Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пола+и+т

  • 101 поелозить

    1) ( поползать) пола́зити; (подвигать, потереть чем по чему-л.) посо́вати, пояло́зити
    2) ( повертеться) пововту́зитися, посо́ватися

    Русско-украинский словарь > поелозить

  • 102 пожалеть

    пожалувати, пожалкувати кого, що и чого, про кого, про що, за ким, за чим, пожаліти, зажаліти, ужалувати кого, чого, (преимущественно в значении поскупиться) пошкодувати (диал. пошкодіти) чого, (реже) кого, (поберечь) пошанувати що; (сжалиться) пожалитися, зжалитися над ким и кого, ужалітися, зжалітися, зглянутися на кого, на що. [Рідна мати і полає і пожалує (Звин.). Мале пожалуєш, велике втеряєш. Він пожалів мене вбить (Рудч.). Не зажалієш (не вжалуєш) батька в наймах. Пожалкував-би моїх слізочок (Квітка). Ой, пожалься, милий боже, дівчиноньки молодої (Метл.)]. Не -лей денег - не пошкодуй (не пожалуй) грошей. Пожалеешь лычка - отдашь ремешок - не жалій ухналя, бо підкову згубиш. Срв. Жалеть, Сжалиться.
    * * *
    1) ( кого-что - почувствовать жалость) пожалі́ти, пожа́лувати (кого-що); (несов.: сжалиться) згля́нутися (на кого-що)
    2) (о ком-чём, чего - почувствовать сожаление, опечалиться) пожалкува́ти (за ким-чим, про що), пошкодува́ти (за ким-чим), пожа́лувати (за ким-чим, кого-чого, про що)
    3) ( поскупиться) пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пожалі́ти
    4) (пощадить, поберечь) пожалі́ти, пошанува́ти, поберегти́

    Русско-украинский словарь > пожалеть

  • 103 позариться

    поквапитися, позаздритися, зазіхнути на кого, на що.
    * * *
    зазіхну́ти; поза́здритися, пола́ситися, поква́питися

    Русско-украинский словарь > позариться

  • 104 поисправить

    поправити, полагодити подекуди, (о мн.) повиправляти що.
    * * *
    [тро́хи] пола́годити

    Русско-украинский словарь > поисправить

  • 105 пол

    I. 1) пів (только в соед. с друг. словами). Делить на-полы - ділити наполи, наполовину, пополовині, навпіл, піл-на-піл. Срв. Пополам. Работать из-полу (исполу) - робити наспіл (навпіл), у-спіл. За-пол купить - запів-ціни купити. Пол-на-пол - піл-на-піл, по-половині;
    2) (сторона, бок, край) бік (р. боку). [По обидва боки дороги].
    II. Пол - (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. роду), поле. [Жіночій статі не личить таке виробляти. Люди - тільки чоловіча стать (Свидн.). Заказано було привозити на Січ жіночий рід (Куліш). А з якого поля: з жіночого чи мужичого?]. Население обоего пола - людність обох родів. Женский пол (соб.) - жіноча стать (жіноцтво, жінота). Мужеский пол (в противопол. женскому) - чоловіча стать, чоловіцтво, парубоцтво. [Кому що ласе, а їй парубоцтво]. Падкий к женскому полу - охочий (ласий) до жіноцтва. Прекрасный пол - гарний (красний) рід, біла челядь. [Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. Турки воювали, білу челядь забирали (А. Д.)]. Сильный пол - дужий рід, чоловіцтво. II.. Пол - (дощаной) поміст (-мосту), підлога; (паркетный) тафльована підлога; (земляной) долівка, діл (р. долу). На -лу - на помості, на підлозі, на долівці, долі. [Послались долі і полягали покотом]. На пол - додолу. [Пусти дитину додолу].
    * * *
    I
    підло́га; ( земляной) долі́вка, діл, род. п. до́лу; (деревянный диал.) помі́ст, род. п. помо́сту
    II биол.
    ста́ть, -ті

