-
1 покарання
сpunishment; юр. penalty; поет. chastisementпокарання стратою — punishment of death, sentence of death, death sentence
уникати покарання — to escape/evade penalty
-
2 покарання
punishing, punishment, ban, correct, discipline, mulct, penalty, penance, retributeion, ( за вироком) term -
3 покарання без суду
Українсько-англійський юридичний словник > покарання без суду
-
4 покарання воєнних злочинів
Українсько-англійський юридичний словник > покарання воєнних злочинів
-
5 покарання воєнних злочинців
Українсько-англійський юридичний словник > покарання воєнних злочинців
-
6 покарання для прикладу
Українсько-англійський юридичний словник > покарання для прикладу
-
7 покарання за вбивство
Українсько-англійський юридичний словник > покарання за вбивство
-
8 покарання за законом
Українсько-англійський юридичний словник > покарання за законом
-
9 покарання за злочин
punishment for a crime, penalty for crimeУкраїнсько-англійський юридичний словник > покарання за злочин
-
10 покарання за порушення
Українсько-англійський юридичний словник > покарання за порушення
-
11 покарання за правопорушення
Українсько-англійський юридичний словник > покарання за правопорушення
-
12 покарання злочинця
Українсько-англійський юридичний словник > покарання злочинця
-
13 покарання і стягнення
Українсько-англійський юридичний словник > покарання і стягнення
-
14 покарання кийковими ударами
Українсько-англійський юридичний словник > покарання кийковими ударами
-
15 покарання позбавленням волі
Українсько-англійський юридичний словник > покарання позбавленням волі
-
16 вища міра покарання
= найвища міра покаранняcapital punishment, extreme penalty -
17 найвища міра покарання
-
18 адміністративне покарання
Українсько-англійський юридичний словник > адміністративне покарання
-
19 альтернативне покарання
Українсько-англійський юридичний словник > альтернативне покарання
-
20 більше покарання
См. также в других словарях:
покарання — я, с. 1) Дія за знач. покарати. 2) Засіб впливу на того, хто вчинив який небудь злочин, має якусь провину і т. ін. Кримінальне покарання. || Розплата за які небудь нерозважливі вчинки, дії і т. ін … Український тлумачний словник
покарання — (засіб впливу на того, хто скоїв якийсь злочин, має якусь провину тощо), кара, покута, покара; розправа (жорстоке / несправедливе); екзекуція (тілесне); прочухан; стягнення (офіційне, за невиконання / порушення чогось); самосуд (самочинне, без… … Словник синонімів української мови
покарання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вигнання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцині; місце, де відбувають покарання), заслання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови
заслання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцевості; місце, де відбувають покарання), вигнання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови
штраф — у, ч. Грошове стягнення, що накладається як покарання, перев. в адміністративному або судовому порядку. || Покарання, стягнення за невиконання чого небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. || Покарання (плата) за порушення однією з… … Український тлумачний словник
Уголовное наказание — Специфичные для российского права характеристики уголовного наказания рассматриваются в статье «Наказание в уголовном праве России». Наказание в уголовном праве это меры государственного воздействия, применяемые к лицу, совершившему… … Википедия
безкарний — а, е. Який не дістав покарання, залишається без покарання … Український тлумачний словник
екзекуція — ї, ж., заст. 1) Тілесне покарання. 2) Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін … Український тлумачний словник
каторга — и, ж. 1) Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. 2) перен. Надзвичайно тяжка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. 3) Старовинне морське… … Український тлумачний словник
покута — и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту … Український тлумачний словник