Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

племён

  • 1 племянницын

    племі́нниці (род. п.), небо́ги (род. п.)

    Русско-украинский словарь > племянницын

  • 2 племяннушка

    племі́нничка; небожа́тко, небожа́точко

    Русско-украинский словарь > племяннушка

  • 3 племенной

    1) племінний, расовий. [Людність свідома своєї племінної окремішности (Єфр.)];
    2) (скот) завідський, племе[і]нний; расовий. [Завідські коні. Расова худоба]. -нной бык - бугай (-гая). -нной конь - стадник, насінник. -нной боров - кнур (-ра), стадник.
    * * *
    1) племінни́й
    2) (о домашних животных: породистый, чистокровный) племінни́й, заводськи́й

    Русско-украинский словарь > племенной

  • 4 племя

    1) плем'я (р. плем'я), племено, (мн. племена), (соб.) племіння, порода, раса. [Великі й дрібненькі племіння й народи (Куліш). Клан (рід, племено) їхній був не що инше, як велика родина (Л. Укр.)]. -мя человеческое - порода людська. Славянское -мя - слов'янська раса. -мена земные - племена людські;
    2) (род, потомство) рід, покоління, коліно, плід (- оду), плім'я, нащадок (-дку), (соб.) завід (-оду), кодло. [Козацькому роду нема переводу. Нема ні роду, ні плоду. Иродове кодло. Дванацять колін ізраїльових. В німців коні доброго заводу]. Хамово -мя (бран.) - хамове кодло. Без -мени - безплемінний. Оставить (птицу) на -мя - зоставити на завід.
    * * *
    1) пле́м'я, -мені и -м'я
    2) (только ед.: род) рід, род. п. ро́ду; жарг. ко́дло

    на \племя — с.-х. на ро́зплі́д

    Русско-украинский словарь > племя

  • 5 племянник

    племе[і]нник, ум. плем'я (мн. плем'ята), племе[і]нничок, небі[о]ж, ум. небожик, небожа (-ати), небожатко, небожаточко (мн. небожата), синовець (-вця), (по брату) братан(ич), братанець (-нця), братунок, (по сестре) сестринич, сестри[і]нець (-нця), сестрич, сестрінок (-нка). Двоюродный -нник - племінник небіж у-других.
    * * *
    племі́нник, не́біж, -божа и небі́ж, -бо́жа; ( о мальчике) небожа́, -жа́ти; ( сын сестры) диал. сестри́нець, -нця, се́стрич; ( сын брата) диал. синове́ць, -вця́

    Русско-украинский словарь > племянник

  • 6 маловерный

    маловірний, недовірний, недовіркуватий. [Усі ми плем'я сонне і боляще, і маловірне (Франко)].
    * * *
    малові́рний; неві́рний

    Русско-украинский словарь > маловерный

  • 7 нашествие

    нашестя (-тя), (обычно) нахід (-ходу), навал (-ду), навала (-ли), напад (-ду), (редко) натовп (-пу). [Перед татарським находом Київська держава зовсім ослабла (Крим.). Люди в городах од находу ворогів сиділи (Куліш). Двісті років пройшло од першого находу Русі до Несторового писання (Куліш). Постраждав од монгольського навалу (Крим.). Найгірша річ - це ворожа навала (Азб. Комун.). Се плем'я жило своїм державним життям до татарського нападу (Грінч.). Впала князька сила під татарським натовпом (Куліш)].
    * * *
    нава́ла, наше́стя; (перен.: неожиданное появление) нахі́д, -ходу

    \нашествие вие Батыя на дре́внюю Русь — нава́ла (нашестя) Бати́я на старода́вню Русь

    Русско-украинский словарь > нашествие

  • 8 неспособный

    и Неспособен
    1) к чему - нездатний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. нездатен) до чого, на що и що (з)робити, нездібний до чого, незугарний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. незугарен) до чого и що (з)робити, (несообразительный) недотепний до чого и чого; (бессильный сделать что-л.) нездольний, неспроможний що (з)робити. [«Південно-руське плем'я» довело, що воно нездатне до державного життя (Грінч.). На творчу синтезу він нездатний (Рада). Очі здавалися нездатними на щось погане (Ледянко). Нездатен розум, незугарні руки знайти чогось такого, що-б… (Л. Укр.). Хіба вона незугарна до чесної праці? (Мирний). Він незугарен робити (Звин.). Я по-російськи незугарна говорити (Н.-Лев.). Недотепні вони до сього діла (Кониськ.). Е, бісів сину, і того недотепний! (Рудч.)];
    2) (недаровитый) нездібний, недотепний; (сщ.: бездарный) нездара, (недотёпа) недотепа. [Учив недотепних гімназистів (Грінч.)];
    3) (неудобный) неспосібний, (несподручный) незручний; (о времени) неслушний.
    * * *
    ( лишённый способностей) незді́бний, незда́тний; незуга́рний; (к чему, на что и с неопр.) незда́тний (до чого, на що и с неопр.); (бессильный сделать что-л.) неспромо́жний (с неопр.); диал. нездо́льний (с неопр.); ( неудобный) незру́чний; ( затруднительный) важки́й

