-
1 польский
1) польський, лядський, ляський, ляхівський. -ский язык - польська мова. -ская вера - польська, лядська віра. -ская стихия (язык, дух) - польщизна, польщина, лядщина. На -ский лад - з-польська, по-ляхівськи. [Хоч з-польська зоветься Станіславів, а все-ж і тут Русь (Франко)];2) (танец) полонез (-за).* * *1) прил. по́льський2) в знач. сущ. полоне́з -
2 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
3 по-польски
по-польському, по-польськи, (на польский лад) з-польська. [Чоловік, одягнений з-польська (Маковей)].* * *нареч.по-по́льському, по-по́льськи, спо́льська
См. также в других словарях:
ПОЛЬСКИЙ — ПОЛЬСКИЙ, польская, польское. 1. прил. к Польша и к поляки. Польские паны были разбиты на голову славной буденновской конницей. Польский народ. Польский язык. 2. в знач. сущ. польский, польского, муж. (устар.). То же, что полонез. Бал открылся… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛЬСКИЙ — сущ., муж. пляска и музыка к ней, коею обычно открывается бал. Польская пшеница, американская ярица, асирийская рожь. Польская рубашка, вор. женская, с мужским, стоячим воротом. Польская крыша, твер. крытая соломой не ворохом, а снопами, вгладь,… … Толковый словарь Даля
Польский — Польский, Михаил Афанасьевич Михаил Афанасьевич Польский (6 ноября 1891 года станица Новотроицкая Кубанской области 21 мая 1960) священнослужитель Православной Российской Церкви, впоследствии Русской Зарубежной; протопресвитер;… … Википедия
польский — ляшский, славянский, общепольский, полонез Словарь русских синонимов. польский см. полонез Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ПОЛЬСКИЙ — ПОЛЬСКИЙ, ая, ое. 1. см. поляки. 2. Относящийся к полякам, к их языку, национальному характеру, образу жизни, культуре, а также к Польше, её территории, внутреннему устройству, истории; такой, как у поляков, как в Польше. П. язык… … Толковый словарь Ожегова
Польский — ПОЛЕВ ПОЛЕВОЙ ПОЛЕВЫХ ПОЛЕВСКИЙ ПОЛЬСКИЙ ПОЛЕВОВ ПОЛЕВСКИЙ ПОЛЬСКИЙ ПОЛЕВОВ От слова поле фамилий образвано немного. (Э) Полевой возможно ребенок, родившийся в поле. Фамилии не их/ых считаются Сибирскими, но пришли туда с Севера Руси и… … Русские фамилии
Польский — Wydawnictwo zobowiązując się do wydania utworu i do wynagrodzenia twórcy zastrzega sobie zwykle prawo pierwszeństwa do realizacji następnych wydań. W umowie autor przyjmuje na siebie pełną odpowiedzialność w przypadku zgłoszenia jakichkolwiek… … Определитель языков мира по письменностям
польский — I см. поляки; ая, ое. П ие обычаи. П ое правительство. II см. поляки; ого; м.; разг. Польский язык. Говорить на польском. Курсы польского … Словарь многих выражений
Польский язык — Самоназвание: język polski, polszczyzna Страны: Польша, США … Википедия
Польский поход РККА (1939) — Фотомонтаж Танки РККА переходят Польскую границу Дата … Википедия
Польский коллаборационизм во Второй мировой войне — Польский коллаборационизм во Второй мировой войне сотрудничество польских организаций и отдельных этнических поляков с нацистской Германией во время Второй мировой войны. Содержание 1 Синяя полиция 2 107 й шуцманшафт батальон (польский … Википедия