    прекра́сный (сла́бый, не́жный) \пол — прекра́сна стать; жіно́цтво, жінки́

    си́льный \пол — шутл. си́льна стать; чоловіки́

    Русско-украинский словарь > пол

  • 106 поладить

    порозумі́тися, поладна́ти, пола́дити

    Русско-украинский словарь > поладить

  • 107 полазить

    полазити; (усилит.) пополазити; (везде) вилазити.
    * * *
    несов.; сов. - пол`азать
    пола́зити; (долго, много) попола́зити

    Русско-украинский словарь > полазить

  • 108 полапать

    пома́цати; пола́пати

    Русско-украинский словарь > полапать

  • 109 поползать

    полазити, поповзати, поплазувати (деякий час).
    * * *
    попо́взати; пола́зити; поплазува́ти; ( на четвереньках) порачкува́ти; ( много) попола́зити

    Русско-украинский словарь > поползать

  • 110 поправка

    1) см. Поправление; (починка) поправа, направа. Что дали за -вку? - що дали за направу?
    2) (в рукописи, в корректуре) поправка, виправка. [Старі часи авторського права не знали… і кожен переписувач любісінько вносив у твір свою власну редакцію, робив поправки і в змісті творів, і в мові (Єфр.). Я написав, він поробив виправки (Звин.)].
    * * *
    1) ( действие) попра́влення, поправля́ння; ла́годження, пола́годження; ви́правлення, виправля́ння; впра́влення, вправля́ння; ви́дужання, оду́жання, виду́жування, оду́жування
    2) ( изменение) попра́вка; ( исправление) ви́правлення
    3) см. помощь
    4) спец. попра́вка

    Русско-украинский словарь > поправка

  • 111 поправленный

    1) попра́влений; пола́годжений, зала́годжений
    2) ви́правлений
    3) впра́влений

    Русско-украинский словарь > поправленный

  • 112 поруганный

    1) прич. пола́яний; зга́ньблений; знесла́влений; збезче́щений
    2) в знач. прил. зга́ньблений; ( попранный) знева́жений; ( обесславленный) знесла́влений; ( обесчещенный) збезче́щений

    Русско-украинский словарь > поруганный

  • 113 поругать

    1) (действием или словами) безчестити, збезчестити, ганьбити, зганьбити, оганьбити, неславити, знеславити кого (о неодуш.) огидити що. [Рученька мила влила в моє серце отрути, мій рай оганьбила (Вороний). І тільки на руїнах спустошеного храму, серед огидженої краси його й осміяних святощів… сумні священні квітки (Васильч.)];
    2) (побранить) по[ви]лаяти кого, полихословити на кого; (задевая в брани отца или мать) (сов.) побатькувати, вибатькувати, виматіркувати. Поруганный -
    1) збезчещений, огиджений, знеславлений;
    2) вилаяний, полаяний.
    * * *
    1) пола́яти, посвари́ти
    2) ( кого-что - подвергнуть поруганию) зганьби́ти (кого-що), наруга́тися, поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( обесславить) знесла́вити (кого-що); ( обесчестить) збезче́стити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > поругать

  • 114 поссориться

    посваритися (реже посварити), посердитися, порізнитися, роздружитися, (о родных) розріднитися, розбрататися, у сварку, у розбрат зайти з ким, (образно) глек розбити з ким. [Пан із паном посвариться, терплять горе козаки (Франко). Посердились, та не знаю за що (Куліш). Инколи з пересердя і в сварку зайдеш (Мова)]. -лись из-за пустяков - за дурницю посварилися; (шутл.) за масляні вишкварки не помирилися (посварилися).
    * * *
    посвари́тися; пола́ятися, посе́рдитися, поги́ркатися, погні́ватися; (о друзьях, родственниках) розби́ти глек; диал. позмага́тися

