повернут

1. n

1) повернення; зворотний шлях

2) повернення (забраного), відшкодування

3) дохід; прибуток; виручка

4) обіг

5) офіційний звіт; рапорт

6) відомість, список

7) pl відомості

8) квиток в обидва кінці

9) результати виборів; звіт про підрахунок голосів

10) обрання

11) pl повернений (непроданий) товар

12) pl повернені векселі (чеки)

13) pl тех. відходи виробництва, що йдуть на переробку

14) відповідь

15) юр. повернення шерифом судового наказу (в суд)

16) підпис шерифа на судовому наказі

17) військ. зустрічний удар

18) спорт. напад у відповідь (фехтування)

19) спорт. прийом (м'яча)

20) мед. рецидив, повернення (хвороби)

21) гірн. вентиляційний просік

22) ел. зворотний провід; зворотна мережа

23) с.г. приплід, розплід

24) с.г. молочні відвійки

25) pl слабкий тютюн; низькосортний тютюн

2. v

1) повертатися; іти назад

2) повертатися (до чогось), знову звертатися (до чогось)

3) повертатися до попереднього стану

4) повертати, віддавати

5) відповідати (тим же)

6) класти назад

7) заперечувати; відповідати

8) доповідати, офіційно заявляти; звітувати

9) обирати (до парламенту)

10) давати (прибуток)

11) фіз. відбивати (звук, світло)

* * *

1) повернення

2) віддача, повернення; відшкодування

3) eк. оборот; доход; прибуток; виторг

4) офіційний звіт; рапорт

5) = return ticket

6) результат виборів; звіт про підрахунок голосів; обрання

7) pl повернутий, непроданий товар; повернуті чеки, векселі; тex. відходи виробництва, що йдуть у переробку

8) відповідь

9) юp. повернення шерифом судового наказу ( до суду); напис шерифа на судовому наказі ( повертається до суду)

10) вiйcьк. зустрічний удар; cпopт. напад у відповідь, відповідний напад ( фехтування)

11) cпopт. прийом ( м'яча)

12) мeд. повернення ( хвороби); рецидив

13) гipн. вентиляційний просік або хідник

14) eл. зворотний провід; зворотна мережа

15) c-г. приплід, розплід

16) cпeц. молочні відвійки

17) pl; cпeц. ситовий схід

18) pl неміцний тютюн; низький ґатунок тютюну ( з відходів)

1) (по) вертатися; іти назад

2) (по) вертатися, знову звертатися ( до чого-небудь)

3) (по) (to) вертатися до колишнього стану

4) повертати, віддавати; відповідати ( тим же); відбивати (звук, світло)

5) класти назад

6) відповідати; заперечувати

7) доповідати, повідомляти, офіційно заявляти; звітувати

8) обрати ( до законодавчого органу); юp. призивати до участі в розгляді справ ( присяжних)

9) eк. приносити ( доход)

10) фiз. відбивати (звук, світло)

11) кapт. робити хід у відповідь

1) повернення

2) віддача, повернення; відшкодування

3) eк. оборот; доход; прибуток; виторг

4) офіційний звіт; рапорт

5) = return ticket

6) результат виборів; звіт про підрахунок голосів; обрання

7) pl повернутий, непроданий товар; повернуті чеки, векселі; тex. відходи виробництва, що йдуть у переробку

8) відповідь

9) юp. повернення шерифом судового наказу ( до суду); напис шерифа на судовому наказі ( повертається до суду)

10) вiйcьк. зустрічний удар; cпopт. напад у відповідь, відповідний напад ( фехтування)

11) cпopт. прийом ( м'яча)

12) мeд. повернення ( хвороби); рецидив

13) гipн. вентиляційний просік або хідник

14) eл. зворотний провід; зворотна мережа

15) c-г. приплід, розплід

16) cпeц. молочні відвійки

17) pl; cпeц. ситовий схід

18) pl неміцний тютюн; низький ґатунок тютюну ( з відходів)

1) (по) вертатися; іти назад

2) (по) вертатися, знову звертатися ( до чого-небудь)

3) (по) (to) вертатися до колишнього стану

4) повертати, віддавати; відповідати ( тим же); відбивати (звук, світло)

5) класти назад

6) відповідати; заперечувати

7) доповідати, повідомляти, офіційно заявляти; звітувати

8) обрати ( до законодавчого органу); юp. призивати до участі в розгляді справ ( присяжних)

9) eк. приносити ( доход)

10) фiз. відбивати (звук, світло)

11) кapт. робити хід у відповідь

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

* * *

вращается

обертывается

оборачивается

Составной глагол. Основное слово:

савыралаш

Г. сӓрӓ́лӓш -ам однокр.

