-
41 ефект Мессбауера
ru\ \ эффект Мессбауэраen\ \ Mössbauer effectde\ \ Mössbauer-Effektfr\ \ \ effet de Mössbauerявище резонансного поглинання чи випромінювання γ-квантів ґраткою (системою зв'язаних атомних ядер) без зміни внутрішньої енергії тіла; лежить в основі ядерної гама-резонансної спектроскопії (ЯГР-спектроскопія), яке використовують для вивчення надтонких взаємодій у твердих тілах -
42 ефект Пельтьє
ru\ \ эффект Пельтьеen\ \ Pettier effectde\ \ Peltier-Effektfr\ \ \ effet de Pelüerявище виділення чи поглинання теплоти в місці контакту двох різнорідних металів чи напівпровідників при проходженні крізь контакт електричного струму (за рахунок зміни енергії носіїв струму при переході з однієї речовини в іншу); відноситься до групи термоелектричних ефектів -
43 ефект Томсона
ru\ \ эффект Томсонаen\ \ Thomson effectde\ \ Thomson-Effektfr\ \ \ effet de Thomsonявище виділення чи поглинання теплоти крім джоулевої при проходженні електричного струму в провіднику з перепадом температур (завдяки зміні енергії носіїв струму при переході їх з області із однією температурою в область з іншою температурою); відноситься до групи термоелектричних ефектів -
44 ідеальний розчин
ru\ \ идеальный растворen\ \ ideal solutionde\ \ ideale Lösungfr\ \ \ solution idéaleрозчин, при ізотермічному уворенні якого не відбуваються виділення чи поглинання тепла -
45 феромагнітний резонанс
ru\ \ ферромагнитный резонансen\ \ ferromagnetic resonancefr\ \ \ résonance ferromagnétiqueявище вибіркового поглинання збуджуючого змінного поля спіновою системою феромагнетика, що знаходиться в стані магнітного насичення -
46 циклотронний резонанс
ru\ \ циклотронный резонансen\ \ cyclotron resonancede\ \ Zyklotron-Resonanzfr\ \ \ résonance cyclotroniqueвибіркове поглинання енергії змінного електромагнітного поля електронами провідності провідника, що перебуває в стані магнітного насичення -
47 ядерний магнітний резонанс
ЯМРde\ \ magnetische Kernresonanzfr\ \ \ résonance nucléaire magnétiqueявище резонансного поглинання енергії змінного магнітного поля атомними ядрами феромагнітної речовини, що знакомиться у полі насиченняТермінологічний Словник "Метали" > ядерний магнітний резонанс
-
48 атомістика
АТОМІСТИКА ( від грецьк. άτομοζ - неподільний) - натурфілософська концепція будови Всесвіту, в основу якої покладено поняття атому як гранично неподільної частки. А. виникла в античній філософії. Левкіпп і Демократ (V ст. до н. е.) вважали, що матерія має межу фізичної, а простір - математичної подільності, і всі речі складаються із найменших неподільних часток - атомів. Ці ідеї були розвинуті далі Епікуром, Гераклітом, Лукрецієм. Зокрема, Геракліт (IV ст. до н. е.) наділяв А. якісними відмінностями. Лукрецій (І ст. до н. е.) у своїй філософській поемі "Про природу речей" обґрунтовував здатність А. до відхилення від прямолінійного руху і започаткування, таким чином, нових світів. Матеріалістичну версію А. обстоював у XVII ст. Гассенді. Галілей також схвально оцінював А. як філософську теорію, на яку можуть спиратися його експериментальні дослідження та математичні розрахунки. У наш час натурфілософська гіпотеза знайшла наукове підтвердження - атом розглядається тепер як найменша частка хімічного елемента, яка є носієм його властивостей І. дея дискретної будови об'єкта, процесу, властивості розвинута у багатьох наукових теоріях і дозволила розв'язати ряд фундаментальних проблем. У хімії, поряд з поняттям атома, введене поняття молекули як найменшої кількості речовини, яка вступає у хімічну реакцію. У фізиці обґрунтована квантова ідея - атом розглядається як квантова система, в якій процеси випромінювання та поглинання енергії мають дискретний характер, а елементарні частки розглядаються як неподільні частки матерії. Але й останні можуть народжуватись і знищуватись у процесі взаємодії.О. Кравченко -
49 закон і хаос
ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).В. Кизима -
50 полярність
ПОЛЯРНІСТЬ - термін філософії Шеллінга. Позначає наявність у природі протилежностей та їх єдності. За Шеллінгом, перший принцип філософського вчення про природу полягає у тому, щоб зводити всю природу до полярності й дуалізму. Даний принцип він називав "способом дії природи". Згідно з ним, Шеллінг здійснив систематизацію всіх основних протилежностей: притягання й відштовхування - в механіці; полюси магніта; позитивна і від'ємна електрика - у фізиці; асоціація і дисоціація - в хімії; збудження і втомлюваність, чуттєвість і подразливість, поглинання й виділення кисню - в живих організмах. Як синонім до принципу П. Шеллінг вживав термін "принцип магнетизму". В сучасній філософії П. за змістом те саме, що й протилежність. Термінологія Шеллінга свідчить про те, що історично одним із основних джерел діалектики було природознавство.М. Вулатов
См. также в других словарях:
поглинання — я, с. Дія за знач. поглинати і поглинатися. •• Поглина/ння зву/ку зменшення інтенсивності звуку при його поширенні в середовищі … Український тлумачний словник
поглинання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
поглинання — Syn: сорбція … Словарь синонимов металлургических терминов
двохфотонне поглинання — двохфото/нне поглина/ння, род. двохфото/нного поглина/ння, мн. двохфото/нні поглинання, мн. род. двохфотонних поглинань процес, при якому електрон в молекулі або атомі в результаті поглинання двох фотонів зовнішнього випромінювання переходить з… … Фізико-технічний словник-мінімум
воронка поглинання — воронка поглощения cone of absorbtion *Absorptionstrichter – воронкоподібне (лійкоподібне) підвищення поверхні безнапірних або напірних вод (рідини), подібне до воронки (лійки) депресії тиску, поверненої вершиною вгору, що утворена навколо… … Гірничий енциклопедичний словник
лійка поглинання — воронка поглощения cone of absorbtion *Absorptionstrichter – воронкоподібне (лійкоподібне) підвищення поверхні безнапірних або напірних вод (рідини), подібне до воронки (лійки) депресії тиску, поверненої вершиною вгору, що утворена навколо… … Гірничий енциклопедичний словник
адсорбційне осушування газу — адсорбционная осушка газа adsorption gas desiccation *Adsorptionsgastrocknung – глибоке осушування газу від водяної пари, вилучення вуглеводневого конденсату, а також очищення газу від сірководню і вуглекислого газу за наявності як мінімум двох… … Гірничий енциклопедичний словник
метод — у, ч. 1) Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. 2) Прийом або система прийомів, що застосовується в якій небудь галузі… … Український тлумачний словник
абсорбція — абсорбция absorption Absorption, Absorbieren, Aufsaugen, Einsaugen, Aufnahme вбирання газів або рідин, а також електромагнітних коливань (світла і звуку) всім об ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла, що є абсорбентом. А. один з … Гірничий енциклопедичний словник
адсорбційна колона — адсорбционная колонна àdsorption column, adsorption tower *Adsorptionssäule, Adsorber – апарат для поглинання одного або декількох компонентів із суміші газів або розчину твердою речовиною – адсорбентом. Застосовується для видалення з газів і… … Гірничий енциклопедичний словник
адсорбція — адсорбция adsorption Adsorption, Adsorbieren, Adsorbierung вбирання (поглинання) газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла (адсорбенту). Розрізняють фізичну А. і хемосорбцію. Фізична А. зумовлена ван дер… … Гірничий енциклопедичний словник