    Русско-украинский словарь > неспособный

  • 9 племенник

    1) (скота и птицы) завід (-воду); (растений) насінник;
    2) (племенное животное) насінник.
    * * *
    с.-х.

    бык-племенни́к — племінни́й буга́й (-я)

    Русско-украинский словарь > племенник

  • 10 племферма

    (племенна́я фе́рма) с.-х. племфе́рма (племінна́ фе́рма)

    Русско-украинский словарь > племферма

  • 11 племхоз

    (племенно́е хозя́йство) с.-х. племго́сп, -у (племінне́ господа́рство)

    Русско-украинский словарь > племхоз

  • 12 племянников

    небожів (-жевого). [На небожевому возі ми і поїхали (Г. Барв.)].
    * * *
    племі́нників, -кова, -кове, не́божів, -жева, -жеве и небо́жів

    Русско-украинский словарь > племянников

  • 13 племянница

    племе[і]нниця, небога, небіжка, синовиця, (по брату) братаничка, (по сестре) сестри[і]ниця, сестрівниця, сестрінка, сестрична.
    * * *
    племі́нниця, небо́га; ( о девочке) небожа́, -жа́ти; ( дочь сестры) диал. сестри́ниця; ( дочь брата) диал. синови́ця

    Русско-украинский словарь > племянница

  • 14 племянничек

    см. Племянник.
    * * *
    племі́нничок, -чка; небожа́тко, небожа́точко

    Русско-украинский словарь > племянничек

  • 15 сестричич

    ( сын сестры) племі́нник; диал. сестри́нець, -нця, се́стрич

    Русско-украинский словарь > сестричич

  • 16 скот

    1) собир. худо́ба, скоти́на, скот, -у; (преим. рогатый) това́р, -у; диал. би́дло, ста́ток, -тку; диал. маржи́на

    моло́чный \скотт — моло́чна худо́ба

    молодо́й \скотт — молодня́к, -у, ялівни́к, -у

    племенно́й \скотт — племінна́ худо́ба

    рога́тый \скотт — рога́та худо́ба, това́р

    2) жарг. тварюка, скоти́на, скотиню́ка, скотиня́ка, би́дло

    Русско-украинский словарь > скот

  • 17 Междуплемённый

    між[межи]племінний.

    Русско-украинский словарь > Междуплемённый

  • 18 Многоплеменность

    -племенный багатоплемінність (-ности), -племінний.

    Русско-украинский словарь > Многоплеменность

  • 19 Общинность

    громадськість (-кости). [Московське плем'я силкувалось поглинути індивідуума в громадськості].

    Русско-украинский словарь > Общинность

  • 20 Поплемённый

    племенами. -ная перепись - перепис племенами, на кожне плем'я окремий.

    Русско-украинский словарь > Поплемённый

См. также в других словарях:

  • племѧ — ПЛЕМ|Ѧ (257), ЕНЕ с. 1.Потомство: поѧле исполовницѹ мою телицѹ вода‹е›... ко‹ро›во‹у› со племенемо. ГрБ № 112, 1 тр. XIII; ѡ сѣмени твоѥмь бл҃гословѧтьсѧ ˫азыци во исацѣ же будеть ти племѧ. КТур XII сп. XIV2, 260 об.; весь д҃нь милуе(т). и в… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Плем... — плем... Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: племенной (племскот, племферма, племхоз и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • плем... — ПЛЕМ... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: племенной (3 зн.). Племзавод, племпродукция, племпроизводство, племсовхоз, племстанция …   Энциклопедический словарь

  • племён — (род. п. мн. ч. от племя) …   Словарь употребления буквы Ё

  • плем. — плем. племенной Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • племінний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • племінник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • племінниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • племінничка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • племінничок — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • племінний — а/, е/. 1) Прикм. до плем я 1). Племінні об єднання. 2) Придатний або залишений для продовження породи (про свійських тварин). Племінна худоба. 3) Пов язаний з розведенням породистих свійських тварин. •• Племінна/ робо/та зоотехнічні заходи й… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»