    Русско-украинский словарь > поссориться

  • 115 потрогать

    поторка́ти; ( пощупать) пома́цати, пола́пати

    Русско-украинский словарь > потрогать

  • 116 пощупать

    см. Пощупывать.
    * * *
    1) пома́цати; пола́пати
    2) перен. пома́цати

    Русско-украинский словарь > пощупать

  • 117 пощупывать

    пощупать мацати (иноді, злегка), помацувати, помацати, лапати (иноді, злегка), полапувати, полапати, (один раз) мацнути, лапнути кого, що за що, у чому; (себя, друг друга) помацуватися, помацатися, полапуватися, полапатися, (один раз) мацнутися, лапнутися. [А дайте я помацаю вам руку (Куліш). Полапала за ребро. Полапав у гаманці, в кешені]. -пал себе голову - помацався за голову. [Помацується за ніздрі (пощупывает себе ноздри) та й поглядає на пальці, чи не йде кров з носа (Свидн.)].
    * * *
    пома́цувати, пола́пувати

    Русско-украинский словарь > пощупывать

  • 118 прибранивать

    несов.; сов. - прибран`ить
    ла́яти, пола́яти, свари́ти, посвари́ти (кого) и насвари́ти (на кого, кого)

    Русско-украинский словарь > прибранивать

  • 119 раззариться

    зазіхну́ти, поза́здритися; ( польститься) пола́ситися, -ла́шуся, -ла́сишся, поква́питися, -плюся, -пишся

    Русско-украинский словарь > раззариться

  • 120 слаженный

    1) прич. зла́годжений, зла́джений, зла́днаний; улашто́ваний; пола́днаний; нала́годжений
    2) в знач. прил. зла́годжений; (налаженный, согласованный) нала́годжений

    Русско-украинский словарь > слаженный

Страницы

См. также в других словарях:

  • пола́ти — полати, ей …   Русское словесное ударение

  • ПОЛА — ПОЛА, полы, мн. полы, жен. 1. Свешивающаяся нижняя часть распашной одежды, край, борт. Правая пола. Левая пола. Пола сюртука. 2. Навешенное полотнище, занавес, раскрывающийся на сторону. Пола палатки. Откинуть полу кабинки. ❖ Из под полы… …   Толковый словарь Ушакова

  • Пола — Пола: Топоним Пола  река в Тверской и Новгородской области Пола  посёлок в Новгородской области Пола  итальянское название порта Пула в Хорватии Другое Пола (1932)  тяжелый крейсер Королевского Итальянского флота Пола … …   Википедия

  • пола — долгополый, из под полы; укр. пола, др. русск. пола кусок ткани, занавес (Котошихин), болг. пола пола . От пол сторона, половина ; см. Педерсен, KZ 38, 374; Преобр. II, 90 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ПОЛА — ПОЛА, ы, мн. полы, пол, полам, жен. 1. Нижняя часть раскрывающейся спереди одежды. П. пиджака. Из под полы продать (перен.: тайно, незаконно; разг.). Из полы в полу передать, отдать что н. (перен.: из рук в руки и тайно; устар. разг.). 2.… …   Толковый словарь Ожегова

  • пола́ — пола, ы, у; мн.полы, пол, полам …   Русское словесное ударение

  • Пола — ж. 1. Край распахивающейся спереди одежды (пальто, шинели, пиджака и т.п.). 2. устар. Край раздвигающегося или откидывающегося в сторону навешенного полотнища. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • пола — пола, полы, полы, пол, поле, полам, полу, полы, полой, полою, полами, поле, полах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • пола — сущ., кол во синонимов: 3 • воскрылие (4) • река (2073) • фалда (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • Пола — река, впадает в оз. Ильмень; Новгородская обл. Название оставлено древним балтоязычным населением, имеет ряд соответствий в гидронимии балт. территорий и вместе с ними восходит к и. е. основе pal болото, топь, трясина . Географические названия… …   Географическая энциклопедия

  • пола — ы; полы; ж. Нижний край каждой из половин распахивающейся одежды. П. пиджака. Придерживать полу. Полы пальто расходятся. // Край свисающего полотнища, которое откидывается в сторону. Полы брезентовой палатки. Раздвинуть полы занавеса. ◁ Из под… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»