1. повернуть; вертя, ворочая, изменить положение кого-чего-л. Вуйым савыралаш повернуть голову; шӧ рын савыралаш повернуть боком; кийышым савыралаш повернуть лежачего.

□ Ончыч толшо шем ыресан танк шогалят, башньыжым изишак савырале. В. Иванов. Идущий впереди танк с чёрным крестом приостановился и чуть повернул свою башню. Орлов тӱ сшым Лазыр кугыза могырыш эркынрак савырале. Н. Лекайн. Орлов повернул медленно лицо в сторону деда Лазыра.

2. повернуть, изменить направление. Мӧҥгеш савыралаш повернуть обратно; ӧ рдыш савыралаш свернуть в сторону; шолаш савыралаш повернуть налево.

□ Ондре кугыза шӱ дымӧ верышке миен шуат, имньыжым мӧҥгӧ велыш савырале. В. Косоротов. Доехав до назначенного места, дед Ондре повернул лошадь в сторону дома. – Ӱшанен лий! – пеҥгыдын пелештыш Тачана, тракторжым савырал, каен колтыш. Н. Лекайн. – Будь уверен! – твёрдо сказала Тачана и, повернув трактор, укатила.

3. перевернуть, повернуть противоположной стороной. Листам савыралаш перевернуть страницу; унчыливуя савыралаш перевернуть вниз головой; комдык савыралаш перевернуть на спину.

□ Ик могырышто лудмек, вес могырыш савырале. Н. Лекайн. Прочитав на одной стороне (листа), перевернул на другую.

4. перевести, отвести, переключить; изменив, направить к чему-л. другому (взгляд, глаза). Шинчаончалтышым савыралаш перевести взгляд.

□ Эчан, савырнен, шӧ рын возо да кож тӱҥыш ончале. Вара шинчажым эркын гына кӱшкӧ савырале. Н. Лекайн. Повернувшись, Эчан лёг на бок и посмотрел на комель ели. Затем медленно перевёл взгляд наверх. Туз Султаным Венцов воктен ужат, сырен, шинчажым савырале. «Ончыко». Увидев Султана рядом с Венцовым, Туз от злости отвёл свой взгляд.

5. вывернуть, выворотить, отвернуть, повернуть изнанкой. Шокшым савыралаш вывернуть рукав; шинчагомдышым савыралаш вывернуть веки.

□ Тудо кенета кӱ сенжым савырале, чыла оксажым почкалтыш. В. Исенеков. Он вдруг вывернул карман и вытряхнул все деньги. Мардеж палатке угылым савырале. А. Айзенворт. Ветер отвернул угол палатки.

6. обвести, обнести, провести вокруг, кругом чего-л. Пӧ рт йыр савыралаш обвести вокруг дома.

□ Лекшаш ончылан пукшымо кок шӱ дӧ грамм кинде ден мушкылтышвӱ д гай шӱ р нунылан йылме йыр савыралашат ситен огыл. Н. Лекайн. Двухсот граммов хлеба и жидкого, как помои, супа, что дали им перед тем как выйти, не хватило даже на один зуб (букв. провести вокруг языка).

7. перен. повернуть, перевести, переключить, дать чему-л. иное направление, придать другой оборот, обернуть. Илышым савыралаш повернуть жизнь; мутым савыралаш перевести разговор; мыскараш савыралаш перевести в шутку.

□ Микур Вею воктек толын шинчеш, шомакшым адак ончыл йогыныш савыралеш. Ю. Артамонов. Микур подсаживается к Вею и переводит разговор в прежнее русло. «Теве Кармановет кузе савыралын», – пӧ рдеш вуйыштем. П. Корнилов. «Вот как дело повернул Карманов», – сверлит у меня в голове.

8. перен. перевернуть; сделать совершенно иным, резко изменить. Метрий мемнан пелен лиеш ыле гын, пӱтынь Марий кундемым савыралына ыле. М. Шкетан. Если бы Метрий был рядом с нами, мы перевернули бы весь Марийский край.

9. перен. переманить, повернуть, склонить на свою сторону, привлечь сердце, завлечь. Шке велке савыралаш переманить на свою сторону; калыкым савыралаш повернуть народ; чоным савыралаш завлечь душу.

