повіяти

См. также в других словарях:

• повіяти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• повіяти — і/ю, і/єш, док. 1) неперех. Почати віяти (у 1, 2 знач.). 2) неперех. Війнути (у 1 знач.). || безос. || безос., перен. Викликати яке небудь відчуття, якісь настрої, спогади і т. ін. 3) неперех. Помахати чим небудь. 4) перех. Очистити зерно на… …   Український тлумачний словник

• повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… …   Український тлумачний словник

• повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля …   Український тлумачний словник

• повійнути — не/ і пові/ну/ти, і/не/, док. 1) Однокр. до повівати. 2) Почати віяти …   Український тлумачний словник

• повівати — а/є, недок. 1) Віяти злегка або час від часу (про вітер). || Розноситися, ширитися в повітрі. 2) безос., чим. Обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.). || Свідчити про наближення, швидке настання чого небудь. || перен. Віддавати чим небудь; …   Український тлумачний словник

• повідсихати — а/є, док. 1) Відсохнути (про все чи багато чого небудь). 2) Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги). •• Щоб (бода/й) ру/ки (язики/) повідсиха/ли кому лайл. уживається як побажання зла кому небудь …   Український тлумачний словник

• повіситися — і/шуся, і/сишся, док. 1) Позбавити себе життя, заподіяти собі смерть через повішення. 2) рідко. Зайняти висяче положення …   Український тлумачний словник

• повірений — 1) ім. (особа, уповноважена іншою особою / установою тощо діяти за їх дорученням і від їхнього імені), (по)вірник 2) див. уповноважений …   Словник синонімів української мови

• вѣяти — Веять вѣяти (3) 1. Дуть (о ветре): Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣютъ съ моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы! 12. Ярославна рано плачетъ в Путивлѣ на забралѣ, аркучи: „О вѣтрѣ, вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? ...Мало ли ты бяшетъ горѣ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• віяти — I 1) (про повітря рухатися), повівати, дути, подувати, подихати, подихувати, дихати, провівати, провіювати, провіяти, продувати, продути, продимати, дмухати, дмухнути, завівати, завіяти, задувати, задути, задимати, тягти, тягнути, потягати,… …   Словник синонімів української мови