-
21 vest
I [vest] v.1) наділяти ( владою); наділяти ( правом) vest доручити (обов’язки); to vest smb. wіth authorіty, to vest power іn smb. наділяти владою, наділяти повноваженнями кого-н.; to vest a person wіth power to act уповноважити кого-н. (для чого-н.); thіs rіght іs vested іn the Crown це право належить короні; authorіty vested іn the people влада, що належить народу; to vest smb. wіth a functіon покладати на кого-н. обов’язок; (іn, upon) переходити (про право, майно); the estate vests іn the heіr at Law майно переходить до законного спадкоємця2) церк., поет. облачати; to vest the altar прикрашати вівтар; тж. refl. облачатися3) інвестувати, вкладати ( капітал)II [vest] n.1) спідня сорочка (трикотажна, чоловіча або жіноча); sleeveless vest майка2) сл. жилет3) маніжка, вставка (на ж.іночому платті)4) сорочечка5) бронежилет7) іст. камзол8) іст., поет. одяг, одіяння; убрання; castіng the body’s vest asіde скинувши тлінну оболонку -
22 hope
I n надія, сподівання- hopes of peace мирні сподівання- hopes of sucess надії на успіх- to have high hopes покладати великі надіїII v надіятися- to hope for the best сподіватися на щасливий кінець/ на краще -
23 allot
v1) відводити, виділяти; призначати, наділяти2) розподіляти; роздавати; надавати3) амер., розм. вважати, гадати4) військ. вводити до складу* * *v1) часто pass відводити, виділяти ( на чию-небудь частку); призначати, визначати, надавати; покладати; відраховувати, асигнувати2) розподіляти, роздавати; наділяти3) вiйcьк. надавати; вводити до складу -
24 commit
залучати; доручати; наділяти; повіряти, покладати (обов'язки, функції тощо); зобов'язувати, зв'язувати зобов'язанням ( когось); брати зобов'язання; здійснювати ( дію); вчиняти, скоювати ( злочин); передавати на розгляд ( спор тощо); перепроваджувати; брати ( під варту); передавати законопроект ( у комітет або комісію законодавчого органу)commit an offence within the workplace — = commit an offense within the workplace скоювати злочин на роботі (на робочому місці)
commit an offense within the workplace — = commit an offence within the workplace
commit the principles of ethical conduct to written form — фіксувати у письмовій формі принципи юридичної (адвокатської) етики
- commit a case to trialcommit to an indeterminate sentence — перепроваджувати до виправної установи за вироком до покарання з невизначеним терміном, піддавати покаранню з невизначеним терміном
- commit a crime
- commit a criminal offence
- commit a criminal offense
- commit a felony
- commit a misdemeanor
- commit a mortal sin
- commit a murder
- commit a slaying
- commit a terrorist act
- commit a trespass
- commit acts of sabotage
- commit adultery
- commit an act of genocide
- commit an atrocity
- commit an error
- commit an infringement
- commit an iniquity
- commit an irregularity
- commit an offence
- commit an offense
- commit atrocity
- commit bestiality
- commit buggery
- commit for trial
- commit forgery
- commit further offences
- commit further offenses
- commit hara-kiri
- commit oneself
- commit perjury
- commit prostitution
- commit sodomy
- commit suicide
- commit to
- commit to a mental hospital
- commit to a mental institution
- commit to court
- commit to custody
- commit to discretion
- commit to prison
- commit to writing
- commit torture
- commit waste -
25 vest
надавати, наділяти (владою, повноваженнями, правами, майном тощо); надавати юридичні права; покладати обов'язки; передавати у володіння- vest judicial power
- vest power
- vest rights
- vest with authority
- vest with power -
26 allot
v1) часто pass відводити, виділяти ( на чию-небудь частку); призначати, визначати, надавати; покладати; відраховувати, асигнувати2) розподіляти, роздавати; наділяти3) вiйcьк. надавати; вводити до складу
- 1
- 2
См. также в других словарях:
покладати — а/ю, а/єш, недок., покла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) на кого – що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. || Зобов язувати когось що небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2)… … Український тлумачний словник
дуфати — Дуфати: Дуфати: вірити, надіятися на щось [26] думати, надіятися, покладатися на щось [1] думати, покладати надію [43] мати довір я, покладатися на когось, на щось [47] надіятися, бути впевненим [46 2] надіятися, покладатися на когось або щось… … Толковый украинский словарь
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
рефлектувати — Рефлектувати: відбивати щось, мати на щось наміри [50] надіятися [20] надіятися [III] розраховувати, надіятися на що небудь покладати надію [IV] … Толковый украинский словарь
сподіватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) перех. і неперех., кого, чого, на кого – що. Чекати кого , що небудь; дожидати. •• Як і слід (тре/ба) було/ сподіва/тися як наперед можна було передбачити. 2) на кого – що, без додатка … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
сподіватися — 1) (чекати кого / що н.), очікувати, дожидати 2) (розраховувати, покладати надію на що н.), надіятися, плекати надію … Словник синонімів української мови
уповати — (впова/ти), а/ю, а/єш, недок., рідко. Твердо надіятися, покладати надію, розраховувати на кого , що небудь … Український тлумачний словник
чаяти — мати надію, покладати надію, сподіватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
розраховувати — ую, уєш, недок., розрахува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) перех. і без додатка. Рахуючи, обчислюючи, визначати розмір, кількість і т. ін. чого небудь. || Робити технічне або математичне обчислення чого небудь. 2) перех. Обмірковуючи, оцінювати, зважувати … Український тлумачний словник
мнимати — (мнѢмати, мнімати) мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись … Зведений словник застарілих та маловживаних слів