□ Тыгайым мемнан дек савыралаш гын, лачеш толеш ыле: вет штат почеш кок врач ок сите. М. Казаков. Переманить такого к себе было бы очень кстати: ведь по штату не хватает двух врачей. Шернур корно воктен шурнывече --- савыралын кертеш кеч-кӧмат. В. Чалай. Хлеба возле сернурской дороги привлекут к себе кого угодно.

10. перен. вывести мелодию, старательно спеть, исполнить голосом. Теве икте (шӱшпык) йӱ кым пуыш, весат лыкын-лукын савырале. В. Сапаев. Вот один соловей подал голос, другой вывел коленце. Мотор йӱ кшӧ дене палыме мурым мочол сылнын савыралеш. К. Исаков. Как прекрасно выводит знакомую песню своим красивым голосом.

// Савырал(ын) кодаш перевернуть, переворачивать. Трактор шке мурыжым ик семын мура, почешыже --- пушкыдо кашым савырал кода. Я. Элексейн. Мерно гудит трактор, переворачивает мягкий пласт. Савырал(ын) колташ

1. перевернуть, вывернуть (быстро). Тыманмеш шокшыжым савырал колтыш. Моментально вывернул свой рукав. 2) запеть, защёлкать (о соловье). Чашкерыште изи шӱшпык шке мурыжым лыкын-лукын савырал колтыш. В. Сапаев. Маленький соловей уже защёлкал в чащобе. 3) повернуть куда-л. что-л. Имне вуйжым пурла могырыш савырал колтыш. Лошадь повернула голову направо. Савырал(ын) ончаш попытаться, попробовать перевернуть, повернуть. – Тиде кашкам савырал ончо, кертат але уке? – Попробуй перевернуть этот кряж, сможешь или нет? Савырал(ын) опташ переворачивать, выворачивать. А вот молан, ошма ден шуным луктын, кӧ ргемым кӧ ргыч савырал оптет? М. Казаков. А вот почему ты выворачиваешь моё нутро, когда выгребаешь песок и глину? Савырал(ын) пышташ перевернуть. – Ай-ай, кашыжым кузе савырал пышта, ончен йӧ ратет! – трактор почеш ошкылшо илалше марий куанен ойла… П. Луков. – Ай-ай, как переворачивает пласты, не налюбуешься! – радостно говорит идущий за трактором пожилой мужчина. Савырал(ын) шуаш перевернуть. Вӱ д толкын пушым савырал шуыш. Е. Янгильдин. Волна перевернула лодку. Савырал(ын) шындаш перевернуть, повернуть, развернуть. Теве кушко савырал шындат. М. Шкетан. Вот куда повернут (дело). Кумыньышт тарванен лекмешке, тудо машинам савыралынат шында. М. Евсеева. А пока те трое собирались, он уже развернул машину.

◊ Вуйым савыралаш обращаться, обратиться, адресоваться с просьбой, призывом и т.д. к кому-л. Айста калык дек вуйым савыралына, мом тудо каласа. Давайте обратимся к народу, что он скажет. Курыкым савыралаш перевернуть гору, свернуть гору, сделать большое дело. Ынде кеч-кӧ ланат раш: тӱшка вий дене курыкымат савыралаш лиеш. П. Корнилов. Теперь каждому ясно: общими усилиями можно и гору свернуть. Тортам савыралаш повернуть, поворачивать оглобли, отправляться обратно, отказываться (отказаться) от своих решений, убеждений и т.д. Айда, тортам савырал веле, тиде койыш-шоктышет дене мемнан пашана ок воране. В. Косоротов. Айда, поворачивай оглобли, с таким твоим поведением дело наше не пойдёт. Шанчашым савыралаш огыл палец о палец не ударить, ничего не делать (букв. щепку не сдвинуть). Теве Аркадий Эрыканов гын трудодень деч посна шанчашымат ынеж савырал. А. Волков. Так вот Аркадий Эрыканов без трудодней палец о палец не хочет ударить. Шинчам савыралаш косить глаза, посмотреть зло. – А шинчажым кузе савыралеш, ужыч? В. Исенеков. – Ты видел, как он косит глаза?

