-
1 погов.
-
2 погов.
-
3 погов.
-
4 погов.
-
5 погов.
-
6 погов.
-
7 погов.
-
8 погов.
поговорка -
9 поговір
чgossip, tittle-tattle, story, scandal, yarn, piece of scandal; talk, rumour(s) -
10 поговір
-во́руспле́тня, пересу́д, мн. ч. спле́тни, пересу́ды, перето́лки; (слухи, толки в дурном смысле) сла́ва, уменьш. сла́вушка, молва́ -
11 поговіти
церк.погове́ть -
12 поговір
ponowirч. -
13 поговір
ჭორი -
14 поговір
гаворкапагалоскарозгаласчутка -
15 погов. больного и муха на стене сердит
Универсальный русско-немецкий словарь > погов. больного и муха на стене сердит
-
16 погов. будь что будет
gener. es fälle wie es wolleУниверсальный русско-немецкий словарь > погов. будь что будет
-
17 погов. быть пятым колесом в телеге
gener. fünftes Rad am Wagen seinУниверсальный русско-немецкий словарь > погов. быть пятым колесом в телеге
-
18 погов. в пользу бедных
gener. das ist für den alten Fritz, das ist für den alten FritzenУниверсальный русско-немецкий словарь > погов. в пользу бедных
-
19 погов. в чужие дела не суйся!
gener. jeder fege vor seiner Tür!Универсальный русско-немецкий словарь > погов. в чужие дела не суйся!
-
20 погов. взялся учить ученого!
Универсальный русско-немецкий словарь > погов. взялся учить ученого!
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови