-
1 подчинить
сов. от подчинять -
2 подчинить
сов. от подчинять -
3 подчинить
см. подчинять -
4 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
5 власть
1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].* * *вла́давла́сти — мн. вла́сті, -те́й, вла́да
ваша \власть — ( ваше дело) ваша во́ля (спра́ва)
См. также в других словарях:
ПОДЧИНИТЬ — ПОДЧИНИТЬ, подчиню, подчинишь, совер. (к подчинять), кого что кому чему. 1. Покорить, завоевать (книжн.). 2. Поставить в зависимость от кого чего нибудь, заставить поступать сообразно чему нибудь. Подчинить свои действия голосу рассудка.… … Толковый словарь Ушакова
подчинить — себе, взять в руки, взять в свои руки, закрепостить, держать в лапах, ездить верхом, согнуть в три дуги, сесть верхом, держать под башмаком, согнуть в дугу, подобрать под ноготь, согнуть в три погибели, держать в кулаке, держать под лапой,… … Словарь синонимов
ПОДЧИНИТЬ — ПОДЧИНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); совер. 1. кого (что). Поставить в зависимость от кого чего н., заставить действовать сообразно чему н. П. своему влиянию. Всё подчинено главной задаче. 2. кого (что). Поставить под непосредственное… … Толковый словарь Ожегова
подчинить — кого что кому чему, Подчинить других своему влиянию. И, конечно, все чувства следует подчинить раз навсегда рассудку (Федин) … Словарь управления
подчинить — ню, нишь; подчинённый; нён, нена, нено; св. кого что кому чему. 1. Сделать подвластным себе, поставить кого л. в экономическую или психологическую зависимость. Москва подчинила себе близлежащие удельные княжества. Подчинить себе экономически. П.… … Энциклопедический словарь
подчинить — ню/, ни/шь; подчинённый; нён, нена/, нено/; св. см. тж. подчинять, подчиняться, подчинение кого что кому чему 1) Сделать подвластным себе, поставить кого л. в экономическую или психологическую зависимость … Словарь многих выражений
Подчинить — сов. перех. см. подчинять I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
подчинить — подчинить, подчиню, подчиним, подчинишь, подчините, подчинит, подчинят, подчиня, подчинил, подчинила, подчинило, подчинили, подчини, подчините, подчинивший, подчинившая, подчинившее, подчинившие, подчинившего, подчинившей, подчинившего,… … Формы слов
подчинить — прибрать [прибирать] к рукам. надеть хомут [узду] на кого. зажать [зажимать] в кулак [в кулаке]. прижимать к ногтю. к ногтю. под ноготь. ставить [поставить] на колени. сесть [садиться] верхом на кого. сесть [садиться] на голову кому [на шею чью,… … Идеографический словарь русского языка
подчинить — Искон. Суф. преф. производное от чин «должность, сан, звание». См. чин … Этимологический словарь русского языка
подчинить — Этот глагол со значением поставить кого либо или что либо в зависимость от кого либо или чего либо восходит к той же основе, что и существительное чин, имеющее значение должность … Этимологический словарь русского языка Крылова