  Крытый фургон

   1923 - США (86 мин)

     Произв. PAR (Джеймс Круз)

     Реж. ДЖЕЙМС КРУЗ

     Сцен. Джек Каннингэм по одноименному роману Эмерсона Хафа

     Опер. Карл Браун

     В ролях Лоис Уилсон (Молли Уингейт), Дж. Уоррен Керриган (Уилл Бэньон), Эрнест Торренс (Джексон), Чарлз Огл (мистер Уингейт), Этель Уэйлз (миссис Уингейт), Алан Хейл (Сэм Вудхалл), Гай Оливер (Кит Карсон), Талли Маршалл (Бриджер).

   24 мая 1848 г., Канзас. Огромный конвой готовится пройти 2000 миль до конечного пункта назначения - Орегона. Многие, кто отправляются в путь, не дойдут до цели: смалодушничают и повернут назад или же погибнут в дороге. Но будут и те, кто родится в пути. За Молли Уингейт, дочерью командира конвоя, ухаживают двое кавалеров - Уилл Бэньон и Сэм Вудхалл. Они дерутся из-за нее. Сэм, авантюрист с темной душонкой, распускает слух, будто Бэньона выгнали из армии за кражу скота. Отец Молли просит Бэньона держаться подальше от дочери. Конвой подходит к широкой реке. Бэньон говорит, что место для переправы выбрано неудачно, поскольку река слишком глубока. Сэм с ним не согласен. Они вступают в схватку не на жизнь, а на смерть, но Бэньон, одержав победу, решает пощадить соперника. Конвой переправляется через реку в другом месте. Мебель приходится оставить на берегу.

   В начале осени конвой добирается до Вайоминга. Идет охота на бизона. Следопыт, приставший к конвою, говорит, что в Калифорнии нашли золото. Конвой делится на 2 группы: одни идут в Калифорнию (и среди них Бэньон), другие продолжают путь в Орегон. Протрезвев, следопыт вспоминает, что с Бэньона снято старое обвинение: выяснилось, что украденный скот был необходим для солдат его полка, умиравших от голода. В этот момент Молли едва уворачивается от стрелы, пущенной индейцем. На рассвете индейцы атакуют и окружают конвой. Одному мальчишке удается проскользнуть через оцепление и предупредить Бэньона; тот приводит своих людей на подмогу. Обратив в бегство индейцев, Бэньон уезжает, так и не повидавшись с Молли, поскольку думает, что не нужен ей. На пути к Орегону осталось последнее препятствие - снег. Но весной 1849 г. цель достигнута. В Калифорнии Бэньон узнает, что Молли ждет его. Сэм приезжает расправиться с ним, но его убивает друг Бэньона. Теперь Бэньон отчетливо видит свою судьбу: ему остается лишь отправиться в Орегон, разыскать Молли и обнять ее.

   ► Стремление к описанию исторической реальности, а также масштабность вложенных средств делают этот фильм 1-м крупным эпическим вестерном в американском кино: кроме того, по словам Фенина и Эверсона, авторов книги «Вестерн» (Fenin, Everson, The Western, Penguin Books. 1977), Крытый фургон - 1-й американский эпос, снятый не Гриффитом. Фильм триумфально прошел по всему миру, а в самом Голливуде после его появления ежегодное производство вестернов выросло втрое. Историческое значение фильма отрицать невозможно. На эстетическом уровне все обстоит иначе. Хотя сценарий содержит несколько ключевых сцен, произведших впечатление на публику (переправа через реку, охота на бизона, атака индейцев), общий драматургический уровень очень низок, равно как и уровень характеров главных героев, бесцветных и банальных. Отметим, впрочем, оригинальные и забавные фигуры следопытов, сыгранных Талли Маршаллом и Эрнестом Торренсом. За исключением нескольких общих планов, подчеркивающих удачно выбранную натуру (Невада, Большое Соленое озеро), режиссерский стиль бездушен и не содержит никаких значительных или по-настоящему зрелищных элементов.

   N.В. Как технического консультанта по вопросам, связанным с индейцами, Джеймс Круз привлек к работе полковника Тима Маккоя, который в последующие годы станет крупной звездой вестерна.

 

с шарнирным механизмом наклона и поворота
Монитор, который смонтирован на осевой основе таким образом, что он может быть повернут и наклонен в наиболее удобном для оператора направлении.
[ http://www.morepc.ru/dict/]

Тематики

• информационные технологии в целом

EN

• tilt and swivel

 

с шарнирным механизмом наклона и поворота
Монитор, который смонтирован на осевой основе таким образом, что он может быть повернут и наклонен в наиболее удобном для оператора направлении.
[ http://www.morepc.ru/dict/]

Тематики

• информационные технологии в целом

EN

• tilt and swivel