Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

поволока

  • 1 поволока

    техн.; физ. налёт

    Українсько-російський політехнічний словник > поволока

  • 2 поволока

    імла, заслона. Глаза с -локой - імлисті очі.
    * * *
    поволо́ка

    глаза́ с поволо́кой — о́чі з поволо́кою, імли́сті очі

    Русско-украинский словарь > поволока

  • 3 налёт

    1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;
    2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);
    3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];
    4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

    с \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком

    2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́
    3) мед. наліт

    Русско-украинский словарь > налёт

  • 4 дымка

    1) серпанок (р. -нку), поволока, марево. [Вміння реалістичний матеріял оповивати серпанком чогось вимріяного (Єфр.). Сіра поволока стояла перед його очима (Фр.). Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті (Л. Укр.)];
    2) (туман, насыщ. испарениями) (і)м(г)ла, чаще мла. [На горах мліють смерекові ліси, повиті прозірною синявою мглою (Фр.)].
    * * *
    1) ( пелена тумана) серпа́нок, -нку, поволо́ка, ма́рево; ( мгла) і́мла, мла
    2) ( ткань) серпа́нок

    Русско-украинский словарь > дымка

  • 5 Глазурь для посуды

    полива, поливо, глазура, склиста поволока. Гл. из белой фаянсовой глины - побілка.

    Русско-украинский словарь > Глазурь для посуды

См. также в других словарях:

  • поволока — флер, завеса, покров, пелена, дымка, вуаль, полог Словарь русских синонимов. поволока см. пелена Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • поволока — (неправильно поволока). Встречается в выражении с поволокою глаза …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, поволоки, мн. нет, жен. преим. в выражении: глаза с поволокой о томном и нежном медленном взгляде. «Глаза карие с поволокой, с густыми ресницами.» А.Тургенев. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, и, жен. Лёгкая пелена, дымка (в 1 знач.). Туманная п. Глаза с поволокой (о затуманенном или томном взгляде). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Поволока — см. Соцветие …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Поволока — ж. 1. Легкая пелена, дымка, застилающая что либо. 2. Легкая пелена, пленка, застилающая глаз; помутнение. 3. Черточки на снегу, оставляемые лапой зверя, идущие по направлению следа (в речи охотников). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • поволока — поволока, поволоки, поволоки, поволок, поволоке, поволокам, поволоку, поволоки, поволокой, поволокою, поволоками, поволоке, поволоках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • поволока — Искон. Преф. образование от волока < общеслав. *velka (e перед твердым l > о, ol > оло), производного от *velkti > волочь (из ст. сл. влечь). Того же происхождения, что оболочка, облако, заволакивать, волочить, наволочка …   Этимологический словарь русского языка

  • поволока — ПОВОЛОК|А (1*), Ы с. Покрытие, переплет (книги): аще стѧжеши книгы не ѹкраси и(х) поволокою. (τὸ ἔνδυμα) ПНЧ к. XIV, 97г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поволока — повол ока, и …   Русский орфографический словарь

  • поволока — (1 ж) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»