помічник

См. также в других словарях:

• помічник — I (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), асистент; права рука (найближчий помічник) II ▶ див. підручний, соратник …   Словник синонімів української мови

• помічник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• помічник — а/, ч. 1) Той, хто допомагає кому небудь у чомусь. || Той, хто виконує підсобну роботу; підручний. || Той, хто разом із ким небудь бере участь у якійсь важливій і складній справі; сподвижник. || перен. Те, що сприяє здійсненню якоїсь справи. 2)… …   Український тлумачний словник

• помічниця — і. Жін. до помічник …   Український тлумачний словник

• поплічник — а, ч. 1) Товариш, співучасник в якій небудь почесній справі, сподвижник. || Той, хто допомагає в якій небудь роботі; помічник, підручний. || Той, хто поділяє напрямок чиїх небудь думок, дій; прибічник, однодумець. 2) зневажл. Співучасник яких… …   Український тлумачний словник

• шкільник — помічник рабина в синагозі (школа синагога) [IV] учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V] …   Толковый украинский словарь

• войський — помічник каштеляна …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• подписок — помічник писаря …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• синкелл — помічник патріарха, свідок непорочності його життя …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• фактор — помічник або покупця, або продавця (дав Бог купця, а дябов фактора) …   Лемківський Словничок

• фігурант — помічник землеміра при комасації …   Лемківський Словничок