полном

1) о[у]зброювання, озброєння, уворужування, риштунок. -ние судна, крепости - гарматування;

2) зброя. В полном -нии - при повній зброї.

* * *

1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;

2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.

* * *

1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;

2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;

3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];

4) см. Голотурия;

5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.

* * *

1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)

3) бот. гле́чики, -ків

1) (сплошной) масивний;

2) (о метал. изделиях: не дутый) литий, кутий, кований. [Неначе срібло куте, лите (Шевч.)];

3) (тяжёлый на вид, плотный) масивний, (тяжеловесный) важкий, ваговитий; (дебелый) дебелий, кремезний. [Масивна будівля (Київ)].

* * *

1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;

2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;

3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;

4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);

5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);

6) (у птиц) убрання;

7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;

8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.

* * *

недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).

* * *

самота, самотина, само[і]тність (-ности). В -ве - в самотині, самотою, на самоті. В полном -ве - одинцем самотним. Остаться в -ве - осамотіти.

* * *

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

1) ( в полном отчаянии) розпа́чливо; ( исступлённо) несамови́то, нестя́мно

2) ( крайне смело) відчайду́шно; ( неистово) шале́но, нестя́мно, несамови́то; ( яро) завзя́то, заповзя́то, запе́кло, з запе́клістю

3) ( плохо) жахли́во

4) ( очень) страше́нно

1) пансіон (-ну). На полном -не - з повним удержанням, утриманням, на повному удержанні, утриманні. Поместиться в -не - стати на пансіон;

2) (общежитие при школе) бурса, пансіон;

3) (воспитательное заведение) пансіон, пансіонат (-ту), Женский -он - дівочий пансіон.

* * *

-ка

1) (живущий на полном пансионе) пансіонер, -ка;

2) (живущий в общежитии при школе) бурсак, -ачка;

3) (воспитанник пансиона) пансіонер, -ка.

* * *

1) воен. - парада. [Військова парада]. Принимать -рад - приймати параду. См. Смотр;

2) (наряд) парада, убір (-ору), шати. В полном -де - при повній параді.

* * *