Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

политика

  • 1 политика

    політика. Вести друг с другом -тику - політикуватися. [Обидва-ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають (Куліш)].
    * * *
    полі́тика

    теку́щая \политика — пото́чна полі́тика

    Русско-украинский словарь > политика

  • 2 захватный

    1) (с широким размахом) замашний. [Смерть страшна, і коса замашна (Чуб. III)];
    2) (о клещах) розпірний;
    3) (о праве, имуществе) самобраний, заборчий, загарбний, (руссизм) захватний. [Вона патенту не платила, ятка в неї самобрана (Київ)]. -ная земля - займанщина, займань (-ни). -ная политика - заборча, загарбна політика.
    * * *
    1) захва́тний; зага́рбний
    2) захва́тний

    Русско-украинский словарь > захватный

  • 3 иностранный

    чужоземний, чужоземський, (заграничный) закордонний. -ный язык - чужоземна, чужа мова. -ное слово - чужомовне, чуже слово. -ная политика - закордонна, чужоземна політика. Министерство, министр -ных дел - міністерство, міністр закордонних (чужоземних) справ. Комиссар по -ным делам - комісар закордонних справ. -ные обычаи, порядки и т. п. - чужоземщина, (редко) иноземщина. [Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Куліш)].
    * * *
    1) інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нний

    Министе́рство \иностранный ых дел — Міністе́рство закордо́нних справ

    Русско-украинский словарь > иностранный

  • 4 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 5 невмешательство

    невтручання, невплутування, оконч. невтручення, невплутання в що, (в постороннее дело, фам.) невстрявання (-ння) до чого. Политика -ства - політика невтручання, (фам.) політика: моя хата з краю.
    * * *
    невтруча́ння

    Русско-украинский словарь > невмешательство

См. также в других словарях:

  • политика́н — политикан …   Русское словесное ударение

  • ПОЛИТИКА —         (греч. гос. или обществ. дела, от государство), сфера деятельности, связанная с отношениями между классами, нациями и др. социальными группами, ядром которой является проблема завоевания, удержания и использования гос. власти. Самое… …   Философская энциклопедия

  • ПОЛИТИКА — не точная наука. Отто фон Бисмарк Политика есть искусство возможного. Отто фон Бисмарк Неверно, будто политика есть искусство возможного. Политика это выбор между гибельным и неприятным. Джон Кеннет Гэлбрейт Политика не есть искусство возможного; …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • политика — и, ж. politique f. ,> нем. Politik <гр. politike искусство управления государством. 1. устар., первоначально дипл. и светское> прост. Вежливое, галантное обращение. А иных государств за королевичей и за князей не довелось для того, что… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ПОЛИТИКА — политики, мн. нет, жен. [греч. politike]. 2. Деятельность государственной власти в области управления и международных отношений; деятельность той или иной общественной группировки, партии, класса, определяемая их целями и интересами. Мирная… …   Толковый словарь Ушакова

  • Политика — (politics) Как общее понятие подразумевает применение на практике искусства или науки руководства и управления государствами или другими политическими образованиями. Однако определение политической деятельности очень часто и, возможно,… …   Политология. Словарь.

  • ПОЛИТИКА — большой дубинки. Публ. Неодобр. Политика угроз и запугивания. НРЛ 79; БТС, 286; Мокиенко 2003, 78. Политика выкручивания рук. Публ. Политика грубого нажима, давления на кого л., на что л. с целью добиться выгодного решения вопроса. НСЗ 70; НРЛ 81 …   Большой словарь русских поговорок

  • Политика —  Политика  ♦ Politique    Все, что касается жизни полиса, в частности управления конфликтами, расстановки сил и власти. Значит ли это, что политика равнозначна войне? Нет, политика скорее стремится избежать войны и преодолеть опасность ее… …   Философский словарь Спонвиля

  • ПОЛИТИКА — (греч., от polis город, государство). 1) наука, искусство управлять государством, государственная мудрость. 2) образ действия правительства, его виды и намерения. 3) знание светских обычаев, осторожность в обращении. 4) лукавство, хитрость.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ПОЛИТИКА — (греческое politika государственные или общественные дела, от polis государство), сфера деятельности, связанная с отношениями между классами, нациями и др. социальными группами, ядром которой является проблема завоевания, удержания и… …   Современная энциклопедия

  • ПОЛИТИКА И МЫ — Человек политическое животное. Аристотель Врач: «А сколько раз в неделю вы живете политической жизнью?» Андрей Бильжо Политика есть искусство удерживать людей от участия в делах, которые их прямо касаются. Питер Устинов Большая политика рано или… …   Сводная энциклопедия афоризмов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»