Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

покрывать

  • 41 заваливать

    завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).
    * * *
    несов.; сов. - завал`ить
    1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати
    2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти
    3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

    \заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)

    Русско-украинский словарь > заваливать

  • 42 закрапывать

    закрапать
    1) (побрызгать крапинками) закрапувати, закрапати;
    2) (о дожде) закрапати, забризкати, почати накрапувати, накрапати. [Не ходи, бо дощик почав накрапати].
    * * *
    несов.; сов. - закр`апать
    1) ( покрывать крапинами) спец. закра́пувати, закра́пати
    2) (сов., начать крапать - о дожде) закра́пати, -кра́пає и -кра́пле, поча́ти (-чне́) накрапа́ти (накра́пувати)

    Русско-украинский словарь > закрапывать

  • 43 закрашивать

    закрасить
    1) (покрывать краской) закрашувати, закрасити, зафарбовувати, зафарбувати що чим;
    2) закрашати, закрасити що; см. Украшать. -сить товар - заличкувати крам;
    3) (придавать цветность) забарвлювати, забарвити що чим. Закрашенный - закрашений, зафарбований; закрашений, забарвлений. [Легенди, закрашені в густу барву крови (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - закр`асить
    зафарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, зафарбува́ти и мног. позафарбо́вувати, закра́шувати, закра́сити, -кра́шу, -кра́сиш и закраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и мног. позакра́шувати

    Русско-украинский словарь > закрашивать

  • 44 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 45 зачерчивать

    зачертить
    1) (покрывать линиями) зарисовувати, зарисувати;
    2) (намечать чертою) зазначати, значити, зазначити, позначати, позначити (рисою);
    3) (начать чертить) почати креслити, закреслити. Зачерченный - зарисований; зазначений, позначений (рисою). -ться -
    1) зарисовуватися, зарисуватися;
    2) зазначатися, зазначитися, позначитися (рисою).
    * * *
    несов.; сов. - зачерт`ить
    1) зарисо́вуватиш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати; ( заштриховывать) заштрихо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, заштрихува́ти, -штриху́ю, -штриху́єш
    2) (сов.: начать чертить) поча́ти кре́слити; ( по чему) поча́ти черка́ти
    3) (сов.: начать кутить) поча́ти гуля́ти (пи́ти-гуля́ти); ( начать безобразничать) поча́ти бешкетува́ти

    Русско-украинский словарь > зачерчивать

  • 46 изрисовывать

    -ся, изрисовать, -ся списувати, -ся, списати, -ся, (мн.) посписувати, -ся, вималювати, -ся. [Уже списав увесь папір (Сл. Гр.)]. Изрисованный - списаний, (о мн.) посписуваний, геть помальований.
    * * *
    несов.; сов. - изрисов`ать
    1) ( покрывать рисунками) замальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, замалюва́ти и мног. позамальо́вувати, помалюва́ти сов., зарисо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати
    2) (расходовать, рисуя) вимальо́вувати, ви́малювати, вирисо́вувати, ви́рисувати; ( исписывать) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > изрисовывать

  • 47 испестрять

    несов.; сов. - испестр`ить
    ряби́ти, поряби́ти; ( покрывать множеством пятен) цяткува́ти, поцяткува́ти; см. испещрять

    Русско-украинский словарь > испестрять

  • 48 исписывать

    исписать
    1) (покрывать письмом что) списувати, списати, записувати, записати, пописати (все). [Уже списав (пописав) увесь папір (Сл. Гр.)];
    2) (изводить пиша) списувати, списати. -сать карандаш - списати олівець или олівця. Исписанный - списаний, записаний, пописаний. [Схиливши голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало й нечитко пописаного (Крим.)]. -ный мелко и густо - дрібно та густо пописаний, дрібний. -ная бумага - пописаний папір; шпарґал (-лу).
    * * *
    несов.; сов. - испис`ать
    1) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и мног. пообпи́сувати, сов. пописа́ти
    2) ( тратить на писание) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > исписывать

