поб

-ся, перелудить, -ся (сызнова, слишком) перебілювати, -ся, перебілити, -ся, (о мног.) поперебілювати, -ся, перелуджувати, -ся, перелудити, -ся; поперелуджувати, стр. з. бути перебіленим, перелудженим; (вылудить всё) вибілювати, -ся, вилуджувати, -ся, повибілювати, -ся, побілити, -ся, повилуджувати, -ся, полудити, -ся; стр. з. бути побіленим, повибілюваним, полудженим, повилуджуваним.

* * *

несов.; сов. - перелуд`ить

м., ж.

(чаще в ед. ч.) побій (-бою), бій (р. бою), (реже во мн. ч.) побої, (вульг.) духопелики, стусани. [Жінка від бою вмерла. Ти заплатиш мені за побій]. Нанести кому -бои - побити кого. Оправиться от -ев - видужати з побою, (насм.) вичухатися. [Минув тиждень, другий, - побита жінка вичухалась].

* * *

мн. Поборы

1) побір (-бору), ум. побірок (-рку), (чаще мн.) побори, побірки (-ків). Непосильные -ры - здирство, подереча, драча. [Побори з нас великі беруть. Усі прибутки з України цар на себе бере; завели нові подеречі (Грінч.). Ніде нема такого здирства, як у поліції];

2) (срыв вымогательством) вирва, видра, хабар (-ра). [Писар вирви хоче, тим і не дає білета].

* * *

см. поборы

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

прибавиться

1) (присоединяться) додаватися, додатися, бути доданим, придаватися, придатися, бути приданим, прибавлятися, прибавитися, бути прибавленим, долучатися, долучитися, бути долученим, докладатися, докластися, доложитися, бути докладеним, доложеним, прикладатися, прикластися, приложитися, бути прикладеним, приложеним, накидатися, бути накинутим и т. д. [До цього почуття додалося ще й друге (Крим.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). Іще одна доклалася вага до тягару великого на серці (Л. Укр.). Часом правди на ноготок, а приложиться на локоток (М. Вовч.)];

2) (увеличиваться, прибывать) більшати, побільшати, прибільшуватися и прибільшатися, прибільшитися, прибувати, прибути, підбувати, підбути, підбавлятися, підбавитися. [Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало (Чуб.). Що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається (М. Вовч.). Людей усе більш підбавляється (Квітка)].

* * *

несов.; сов. - приб`авиться

1) додава́тися, дода́тися, доклада́тися, докла́стися; прибавля́тися, приба́витися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, поя́витися

2) ( увеличиваться) збі́льшуватися, збі́льшитися, бі́льшати, побі́льшати; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти

3) страд. (несов.) додава́тися; доклада́тися; добавля́тися, прибавля́тися; збі́льшуватися; прибавля́тися; прибі́льшуватися; прибрі́хуватися

несов.; сов. - увел`ичиться

несов.; сов. - укрупн`иться

вымелить натирати (натерти) крейдою, білити, побілити. Вымеленный - натертий крейдою, побілений. [Натягай шнурку та стріпни. - Не можна, ще не побіляно].

залудить заполуджувати, заполудити, побіляти, побілити. Залуженный - заполуджений, побілений.

(о просмотре осмотре) побіжність; (о чтении, игре на муз. инстр.) швидкість (р. -кости).

* * *

1) шви́дкість, -кості, рухли́вість, -вості

2) ві́льність, -ності, шви́дкість

3) побі́жність, поверхо́вість

4) впра́вність

1) см. Беглец;

2) утеклий, збіглий, збіжалий;

3) побіжний (осмотр, просмотр). -ое чтение - швидке читання. Бросить беглый взгляд - кинути оком. Беглый огонь - перебіжний огонь.

* * *

1) збі́глий, уте́клий

2) в знач. сущ. уті́кач, -а, збі́глий, -ого, уте́клий

3) ( непрерывно движущийся) швидки́й, рухли́вий

4) (не затруднённый, свободный) ві́льний, швидки́й

5) ( сделанный наскоро) побі́жний, поверхо́вий

6) грам. випадни́й

бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.

* * *

бічний, боковий, побічний, забічний. Боковая - боковенька. На -ую - на боковеньку. На -ой - на боковеньці. [Що-ж він робить? А що? Лежить на боковеньці, - ото його і вся робота]. Пора на боковую - пора на боковеньку, час лягати (спати).

* * *

більший. Всё -ший и -ший - що-раз більший. [Доба що-раз більшого занепаду]. Большею частью, по -шей части - здебільшого, здебільша, побільше. [Але то був народ непевний, здебільшого бурлаки, пройдисвіти та п'яниці. Балакав тільки я, а він побільше мовчав].

* * *

борець (р. -рця), побо[і]рник, споборник [Борець за рідний край. До бою сто тисяч побірників стане. Споборники святої волі (Шевч.) = борцы за святую волю]; (прит. прил.) борецький.

* * *

1) другорядний, побічний. [Це для його не головне, а побічне];

2) матем. - другого степеня, другоступ(е)невий.

* * *

сов.) побілувати (вбиту скотину або звірину).

* * *

піти, побігти поковзом, піти легко, безгучно - см. Скользить. [Річка замерзла він скочив на кригу і побіг поковзом на той берег у село (М. Грінч.). Вона легко, безгучно пішла попід стіною (М. Грінч.)].

* * *

1) зако́взати, зако́взатися

2) ( плавно двинуться) поли́нути, попливти́, поплисти́, -пливу́, -пливе́ш, попли́нути

побиття, побій, бій (р. бою), (истребление) вигублення, винищення. [На той час був при тім побої і Тиміш Ложечник (Ор. Лев.)]. -ние младенцев - побиття (вибиття, вигублення) немовлят.

* * *

1) биття́; побиття́; побі́й, -бо́ю

2) (истребление, уничтожение) ни́щення, вини́щування, убива́ння, оконч. ви́нищення; побиття́