-
41 подавати позов
bring a suit (v.); maintain an action (v.); bring an action (v.); institute a claim (v.); lodge a claim (v.) -
42 пропозиція подавати заявки
-
43 висувати
= висунути, висовувати1) (витягати, переміщати) to pull out, to move out2) (пропонувати, подавати думку) to advance, to bring forwardвисувати гіпотезу — to set up a hypothesis, to offer/advance a hypothesis
висувати вимоги — to make demands, to put in claims
висувати обвинувачення (проти) — to bring an accusation, to prefer a charge ( against)
висувати теорію — to suggest ( to advance) a theory
3) ( пропонувати обрати) to nominateвисувати в кандидати — to propose as a candidate, to nominate, амер. to slate
висувати свою — кандидатуру to come forward as a candidate; to present ( to offer) oneself as a candidate
висувати чиюсь кандидатуру — to nominate smb. for election, to put forward smb.'s candidature
4) військ. to push forward ( out) -
44 допомагати
= допомогти1) ( подавати допомогу) to help, to assist; to aid; to give a hand, to succour; ( сприяти) to favour; ( сприяти дальшому розвитку) to forwardдопомагати в біді — to assist ( to help) in need
допомагати стати на ноги — to lend a hand; to set one up in business
2) ( давати потрібні наслідки) to be effective; to relieve, to bring relief, to do good -
45 думка
жthought, idea, reflection, notion, conception; ( погляд) view, opinionзагальна думка — general opinion, popular cry
окрема думка — one's own opinion; юр. rider
думка, що з'явилася запізно — afterthought
основна думка — dominant idea, keynote, gist
на мою думку — in my opinion; in my eye
на думку автора — it is the author's opinion that…
висловлювати свою думку — to express one's opinion/views
дотримуватися думки — to hold the opinion, to adhere to the opinion
нехтувати чиєю-небудь думкою — to scorn/ignore smb.'s opinion
подавати думку — to give an idea; to suggest
поділяти чиюсь думку — to share smb.'s opinion
-
46 касація
ж юр.cassation, reversal, appealвідхиляти касаці ю — to dismiss ( to reject) an appeal ( a cassation)
задо вольняти касацію — to allow ( to satisfy) an appeal ( a cassation)
подавати касацію — to appeal, to lodge ( to submit) an appeal ( a cassation)
-
47 надія
жhope; prospectоблудна надія — delusive hope, mirage
в надії — на in the hope of, with a view to
жодної надії — not a glimmer of hope, not the ghost of hope
подавати надії — to promise ( well), to shape well
-
48 обіцяти
1) ( давати обіцянку) to promise; ( присягатися) to swear2) ( подавати надії) to promise; to bid fair -
49 подати
= податися; док. див. подавати, подаватися -
50 скарга
жcomplaint, gravamen; ( в розмові) grievance, grumble (at, about, over)подавати скаргу (комусь, на когось, про щось) — to make a complaint (to, about); to lodge a complaint (with, about)
книга скарг — book for complaints, complaints book
-
51 суд
ч1) ( орган) law court, court of law, court of justice, courtарбітражний суд — arbitration court, court of arbitration
касаційний суд — court of appeal (cassation, review)
Міжнародний Суд — International Court ( Tribunal); ( третейський) the Permanent Court of Arbitration
товариський суд — court of colleagues (fellow-workers, fellow-students, etc.)
суд присяжних — jury, court of assizes
викликати до суду — to summon to the court of justice; to cite
подавати до суду (на когось) — to sue, to institute proceedings ( an action) ( against), to bring an action against smb.
добиватися чогось судом — to take smth. to court
2) ( правосуддя) justice3) ( судження) judgement, verdict4) ( розгляд справи) trial, legal proceedingsвіддати до суду (під суд) — to prosecute, to put ( to brine) on trial
5) -
52 подати
см. подавати Iпода́ть -
53 резюмувати
rezjumuwatyдієсл.streszczać, podsumowywaćкоротко висловлюватися / подавати короткий зміст —... się
-
54 надія
ümüt; işanç (довіра); мати надію – ümüt etmek, ummaq; подавати надію – ümüt bermek -
55 ідеологія
ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.В. Лісовий -
56 моделювання
МОДЕЛЮВАННЯ - науковий метод непрямого (опосередкованого) дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специфічний конструктивно-пізнавальний прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з античних часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з іншими спеціальними і загальнонауковими методами, зокрема експериментальними. В епоху НТП М. фактично набуло статусу загал ьнонаукового методу пізнання, стало ефективним теоретичним і експериментальним засобом дослідження, чому насамперед сприяли інтенсивні процеси математизації та комп'ютеризації науки. Комп'ютерний (модельно-кібернетичний) експеримент, а згодом його різновид - когнітивна комп'ютерна графіка - набули унікального значення у дослідженні складних процесів і явищ дійсності, верифікації наукових гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами абстрагування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідження виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельованих об'єктів, котрі безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітивних комп'ютерних графічних засобів відкриваються реальні можливості подавати у наочній формі не тільки об'єкти у класичному розумінні і експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповідних наочних моделей ті чи інші гіпотези, ідеї, концепції тощо, досліджувати їх, піддавати верифікації. Загалом процес М. відзначається складною структурою і включає такі основні етапи: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідження, екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теоретичну основу М., яке проявляється у різноманітних формах, залежно від сфер застосування і характеру використовуваних моделей, становлять теорії фізичної подібності, фізичної аналогії та ізоморфізму систем. За фізичним характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформаційне) і мислене. У тісній взаємодії з іншими методами М. відіграє важливу роль у дослідженні найскладніших процесів та явищ мікро-, макро- і мегасвіту у розкритті їх глибинної суті.О. Мороз -