  • 49 исстреливать

    исстрелять
    1) (издырить стрельбой) решетувати, по[з]решетувати (стріляючи), сов. постріляти, подіркувати, побити що (стріляючи, кулями), (насквозь) прострі[е]лювати, попрострі[е]лювати що. [Мету (цель) зовсім попрострелювали (Сл. Ум.)];
    2) (порох, пули) вистрі[е]лювати, вистріляти, повистрі[е]лювати (порох, кулі). [Усі набої повистрелювали (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - исстрел`ять
    1) ( тратить) вистрі́лювати, ви́стріляти
    2) ( покрывать следами от выстрелов) прострі́лювати, простре́лити и прострі́лити; ( продырявливать) продіря́влювати, продіря́вити, сов. подіркува́ти

    Русско-украинский словарь > исстреливать

  • 50 истыкивать

    истыкать
    1) что чем (утыкать) - витикати, витикати що, що чим (напр. мапу прапорцями, грядку кілками), (вехами) витичувати, витичити що;
    2) (искалывать) тикати, потикати, (пырять) штрикати, поштрикати що. Все стены гвоздями -кал - усі стіни цвяхами потикав;
    3) (истратить тыкая) витикати, витикати що (напр. усі шпильки). Истыканный -
    1) витиканий, витичений;
    2) потиканий, поштриканий. -ться - бути витиканим.
    * * *
    несов.; сов. - ист`ыкать
    1) ( искалывать) коло́ти, поколо́ти; шти́ркати, пошти́ркати, штри́кати, поштри́кати, сов. пошти́рхати
    2) (тыкая, покрывать поверхность чем-л.) витика́ти, ви́тикати; сов. поти́кати, -ти́чу, -ти́чеш, мног. перети́кати

    Русско-украинский словарь > истыкивать

  • 51 коптить

    1) задимлювати, задимляти, закурювати, (зап.) вудити що в чому;
    2) (о лампе) чадіти (-джу, -диш), куріти (-рю), сапотіти (-чу, -тиш), самопотіти. [Лямпа чадить (Звин.)]. Небо -тить - димочадити під небом. Копчённый - (за)димлений, (за)курений, (зап.) вуджений.
    * * *
    1) копти́ти; ( покрывать копотью) зади́млювати, задимля́ти, заку́рювати, зако́пчувати; (мясо, рыбу диал.) ву́дити
    2) ( испускать копоть) копті́ти, курі́ти, чаді́ти

    Русско-украинский словарь > коптить

  • 52 красить

    крашивать
    1) (покрывать краской) фарбувати, красити, малювати. [Фарбувати підлогу (Київщ.)];
    2) (окрашивать) фарбувати, красити, (придавать окраску) забарвлювати, закрашувати;
    3) (украшать) красити (-шу, -сиш), прикрашати, закрашати, скрашати, оздоблювати кого, що. [Лихо нікого не красить (Чуб.). Ваш поїзд бояри красять (Сл. Гр.)]. Крашенный - фарбований, пофарбований, мальований, помальований; забарвлений, закрашений; оздоблений, прикрашений.
    * * *
    1) фарбува́ти, кра́сити и краси́ти
    2) (делать красивым, украшать) прикраша́ти, прикра́шувати, кра́си́ти

    Русско-украинский словарь > красить

  • 53 крыть

    1) (чем) крити, покривати, укривати що чим. [Снігом землю криє (М. Грінч.). Коли стидаєшся, то крий решетом голову (Номис)]. -ть кровлю - крити, укривати, дашити (хату, клуню и т. п.). -ть соломой - ушивати, пошивати, крити соломою (куликами, околотом), (железом) бляхою крити (побивати), бляхувати, (тёсом) ґонтом крити, ґонтувати, (черепицею) крити дахівкою (черепицею);
    2) (скрывать) таїти, крити. [Таїла від бога, та чортові сказала (Номис). Крий, ховай погане, а воно таки гляне (Номис)];
    3) (карту) бити, побивати карту;
    4) (шубу) крити, потягати шубу. [Забруднився мій білий кожух, - треба вже сукном потягати (Чернігівщ.)].
    * * *
    кри́ти; ( покрывать) покрива́ти, укрива́ти

