ли? рафта сайр карда биёяммӣ?; что такое? чӣ?; что [же (ж) это] такое? ин чӣ гап худаш?; что ты? (вы?) наход?, рост?; что это за? ин чӣ?, чӣ?; что касается меня агар гап дар бораи ман равад …; что называется в знач. вводн. сл. чунон ки мегӯянд; на чём свет стоит ругать даншоми қабеҳ додан; ни во что не ставить, ни за что считать кого-л. касеро ҳеҷ шумурдан (донистан); ни с чем уйти, (остаться) дасти холӣ рафтан (мондан); чёрт знает что (сколько и т. п.) худо медонад
    II
    союз
    1. нзъясн. ки; жалко, что ты опоздал афсӯс, кн дер мондӣ; мешок такой тяжёлый, что не поднять чувол чунон вазнин, ки бардоштан мумкин нест
    2. сравн. фольк. и прост. мисли…, монанди…, чун; она поёт, что соловей вай чун булбул месарояд
    3. разг. (хоть …, хоть) хоҳ …, хоҳ; что ты придёшь, что я, - всё равно хоҳ ту биёй, хоҳ ман - фарқ надорад; что в лоб, что по лбу погов. « Хӯҷаалӣ - Алихӯча, ду понздаҳ - якей
    4. вхо­дит в состав сложных союзов, напр.: потому что бинобар он ки; благодаря тому что дар натиҷаи он ки; в связи с тем что ба муносибати он ки, ба сабаби он ки; несмотря на то, \что катъи назар аз он ки, сарфи назар аз он ки …, бо вуҷуди он ки

    Русско-таджикский словарь > что

См. также в других словарях:

  • попадя — ПОПАДЯ: ни попадя (прост. неод.), с предшествующим местоим. любой (любое) из возможных. Встречается с кем ни попадя, ночует где ни попадя, берёт что ни попадя, хватает чьё ни попадя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • попадя — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ПОПАДЯ: ни попадя — (прост. неодобр.), с предшествующим местоим. Ч любой (любое) из возможных. Встречается с кем ни попадя, ночует где ни попадя, берёт что ни попадя, хватает чьё ни попадя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • попадя — п опадя: ч ем п опадя, ч ем ни п опадя …   Русский орфографический словарь

  • попадя — че/м по/падя; че/м ни по/падя А перво/й* зэка он в Севастополе Он там, черт чудной, Херсонес копал! Он копал, чумак, что ни по/падя, И на полный срок …   Словарь ударений русского языка

  • попадя — і/, ж., розм. Дружина попа …   Український тлумачний словник

  • что ни попадя — нареч, кол во синонимов: 11 • все (95) • любое (12) • что бог на душу положит (10) • …   Словарь синонимов

  • чем ни попадя — чем ни попадя …   Орфографический словарь-справочник

  • чем попадя — чем попадя …   Орфографический словарь-справочник

  • чем ни попадя — см. попадя …   Словарь ударений русского языка

  • чем попадя — см. попадя …   Словарь ударений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»