Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

под+конец

  • 121 вынь да положь

    • ВЫНЬ ДА ПОЛОЖЬ (кому, кого-что) highly coll
    [VPimper; Invar; predic; fixed WO]
    =====
    ⇒ do sth. or give sth. to s.o. immediately:
    - give sth. to s.o. <produce sth., do it etc> on the spot <right away, at once>;
    - [in pres contexts only] give sth. to s.o. here and now;
    - [in past contexts only] give sth. to s.o. there and then;
    - [in limited contexts] come on, left have it <him etc>;
    - [when threatening s.o.] hand s.o. over (cough sth. up etc) or else.
         ♦ "Уж как мне этого Бонапарта захотелось! - говаривала она [Марфа Терентьевна] Беневоленскому, - кажется, ничего бы не пожалела, только бы глазком на него взглянуть!" Сначала Беневоленский сердился... но так как Марфа Терентьевна не унималась, а всё больше приставала к градоначальнику: вынь да положь Бонапарта, то под конец он изнемог (Салтыков-Щедрин 1). "How I'm taken with that Bonaparte!" she [Marfa Terentevna] used to say to Benevolensky. "I think there is nothing I wouldn't give just to peep at him once!" At first, Benevolensky would grow angry....But Marfa Terentevna would not desist and grew even more importunate, insisting that Benevolensky should produce her Bonaparte at once, and in the end he gave way (1b).
         ♦ Мне передали, что Твардовский срочно хочет меня видеть. Это было 8 июня... Я ответил А.Т. [Твардовскому], что - совершенно невозможно, приеду 12-го. Он очень расстроился... Потом, говорят, ходил по редакции обиженный и разбитый. Это - всегда в нём так, если возгорелось -то вынь да положь, погодить ему нельзя (Солженицын 2).... А message reached me that Tvardovsky urgently wanted to see me. This was on 8 June....My answer to A.T. [Tvardovsky] was that it was absolutely impossible, and I would come to see him on the twelfth. He was very upset....I have heard that after our conversation he wandered from room to room, looking hurt and disconsolate. It was always the same with him: if he set his heart on something, it was "Come on, let's have it!" He couldn't bear to wait (2a).
         ♦...Рита сказала: "Молодцы твои родственники. Так и впились клешнями, вынь да положь им Гартвига" (Трифонов 5)....Rita said, "Your relatives are really something. The way they dug in with their claws - it was hand over Gartvig or else!" (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > вынь да положь

  • 122 наконец

    нрч. нарешті, врешті, (при перечислении ещё) кінець-кінцем, насамкінець, (под конец, напоследок) наостанку, наостанці, вкінці, напослідок. [Нарешті я її зловив (Крим.). А, згадав нарешті! (Загірня). Чи догодив-же вам, міледі, врешті? (Грінч.) Поплелися тини, поставали стіжки, порозросталися маленькі закурені юрточки; насамкінець, немов прапор, стрельнула до неба дзвіниця (Короленко). Як і від чого все стало? куди наостанку ми дійдем? (Самійл.). Не сплю, нудьгую, та вкінці заплющив очі (Крим.)]. -нец-то(!) - нарешті(!), насилу. [Нарешті ви з'явилися! (Київ). Насилу діждалися тебе (Брацл.). Насилу дав бог силу (Приказка)]. Вот -нец! - аж ось коли! [А! аж ось коли мені зовсім з'ясувалися всі ті його натяки (Крим.)].
    * * *
    перен.
    наре́шті, вре́шті, зрештою

    \наконец ц — [-то]! в знач. межд. наре́шті!; наси́лу!; и

    вот, \наконец ц — і от (і ось, аж от, аж ось), наре́шті; аж

    Русско-украинский словарь > наконец

  • 123 напоследок

    и Напоследях нрч. напослідок, напослідки, на(при)послідку, наостанці, наостан[т]ку, наприкінці, вкінці, врешті. [Мовчазливий Ковиль-Свідок сказав напослідок (Гліб.). А напослідки все-ж таки на горілку наполяжеш (Мова). Руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Яке слово він сказав наостанці? (Звин.). Наостанку ви їм віри поймете (Самійл.). Наприкінці й каже (Київщ.). А вкінці ще й вилаяв мене (Лубенщ.)].
    * * *
    нареч.
    напослідок, напослі́дку; ( под конец) наприкінці́ и напри́кінці, наоста́нку, наоста́нці

    Русско-украинский словарь > напоследок

  • 124 после

    1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];
    2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.
    3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].
    * * *
    1) нареч. пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім, пото́му; ( затем) відта́к, диал. зати́м
    2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.

    \после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді

    Русско-украинский словарь > после

  • 125 придаток

    1) додаток (-тку), додача (-чі), придаток (-тку). На -ток - на (в) додаток, на (в) додачу до чого; (наконец, под конец) на додатку;
    2) анат. - паросток, відросток (-тка).
    * * *
    1) прида́ток, -тка; ( добавление) дода́ток
    2) анат. прида́ток

    Русско-украинский словарь > придаток

  • 126 zuletzt

    ( am Ende) под конец, F напоследок; F ( letztemal) в последний раз; ( nicht не) в последнюю очередь; er kam zuletzt он пришёл последним; F bis zuletzt до конца

    Русско-немецкий карманный словарь > zuletzt

  • 127 закуска

    ж.
    appetizer; hors d'oeuvre (фр.) [ɔː'dɜːvr]; snack

    холо́дная заку́ска — cold snack; ( мясная) collation

    горя́чая заку́ска — hot snack

    лёгкая заку́ска — light snack

    на заку́ску — as / for a starter

    ••

    на заку́ску (под конец) — to top it off; as one's final

    Новый большой русско-английский словарь > закуска

  • 128 на закуску

    for a titbit, AE tidbit; for starters; под конец to end with, as a special treat

    Русско-английский учебный словарь > на закуску

Страницы

См. также в других словарях:

  • под конец — под конец …   Орфографический словарь-справочник

  • под конец — См …   Словарь синонимов

  • под конец — под коне/ц, нареч., разг. Под конец все поднялись со своих мест …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Под конец — КОНЕ , нца, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • под конец — все развеселились …   Орфографический словарь русского языка

  • Под конец — Разг. 1. чего. При окончании чего либо. Обед начинается молчаливо. Разговор слышится только под конец, при последнем блюде (Гл. Успенский. Очерки переходного времени). Я под конец путешествия почувствовал тоску смертельную (Тургенев. Бурмистр). 2 …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • под конец — I см. конец; в зн. нареч. При окончании, завершении чего л. Стало скучно под к. II см. конец чего в зн. предлога Под конец путешествия все устали …   Словарь многих выражений

  • под конец — наречие Не требует постановки знаков препинания. Под конец он прямо и невежливо спросил: «Вы дадите железо?». В. Шукшин, Шире шаг, маэстро. Все припомнил, все проверил, // Подогнал и под конец // Он вздохнул у самой двери // И сказал: «Побьем,… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • Под Конец — нареч. обстоят. времени разг. Ближе к концу; в самом конце. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • под конец — под кон ец …   Русский орфографический словарь

  • под конец —   под коне/ц …   Правописание трудных наречий

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»