    Русско-украинский словарь > крыть

  • 54 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 55 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 56 накрапливать

    и Накраплять накрапить (покрывать каплями краски и т. п.)
    I. накрапляти и накраплювати, накрапити, крапкувати, покрапкувати, накрапковувати, накрапкувати, цят(к)увати, поцят(к)увати, нацят(к)увати, (о мног.) понакрапляти и понакраплювати, понакрапковувати що. [Шовком вишивати, злотом накрапляти (Голов. І.)]. Накраплённый - накраплений, крапкований, покрапкований, накрапкований, цят(к)ований, поцят(к)ований, нацят(к)ований, понакраплюваний, понакрапковуваний. -ные карты - накраплені (крапковані) карти. -ться - накраплюватися, накрапитися, понакраплюватися; бути накраплюваним, накрапленим, понакраплюваним и т. п.
    II. Накрапливать и Накроплять, накропить (каплями дождя и т. п.) - накропляти и накроплювати, кропити, накропити, покропляти и покроплювати, покропити, скропляти и скроплювати, скропити що, (о мног.) понакропляти и понакроплювати и т. п. що. [Дощ покропив землю (Брацл.)]. Накроплённый - накроплений, покроплений, скроплений, понакроплюваний и т. п. -ться -
    1) накроплятися и накроплюватися, накропитися, понакроплятися и понакроплюватися; бути накроплюваним, накропленим, понакроплюваним и т. п. [Цілий день лляв дощ,- земля добре накропилася (Вінниччина)];
    2) (вдоволь, сов.) накропитися.
    * * *
    спец.; несов.; сов. - накр`апать
    накрапля́ти и накра́плювати, -люю, -люєш, накра́пити, -плю, -пиш, несов. цяткува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > накрапливать

  • 57 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 58 намеливать

    и Намелять намелить
    1) (натирать мелом) накрейдовувати, крейдувати, накрейдувати, натирати, натерти крейдою, (покрывать развед. мелом) білити, побіляти, побілити крейдою, (о мног.) понакрейдовувати, понатирати крейдою що;
    2) (исписывать мелом) списувати, списати, (о мног.) посписувати крейдою, (исчёркивать) креслити (черкати), покреслити (почеркати) крейдою, (измазывать) вимазувати, вимазати, (о мног.) повимазувати крейдою що. Намелённый -
    1) накрейдований, понакрейдовуваний, натертий, понатираний, побілений крейдою;
    2) списаний, посписуваний, покреслений, почерканий, вимазаний, повимазуваний крейдою. -ться -
    1) (стр. з.) накрейдовуватися, бути накрейдовуваним, крейдованим, накрейдованим, понакрейдовуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) накрейдовуватися, накрейдуватися, натиратися, натертися, убілюватися, убілитися, (измазываться) замазуватися, замазатися, (о мног.) понакрейдовуватися, понатиратися, позамазуватися крейдою. [Не лазь, капосна дитино, попід стінами! - так убілився, що вже й одежі не знать (Грінч.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накрейдуватися, набілитися крейдою (досхочу); б) нарисуватися, накреслитися крейдою (досхочу); срв. Мелить.
    * * *
    несов.; сов. - намел`ить
    натира́ти кре́йдою, нате́рти (-тру́, -тре́ш) и мног. понатира́ти кре́йдою, нама́зувати (-зую, -зуєш) кре́йдою, нама́зати (-мажу, -ма́жеш) и мног. понама́зувати кре́йдою

    Русско-украинский словарь > намеливать

  • 59 натирать

    натирывать, натереть
    1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];
    2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];
    3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -
    1) натертий; понатираний;
    2) натертий, понатираний; витертий;
    3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -
    1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];
    2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;
    3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натер`еть
    1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти
    2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати

    Русско-украинский словарь > натирать

  • 60 нахаживать

    I. часто (частенько) знаходити; см. I и
    II. Находить.
    II. Нахаживать, находить -
    1) (доски, тёс) рівчакувати, нарівчакувати, порівчакувати, нажолоблювати, нажолобити, вижолоблювати, вижолобити, (о мног.) пона[пови]жолоблювати що;
    2) (изв. расстояние) находжувати, находити, виходжувати, виходити що; (изв. время, сов.) находити, попоходити. [Чимало ми сьогодня находили (Брацл.). Верстов по п'ятдесят за день виходжуємо (Гайсинщ.). Ходив, ходив, - ото й находив (Київщ.). Попоходив по світі (Брацл.)];
    3) -вать воду - накручувати води. Нахоженный -
    1) на[по]рівчакований, нажолоблений, пона[пови]жолоблюваний;
    2) находжений, виходжений; находжений, попоходжений.
    * * *
    I
    (многокр.: отыскивать), [ча́сто; ча́стенько; не раз] знахо́дити (нахо́дити)
    II
    1) (покрывать расстояние; прокладывать дорогу) нахо́джувати, -джую, -джуєш
    2) (бить кого-л.) би́ти (б'ю́, б'є́ш); пері́щити, лупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, лупи́ти, -шло, -пиш, гамсели́ти

    Русско-украинский словарь > нахаживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • покрывать — См. заменять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. покрывать накрывать, укрывать, прикрывать, закрывать, устилать, выстилать, усеивать; возмещать, компенсировать, восполнять; …   Словарь синонимов

  • ПОКРЫВАТЬ — ПОКРЫВАТЬ, покрыть, покрывывать что чем, крыть, за(на, у)крывать; класть одну вещь сплошь на другую, одевать наружность одного предмета другим, застилать, обшить, замостить, оболокти. Покрой посудину, накрой крышкой. Непокрытую воду держать… …   Толковый словарь Даля

  • покрывать —     ПОКРЫВАТЬ/ПОКРЫТЬ     ПОКРЫВАТЬ/ПОКРЫТЬ, закрывать/закрыть, накрывать/накрыть, прикрывать/прикрыть, укрывать/укрыть …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ПОКРЫВАТЬ — ПОКРЫВАТЬ, покрываю, покрываешь, несовер. 1. несовер. к покрыть во всех знач., кроме 9 и 11. 2. без доп. О беге лошади: скакать так, что отпечаток задних копыт ложится на отпечаток передних копыт (спорт.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОКРЫВАТЬ — ПОКРЫВАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. покрыть. 2. То же, что крыть (в 1 и 2 знач.). П. сарай железом. П. тузом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • покрывать — наносить покрытие — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы наносить покрытие EN coat …   Справочник технического переводчика

  • покрывать — бледность покрывает • действие, субъект бледность покрыла • действие, субъект покрывать поцелуями • действие, непрямой объект покрывать расходы • существование / создание, прерывание, решение, компенсация румянец покрыл • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Покрывать позором — кого. ПОКРЫТЬ ПОЗОРОМ кого. Устар. Опозоривать, обесчещивать кого либо. Всему виновна дочь одна. Но он и дочери прощает; Пусть богу даст ответ она, Покрыв семью свою позором (Пушкин. Полтава) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Покрывать себя славой — ПОКРЫВАТЬ СЕБЯ СЛАВОЙ. ПОКРЫТЬ СЕБЯ СЛАВОЙ. Прославляться. Петин, с ротой егерей, очистил лес, прогнал неприятеля и покрыл себя славой (Батюшков. Воспоминания о Петине). Колчерукий покрыл себя когда то немеркнущей славой тем, что в Мингрелии во… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • покрывать дёгтем — пропитывать дёгтем смолить — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы пропитывать дёгтемсмолить EN tar …   Справочник технического переводчика

  • покрывать кожухом — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN hood …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»