-
1 полога скула
поло́гая скула́ -
2 flat zone
-
3 trajectory
n1) траєкторія2) астр. орбітний шлях* * *n1) фiз., мaт., війск. траєкторіяflat /low/ trajectory — полога траєкторія
curved trajectory — крута траєкторія; шлях; перехід; еволюція
the whole modern trajectory from naturalism to symbolism — вся еволюція сучасного мистецтва від натуралізму до символізму
2) acтp. орбіталь, ( орбітальн) траєкторія -
4 trajectory
n1) фiз., мaт., війск. траєкторіяflat /low/ trajectory — полога траєкторія
curved trajectory — крута траєкторія; шлях; перехід; еволюція
the whole modern trajectory from naturalism to symbolism — вся еволюція сучасного мистецтва від натуралізму до символізму
2) acтp. орбіталь, ( орбітальн) траєкторія -
5 акушерский
акушерський.* * *акуше́рський, повива́льний, полога́рський -
6 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́ -
7 гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *1) гора́в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру
в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)
2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява -
8 местоположение
(ситуация) місце, становище, гоографічне місце (становище), позиція, ситуація, полога, розполога (гал. и Драг.); (местность) місцевість (-вости). -ние города, лагеря - ситуація (становище, позиція) міста, табору. Город имеет -ние по реке - місто лежить, розгорнулося, розляглося над рікою. Удобное -ние - вигідна ситуація (позиція), -дне місце (становище). Я расскажу вам всё об этом острове, ничего не утаивая кроме его -ния - я перекажу вам усе про цей острів, не криючи нічого крім того, де саме він.* * *мі́сце розташува́ння; ( местонахождение) осі́док, -дку -
9 отлогий
пологий, положистий, спадистий, спаховий, спо[а]ховатий, спо[а]ховастий, спусковатий, згористий, повільний, похилий, схилистий, покотистий. -гий и длинный - протяжний, потяглий. [Полога гора. Спадистий берег]. -гий с обеих сторон - пологий, спадистий и т. д. з обох боків, на обидва боки.* * *поло́гий; ( отложистый) поло́жистий, розло́гий, розло́жистий; ( покатый) спа́дистий -
10 покатый
пологий, положистий, спадистий, спусковатий, скотистий, згористий, розкотистий, зубочистий, похилений, нахилий, спохилий. -тая гора - полога (спадиста) гора. -тый овраг - положиста балка. -тый склон горы в долину - положистий схилок гори в долину. -тый берег - спадистий берег. -тая кровля - спусковата покрівля. -тая дорога - скотиста дорога. -тые плечи - похилені плечі. -тая шахта - похідна шахта. -тый погреб - похідний льох (погріб).* * *
См. также в других словарях:
Полога — Характеристика Длина 18 км Бассейн Кеть Водоток Устье Алсет · Местоположение 12 км по правому берегу Расположение … Википедия
Сомкнутость полога насаждений — отношение площади горизонтальной (вертикальной) проекции полога насаждений без просветов к площади горизонтальной (вертикальной) проекции всего полога, выражается в десятых долях единицы... Источник: ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства Москвы от… … Официальная терминология
сомкнутость полога — Смыкание крон отдельных деревьев в единый непрерывный слой … Словарь по географии
ОКНО ПОЛОГА — прогалина, ширина которой равна от 1/4 высоты дерева до диаметра его кроны … Словарь ботанических терминов
Дождевой лес — Тропический дождевой лес в Амазонии Дождевые леса леса районов с годовым количеством осадков 2000 7000 мм и более. Характеризуют … Википедия
БИОГОРИЗОНТЫ — функциональные подразделения слоев в биоценозах (например, горизонт листового полога в березовом лесу, генетич. горизонты почв, геобий, герпетобий, фитобий и т. п.). Термин введен Ю. П. Бяллович (1960). Экологический энциклопедический словарь.… … Экологический словарь
Брезент — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Рубки леса — вырубка деревьев и удаление их из Леса с целью получения древесины, а также возобновления, оздоровления и повышения продуктивности леса. В лесоводстве различают четыре основные вида Р. л. рубки главного пользования, ухода, комплексные и… … Большая советская энциклопедия
Отряд Пауки (Aranei) — Пауки самый большой отряд арахнид. Их описано более 20000 видов, причем специалисты считают, что эта цифра в дальнейшем значительно возрастет, так как фауна пауков земного шара изучена очень неравномерно и неполно. Пауками заселена вся… … Биологическая энциклопедия
Дендроскоп — Французские лесоводы опиливают ветви у лесных деревьев, преимущественно выращиваемых в среднем хозяйстве, признавая, что нормальный вид деревьев каждого возраста, форма их вершины, а потому и количество ветвей, подлежащих удалению со ствола, для… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Насаждения — участки леса, естественно отличающиеся от соседних по характеру древесной растительности. Различие между Н. может обуславливаться происхождением их, составом, возрастом, степенью сомкнутости и, наконец, формой. В зависимости от происхождения… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
