-
1 поводар
-я́; см. поводир
См. также в других словарях:
поводар — я/, ч. Те саме, що поводир … Український тлумачний словник
поводар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
поводарка — и. Жін. до поводар … Український тлумачний словник
поводир — (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), поводар, поводата[о]р, повожатий, старчовід … Словник синонімів української мови