-
1 dead person
померлий (ім.), мертва особа -
2 decedent
померлий, покійний- decedent's assets
- decedent's blood relative
- decedent's children
- decedent's debt
- decedent's estate
- decedent's offspring
- decedent's spouse
- decedent's testament -
3 departed
1. n (the departed)1) небіжчик, померлий2) збірн. небіжчики, покійники2. adj1) минулий, колишній2) покійний, померлий* * *I nпіднес. ( the departed) небіжчик, покійний; небіжчики, покійніII aapx., пoeт.1) колишній, минулий2) покійний, померлий -
4 d.
-
5 defunct
1) небіжчик, померлий (ім.)2) покійний, померлий; розформований; який припинив своє існування• -
6 asleep
adj pred1) сплячий; що спить2) померлий3) перен. тупий, в'ялий, млявий, апатичний4) онімілий, затерплий (про руку, ногу)* * *a; predic1) сплячий2) eвф. покійний; померлий3) тупий, кволий, млявий, апатичний4) затерплий, онімілий (про руку, ногу) -
7 dead
1. n1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики2) глуха пора3) pl гірн. пуста порода2. adj1) мертвий; померлий; дохлийto shoot smb. dead — застрелити когось
2) що стосується смерті3) неживий4) загиблий; що сконав5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий6) нерухомий; позбавлений ознак життя7) глибокий, мертвецький (сон)8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)10) непридатний11) погаслий12) фальшивий, хибний13) що вийшов з ужитку, недіючий14) цілковитий, повний15) спорт. що вийшов з гриdead abatis — військ. завал
dead colour — жив. ґрунтовка
dead earth — ел. повне заземлення (тж dead ground)
dead heat — спорт. нічия; рівність очок
dead leaf — ав. падіння листком
dead load — власна вага; постійне навантаження
dead short — ел. повне коротке замикання
dead space — військ. мертвий простір
dead stage — кін. павільйон для німої кінозйомки
dead window — архт. фальшиве вікно
3. adv1) смертельно; вкрай; цілковито2) точно, рівно; прямо4. v розм.1) помирати2) втрачати сили3) охолоджуватися4) занапащати, умертвляти5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили* * *I [ded] n1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики2) глуха пора3) разг. див. dead letter 24) cл.; див. dead-beat I5) pl; гipн. пуста породаII [ded] a1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертюdead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився
2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт5) онімілий, який втратив чутливість6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній11) млявий, апатичний; заціпенілий12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско15) страшенно, жахливо16) кoм. збитковий17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується18) юp. позбавлений прав19) фiз. який поглинає звуки20) пoлiгp. непридатний; використаний21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкненийIII [ded] adv1) до смерті, украй; зовсім2) точно, рівно, прямо3) не рухаючисьIV [ded] v; діал.1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися2) губити, умертвляти3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати -
8 deceased
1. n (the deceased) небіжчик, покійник; збірн.померлі, покійники2. adjпокійний* * *I n(звич. the deceased) померлий, небіжчик; ( the deceased) померлі, небіжчикиII aпокійний, померлий -
9 defunct
adj1) покійний, померлий2) неіснуючий; зниклий; вимерлий* * *I n; юр.( the defunct) покійний, небіжчикII aпіднес.1) покійний, померлий2) неіснуючий; зниклий; вимерлий -
10 gone
1. adj1) пропащий; втрачений; загубленийgone case — розм. безнадійна справа
2) розорений3) минулий; що пройшов (минув)4) що пішов (помер); померлий5) використаний, витрачений, потрачений2. p.p. від go* * *I a1) пропащий, втрачений, безнадійний; розорений2) минулий; вагітна3) померлий5) використаний, витраченийII p. p. -
11 poor
1. n (the poor) pl збірн.бідняки, бідні; незаможні2. adj1) бідний, незаможний2) нещасний, бідолашний3) покійний; померлий4) жалюгідний, непоказний; скромний5) незначний, невеликий, недостатній, мізерний, поганий (про урожай, якість)6) нужденний, злиденний7) низької якості, кепський, слабкий8) неприємний; що не дає задоволення9) низький, ниций; нешляхетний, лихий10) непоживний (про продукти)11) неродючий (про грунт)poor fish — амер. роззява
poor man's weather-glass — бот. очний цвіт
poor oat — бот. вівсюг
poor as a church mouse — бідний, як церковна миша
* * *I n( the poor) бідняки, біднота; незаможніII a1) бідний, незаможний2) бідний, нещасний; дiaл. покійний, померлий3) часто скромний; жалюгідний, мізерний; незначний, невеликий4) недостатній, убогий; поганий (нaпp., про врожай, доходи); (in) бідний, убогий ( у якому-небудь відношенні)5) поганий, низької якості; кепськийpoor ore — гipн. бідна руда
goods of poor quality — товари низької якості; поганий, слабкий (нaпp., гравець, водій); неприємний, поганий, який не приносить задоволення
6) ниций, неблагородний7) неродючий ( про ґрунт); непоживний ( про продукти)8) слабкий, поганий (нaпp., про здоров'я); худий ( про худобу) -
12 testate
1. n юр.заповідач2. adj юр.1) померлий, який залишив заповіт2) переданий за заповітом3. v1) свідчити2) складати заповіт* * *I [`testeit] n; юр. II ['testeit] a; юр.1) померлий, що залишив заповітIII [`testeit] v; юр.to die testate — умерти, залишивши заповіт
1) свідчити -
13 deceased
I n(звич. the deceased) померлий, небіжчик; ( the deceased) померлі, небіжчикиII aпокійний, померлий -
14 D.O.A.
-
15 dead man
небіжчик, померлий (ім.) -
16 deceased
-
17 deceased person
померла особа, небіжчик, померлий (ім.) -
18 departed
-
19 late
-
20 intestate
1. n юр.особа, яка померла без заповіту (духівниці)2. adj юр.померлий без заповіту (духівниці)* * *I [in'test(e)it] n; юр.особа, яка вмерла, не залишивши заповітуII [in'test(e)it] a; юр.1) який помер, не залишившя заповіту
- 1
- 2
См. также в других словарях:
померлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до померти. 2) у знач. прикм.Який помер. || у знач. ім. поме/рлий, лого, ч.; поме/рла, лої, ж. 3) у знач. прикм. Який зник, пропав безслідно … Український тлумачний словник
померлий — ім. Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; небіжчик; новоспочилий ім.; заст. усопший ім … Словник церковно-обрядової термінології
померлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зойшлий — померлий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зейшлій — померлий, минулий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
мерлий — а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко. Мертвий (у 1 знач.); померлий … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) … Український тлумачний словник
небіжчик — Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім я якої згадують при поминанні; померлий ім.; новоспочилий ім.; заст. усопший ім … Словник церковно-обрядової термінології
померла — жін. до померлий … Словник церковно-обрядової термінології
мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… … Словник синонімів української мови
