площина

См. также в других словарях:

• площина — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири площини …   Орфографічний словник української мови

• площина — и/, ж. 1) Велика ділянка рівної поверхні землі; рівнина. || Взагалі будь яка ділянка поверхні землі. || Велика ділянка гладенької поверхні водойми. 2) Рівна, плоска поверхня без підвищень і заглиблень. Похила площина. 3) мат. Поверхня, що має два …   Український тлумачний словник

• площина розвальцювання — Syn: площина розкатки …   Словарь синонимов металлургических терминов

• площина розкатки — Syn: площина розвальцювання …   Словарь синонимов металлургических терминов

• плашка — Площина цеглини для настилу підлоги …   Архітектура і монументальне мистецтво

• черінь — реня/, ч. і ре/ні, ж. 1) Нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв. || перен., розм. Рівнина, площина, яка нагадує дно печі. 2) Площина над склепінням печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать… …   Український тлумачний словник

• місце — я, с. 1) Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким , чим небудь. || чого, яке. Простір, пункт, де що небудь розміщене, відбувається тощо. || Певний пункт, площина, признач. для кого , чого небудь. || Певна площина,… …   Український тлумачний словник

• підреберний — а, е, анат. Який міститься під ребрами. •• Підребе/рна діля/нка парна ділянка, розміщена на передній стінці черева. Підре/берна площина/ умовна горизонтальна площина, проведена через найнижчу точку реберної дуги …   Український тлумачний словник

• середньосагітальний — а, е: •• Середньосагіта/льна площина/ анат. площина, яка проходить через середню лінію, що розділяє тіло на дві симетричні половини …   Український тлумачний словник

• спрямний — а/, е/: •• Спрямна/ площина/ мат. площина, що проходить через дотичну й бінормаль до даної точки гладкої просторової кривої …   Український тлумачний словник

• фокальний — а, е. 1) фіз. Стос. до фокуса (див. фокус I 1)). •• Фока/льна площина/ площина, на якій розміщений фокус пучка променів, що виходить із світної точки і відбивається від сферичного дзеркала або заломлюється в лінзі. 2) мед. Вогнищевий; такий, що… …   Український тлумачний словник