57 модерн
МОДЕРН ( від франц. moderne - найновіший, сучасний) - одна з епох європейської історії (а саме - європейський Новий час), яка стала з часів молодогегельянців найважливішою темою філософського, естетичного, культурологічного, соціологічного дискурсів. Девіз цієї епохи - не відродження греко- римської Античності (тобто не Ренесанс), а започаткування нового життя, нового відчуття часу, відчуття переваги, "сучасного" (тобто "М.") над "минулим" ("премодерном"). М. - це епоха довіри до самодостатньої потуги Розуму, метафізики, прогресистського мислення. Інтегральний результат М. - суспільство, розвиток якого спирається на чотири сили, які домінують в цю епоху: природознавство, техніка, індустрія і демократія. Людина М. сама виводить себе на кін історії, сама стає цим "коном", на якому відтепер фізико-технічний світ повинен виказувати, подавати себе (ставати образом, картиною - за Гайдеггером). Претензія цього світу на безмежне панування є наслідком гуманізму М., який розуміється як така філософська інтерпретація людини, що пояснює і визначає цілісність буття, на основі концепту людини і для людини. Культурна свідомість М. осяяна ідеєю безмежного розвитку: самої себе; науки, техніки, науково-технічного поступу; технології оволодіння усіма ресурсами Всесвіту, практики тотального підпорядкування довколишнього світу волі людини. Ця свідомість не виявляла особливих занепокоєнь про збереження біосфери, антропосфери, соціосфери у Всесвіті; їй ще не відомі екзистенційні острахи. Вона занепокоєна насамперед забезпеченням євроцивілізації не стільки умовами її самозбереження, скільки її домінуючим становищем у світі. Розвиток науки, техніки, прискорення НТП мало у самосвідомості М. загальнолюдський сенс. Культура М. вселяла в людину глибоку впевненість, що її народження, життя, праця, творчість мають високе призначення. Глобальна проективно-перетворювальна діяльність М., що трансформує "бажане" у "належне", була б абсурдною без упевненості в тому, що завдяки цій діяльності людина здатна гідно торувати шлях до майбутнього, здолати хаос природних стихій та тваринних інстинктів і піднятися до чогось більш значного, ніж безпосередня "життєва даність".О. Соболь -
58 стан
СТАН - категорія, якою фіксується єдність якісної визначеності й плинності конкретних форм і різновидів буття: зміна С. є одночасно й зміною властивостей речей та відношень між ними. В філософію категорію С. ввів Аристотель, який розглядав її в тісному зв'язку з категоріями "сутність" і "відношення". В ньютонівському природознавстві саме зміна кількісно виражених параметрів С. фізичних об'єктів стала метою наукового опису й пояснення. Нових конкретизацій і виконуваних у науковому осягненні світу функцій категорія С. набула з розвитком наукових дисциплін, що вивчають різного роду системи та їх динаміку (термодинаміка, теорія інформації, кібернетика тощо). Зовсім несподівані можливості щодо поглиблення знань про світ, його структуру та закономірності змін його С. відкрила синергетика, нові підходи до вивчення т. зв. незрівноважених С. У соціальній філософії виявилася досить перспективною концепція історії, згідно з якою окремі особливості суспільного процесу можна подавати як хвилеподібне коливання суспільних систем між С. стабільності та плинності, між порядком та хаосом. У сучасних антропологічних концепціях (напр., екзистенціалізмі) С. називають налаштованість людини, на яку вона сама не в змозі впливати і яка в той же час визначає всі її почуття і бажання. С. тут подано як вихідний пункт існування.Ф. Канак
См. также в других словарях:
подавати — ПОДАВА|ТИ 1 (159), Ю, ѤТЬ гл. 1.Давать, подавать, подносить: ѹмирающю просѧштю при˫ати комъкани˫а. еп(с)пъ съ испытаниѥмь да подавають [в др. сп. подаваѥть] комъканиѥ. (μεταδιδότω τῆς προσφορᾶς) КЕ XII, 23б; причащениѧ же даръ достоинымъ подаваи … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… … Український тлумачний словник
подавати — [подава/тие] дайу/, дайе/ш, дайеимо/, дайеите/ … Орфоепічний словник української мови
подавати — 1 дієслово недоконаного виду передавати подавати 2 дієслово доконаного виду дати всім або багатьом … Орфографічний словник української мови
сурмити — (подавати сиґнал сурмою, трубою тощо), розм. трубити; трембітати (на трембіті) Пор. сиґналізувати … Словник синонімів української мови
нагабати — подавати позов проти когось … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
помагати — а/ю, а/єш, недок., помогти/, ожу/, о/жеш, док. 1) Подавати допомогу кому небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. || Подавати допомогу кому небудь, підтримуючи важкий тягар. || Подавати матеріальну допомогу комусь. || Полегшувати… … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… … Український тлумачний словник
позивати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким небудь. •• Позива/ти в суд (до су/ду) подавати до суду позов на кого небудь. Позива/ти на суд викликати до суду,… … Український тлумачний словник
простягати — а/ю, а/єш, недок., простягти/ і простягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. 1) Випрямляючи, витягати в якому небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого небудь. || у сполуч. зі сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін.… … Український тлумачний словник