пожалувати

См. также в других словарях:

• пожалувати — ую, уєш, док. 1) перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким небудь. || Приголубити кого небудь, попестити. || Виявити увагу, прихильність до кого небудь. 2) перех. Поберегти кого , що небудь; пожаліти. || Залишити у себе, не… …   Український тлумачний словник

• пожалувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• пожалуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожалувати 1), 2), 4) …   Український тлумачний словник

• пожалування — я, с. 1) заст. Дія за знач. пожалувати 4). 2) іст. Приношення, пожертвування на користь кого , чого небудь. || Подарунок, винагорода за послуги; жалування. 3) діал. Співчуття, жаль …   Український тлумачний словник

• нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …   Словник синонімів української мови

• пожаліти — 1) (кого відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), пожалувати, зглянутися (на кого, над ким і без додатка), зжалитися (над ким), пожалкувати, пошкодувати, змилуватися (над ким), змилосердитися (над ким),… …   Словник синонімів української мови

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки