позиція+захисту

Толанд, Джон (1670, Лондондеррі - 1722) - ірландськ. філософ. Навчався у Глазго, Единбурзі, Оксфорді. Виступаючи з позицій захисту християнства, Т. прагнув обґрунтувати тезу про те, що віра потребує підтвердження розумом, оскільки йому не суперечить. Ірландськ. парламент сприйняв цю тезу як наступ на релігію і засудив кн. Т. "Християнство без таємниць" як антирелігійну. Т. змушений був виїхати до Англії. Т. першим у філософії Нового часу обґрунтував вчення про рух як суттєву властивість матерії, розрізняючи в ньому два прояви: рух як внутрішню активність матерії, що є джерелом багатоманітності в природі, і рух як переміщення у просторі, яке є лише модифікацією цієї активності. Т. підкреслював абсолютний характер руху матерії і відносний характер спокою, вважав, що спокій теж можна розглядати як рух. Що стосується природи та Всесвіту в цілому, то вони є вічні і незмінні. У праці "Пантеїстикон" Т. схиляється до пантеїзму та гілозоїзму, визнаючи одухотвореність усієї природи. Безкінечний і вічний Всесвіт, за Т., управляється "духом Всесвіту", "душею Всесвіту", які називають також Богом. У дискусії із прихильниками соціанства Т. увів у філософський обіг термін "пантеїзм".

[br]

Осн. тв.: "Християнство без таємниць" (1696); "Життя Мільтона" (1698); "Пантеїстикон" (1720).

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

2) перен. вічний спокій, смерть

3) перерва, пауза, перепочинок

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

2) покоїтися

3) не працювати, відпочивати

4) давати відпочинок (спокій)

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

17) залишатися

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

1. n

1) опіка; опікування

2) підопічна особа

3) пол. мандатна (підопічна) територія

4) адміністративний район міста

5) (міський) виборчий округ

6) лікарняна палата

7) відділення лікарні (госпіталю)

8) камера (в'язнична)

9) місце ув'язнення; в'язниця, тюрма

10) охорона; захист; догляд; зберігання

11) ув'язнення

12) варта; караул; патруль

13) шотл. загороджене місце (для худоби)

14) оборонне положення (фехтування)

15) виступ, виїмка (в замку тощо)

2. v

1) відвертати, відбивати, парирувати (удар тощо) (звич. ward off)

2) класти в лікарняну палату

3) ставати в оборонну позицію (у фехтуванні)

4) охороняти, захищати; вартувати

* * *

1) опіка; опікування

2) особа, що знаходиться під опікою; підопічний

3) адміністративний район міста; ( міський) виборчий округ; район (деяких графств Англії, Шотландії)

4) лікарняна палата; відділення лікарні або шпиталю

5) тюремна камера

6) внутрішній двір фортеці або замку

7) охорона; зберігання; захист; нагляд

8) бути під вартою

9) охорона, караул, патруль

10) загороджене місце ( для худоби)

11) засіб захисту

12) виступ або виїмка (у борідці ключа, відповідно, в замку)

1) відбивати ( удар); відвертати (небезпеку; ward off)

2) поміщати в лікарняну палату

3) охороняти, захищати

(trf)

1. n под. тариф; мито; a тарифний; митний; 2. прейскурант; 3. тарифний збірник

1. вид непрямого податку (indirect tax), який накладається на імпортовані або часом на експортовані товари чи послуги; ♦ тарифи стягуються з метою захисту національної економіки від закордонної конкуренції, таким способом забезпечуючи, напр., зайнятість (employment²) (захисний тариф (protective tariff)) або збільшення доходів (revenue) як джерела фінансування державних видатків тощо; 2. довідник ставок, у якому визначаються ціни на різні види товарів і послуг; 3. опубліковані норми із зазначенням тарифних ставок і класифікації вантажів

═════════■═════════

ad valorem tariff тариф від заявленої ціни; agency tariff агентський тариф; agricultural tariff митний тариф на сільськогосподарські продукти; all-in tariff універсальний тариф • єдиний тариф; alternative tariff альтернативний тариф; autonomous tariff автономний тариф; basic tariff основний тариф; basing tariff твердий тариф • прейскурант твердих тарифних ставок; blanket tariff єдиний тариф; bulk tariff оптовий тариф; cargo tariff вантажний тариф; class tariff прейскурант класних тарифів; commercial tariff комерційний тариф; compound tariff змішаний тариф; consolidated tariff загальний тариф; conventional tariff конвенційний тариф • договірне мито; customs tariff митний тариф; differential tariff диференційний тариф • диференційне мито; discriminatory tariff дискримінаційний тариф; discriminatory customs tariff дискримінаційний митний тариф; double tariff подвійний тариф; double-column tariff двоколонний тариф; double-rate tariff подвійна тарифна ставка; export tariff експортний тариф; flat-rate tariff простий тариф; flexible tariff гнучкий тариф; foreign tariff митний тариф іноземної держави; freight tariff прейскурант товарних тарифних ставок • вантажний тариф; general tariff простий тариф; goods tariff товарний тариф; government tariff державний тариф; graduated tariff прогресивний тариф • диференційний тариф • ступінчастий тариф; import tariff імпортний тариф; international tariff міжнародний тариф; invisible tariff невидимий тариф; joint tariff збірник (прейскурант) єдиних тарифів; maximum tariff максимальний тариф; mileage tariff прейскурант покілометрових тарифів; minimum tariff мінімальний тариф; mixed tariff змішаний тариф; multilinear tariff багатоколонний тариф • складний тариф; multiple tariff система множинних тарифів; nonprohibitive tariff незаборонний тариф; off-peak tariff мінімальні тарифні ставки; passenger tariff прейскурант пасажирських тарифних ставок; penalty tariff каральний тариф • каральні мита; peril-point tariff тариф «небезпечної точки» (коли обсяг імпорту загрожує конкурентоспроможності вітчизняних товарів); postal tariff поштовий тариф; preferential tariff (P. T.) пільговий тариф; prohibitive tariff заборонний тариф (при якому ціна імпортованого товару так підвищується, що робить його збут практично неможливим); protective tariff захисний тариф; reduced tariff пільговий тариф; retaliatory tariff каральний тариф; revenue tariff фіскальний тариф; seasonal tariff сезонний тариф; single tariff простий тариф; single-column tariff одноколонний тариф; single-schedule tariff одноколонний тариф; sliding-scale tariff ковзна шкала тарифних ставок; special tariff особливий тариф; specific tariff специфічний тариф • специфічне мито; state tariff державний тариф; statutory tariff встановлений законом тариф; step tariff ступінчастий тариф; three-tier tariff триярусний тариф; transit tariff транзитний тариф; transport tariff транспортний тариф; two-part tariff двокомпонентний тариф; unilinear tariff простий тариф • одноколонний тариф; zone tariff зональний тариф

═════════□═════════

according to the tariff відповідно до прейскуранта; as per tariff за тарифом; tariff agreement тарифна угода; tariff barrier тарифний бар'єр; tariff ceiling максимальне мито • гранична висота тарифу; tariff concession митна пільга; tariff for carriage тариф на перевезення; tariff for single consignments тариф дрібних відправлень; tariff for tare carriage тарний тариф • тариф для перевезення порожньої тари; tariff for the trasit of goods тариф на транзитні товари; tariff group тарифна група; tariff heading вид тарифу; tariff number позиція в митному тарифі; tariff preference пільговий тариф; tariff protection тарифний захист; tariff quota тарифна квота; tariff rate тарифна ставка; tariff reduction зниження тарифу; tariff regulations тарифні правила; tariff union митний союз; tariff wall тарифна перешкода • тарифний бар'єр; tariff war митна війна; tariff zone тарифна зона • тарифний пояс; to abolish a tariff скасовувати/скасувати тариф; to adapt a tariff змінювати/змінити тариф; to apply a tariff застосовувати/застосувати тариф; to change a tariff змінювати/змінити тариф; to decrease a tariff знижувати/знизити тариф; to impose a tariff накладати/накласти тариф; to increase a tariff збільшувати/збільшити тариф; to lift a tariff піднімати/підняти тариф; to pay a tariff оплачувати/оплатити тариф; to raise a tariff збільшувати/збільшити тариф; to reduce a tariff знижувати/знизити тариф; to terminate all tariff preferences скасовувати/скасувати всі тарифні пільги

tariff ‡ tax (393)

ПРИРОДНЕ (природжене) ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечує рівність можливостей існування та розвитку кожної людини у суспільстві. Своїми витоками концепція П.п. сягає давньогрецьк. філософії, коли при розгляді проблем існування суспільного устрою та суспільної моралі мислителі зіткнулися з дилемою: чи політичні ідеали та мораль універсальні, загальнозначимі чи вони мають відносний характер? Були запропоновані дві протилежні, взаємовиключні концепції: 1) право та мораль мають абсолютний, універсальний характер через природне ("природжене"), або божественне, походження - концепція П.п.; 2) мораль та право обумовлені специфічними реаліями суспільства - політичними, економічними, історичними, а тому мають відносний характер — концепціят. зв. позитивного, або світського права. Концепція П.п. започаткована у вченні Платона про ідеальну державу, в якій право та мораль мають універсальну, або абсолютну, природу, оскільки ґрунтуються на ідеї добра, або блага, яка знаходить втілення в невизначено-множинних варіантах земного буття. На відміну від Платона, софісти (Фрасимах, Горгій, Протагор) вважали мораль та право породженими суспільством, а тому відносними і настільки ж багатоманітними, як судження про смаки. Аристотель займав помірковану позицію у питанні про природу права, вважаючи етичні та правові концепції практичними дисциплінами, мета яких полягає у формуванні раціональних соціальних взаємодій, які дозволяють людині брати участь у суспільному житті згідно з власними здібностями, нахилами та уподобаннями. Концепція П.п. відігравала велику роль в культурі Нового часу та епохи Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Гольбах) для захисту ідеї рівності всіх громадян у суспільстві та їхніх прав на економічні, політичні, релігійні свободи. Вершиною концепції П.п. та її трансформацією є категоричний імператив Канта, під яким розуміється деяке безумовне моральне веління, яке вимагає від людини неухильно слідувати моральному приписові: "поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли стати принципами загального законодавства" Г. егель категорично виступив проти теорії П.п. в поясненні природи держави та відносин людей у суспільстві, критикуючи етичну та правову концепцію Канта за формалізм та позаісторичність. За Гегелем, правові та етичні категорії вкорінені у суспільному житті. Сучасні правові теорії долають різке розмежування концепцій П.п. та позитивного, світського права. Звернення до концепції П.п. дозволяє уникнути релятивізму та скептицизму, які виникають в разі відмови від неї. Ідея позитивного, або світського, права дозволяє позбавитися догматизму, коли постулюється універсальний правовий закон без урахування його зв'язку з конкретними умовами (за висловом Монтеск'є, "дух законів" завжди спирається на взаємозв'язок П.п. та соціального середовища, що спричиняє відповідні формулювання універсального закону). У сучасному праві розрізняють П.п. людини, П.п. сім'ї, П.п. нації, які мають бути загальними та рівними для всіх суб'єктів. П.п. людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження і розвиток як особистості, індивідуальності з власним психо-емоційним сприйняттям світу.

Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.

[br]

Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).