Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

плав

  • 1 плав

    1) (трясина) плав (-ву);
    2) (пора плавания на судах) плавачка, плавання;
    3) (плот) кладка.
    * * *
    пла́в, -у

    на плаву́ — мор. на плаву́; під час пла́вання (плавби́)

    Русско-украинский словарь > плав

  • 2 плыв

    плав, -у

    Русско-украинский словарь > плыв

  • 3 плавание

    плавання, пливання, (только о судах) плавба, (с)плав, плавачка. [Занудило від плавби. Дика плавачка Черемошем]. Школа -ния - школа пливання, плаву. Кругосветное -ние - (нав)кругосвітнє плавання. Каботажное -ние - каботажна плавба, поберегова плавба, каботаж. Долгое -ние - довгий плав. В дальнее -ние пуститься - у далекий плав вибратися. Неосторожное -ние по реке, нарушающее правила - необережне плавання річкою (по річці), дика плавачка (по річці).
    * * *
    пла́вання; ( действие) плавба́

    Русско-украинский словарь > плавание

  • 4 пристань

    техн.
    при́стань; ( плавучая - ещё) при́плав, -ву
    - погрузочная пристань
    - причальная пристань
    - разгрузочная пристань

    Русско-украинский политехнический словарь > пристань

  • 5 пристань

    техн.
    при́стань; ( плавучая - ещё) при́плав, -ву
    - погрузочная пристань
    - причальная пристань
    - разгрузочная пристань

    Русско-украинский политехнический словарь > пристань

  • 6 вал

    1) (волна) бурун, вал;
    2) (земляная насыпь) окіп (мн. окопи), вал, окопище, (увелич.) окописько;
    3) (вращающийся цилиндр) вал, (блок) баран; (вал с зубчаткой) накрутка; (в ткацком станке) навій (р. -вою). Валом (вальмя) валить - плавом плисти, як плав пливе, йти, товпом товпитися.
    * * *
    I
    1) ( земляной) вал, -у; ( высокая волна) буру́н, -а

    крепостно́й \вал — форте́чний (кріпосни́й) вал

    2) с.-х. диал. вало́к, -лка́, вал
    II техн.

    Русско-украинский словарь > вал

  • 7 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 8 запань

    спец.
    за́плав, -у, за́плавень, -вня

    Русско-украинский словарь > запань

  • 9 ласт

    у морск. зверей)
    I. плав (-ва), лопатень (-тня).
    II. Ласт -
    1) (мера сыпучих тел) ласт, лашт (-ту) (Жел.);
    2) (мера корабельн. груза) ласт (-ту), дві тонни.
    * * *
    I зоол.; спорт.
    ласт, пла́вка
    II
    ( мера веса) мор. ласт

    Русско-украинский словарь > ласт

  • 10 маховой

    маховий. -вое колесо - см. Маховик. -вой парень - злодій (-дія), злодюга, злодіяка. -вое перо - махове перо, плав (-ву), ум. плавок (-вка), плавочок (чка). -вая сажень - маховий сажень (-жня), (татар.) кулач (-ча).
    * * *
    махови́й

    Русско-украинский словарь > маховой

  • 11 наплав

    1) см. Наплавка;
    2) наплав (-ву); намул (-лу); см. Нанос 2;
    3) осад (-ду), накип (- пу); см. Осадок, Накипь;
    4) (на своде домны) жужелиця;
    5) плавок (-вка), бомбирка; срв. Поплавок;
    6) плав (-ву), плив (-ву). Судно идёт -вом - а) (силою течения) судно йде пла[и ]вом, судно пливе (тільки за) водою (течією); б) (разбегом, инерциею) судно йде розгоном (із розгону);
    7) (нарост на дереве, callus) наплинок (-нку), ґ[г]уля, (прикорневой) нагони (-нів) (Волинь);
    8) бот. Potamogeton pusillus L. - рдесник (-ку) (дрібний), жабурник (-ку) (дрібненький).
    * * *
    рыб.
    поплаве́ць, -вця́, поплавок, -вка́

    Русско-украинский словарь > наплав

  • 12 народ

    1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;
    2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];
    3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);
    4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].
    * * *
    1) наро́д, -у
    2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

    на весь \народ д — ( громогласно) на весь мир

    на \народ де — ( при людях) при лю́дях, прилю́дно

    Русско-украинский словарь > народ

  • 13 нижний

    1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;
    2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;
    3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;
    4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.
    * * *
    1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній

    \нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́

    \нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр

    \нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин

    2) (исподний) спі́дній, ни́жній

    \нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна

    Русско-украинский словарь > нижний

  • 14 остров

    1) острів (-рова), виспа, висип; (временный) обтік, отік (-тока), отока (-ки); (пловучий) плав (-ву); (лежащий в плавнях) гряда;
    2) охот. - круглик. [Був круглик, та поміщик його вирубав]. Место, где был -ров - островище.
    * * *
    о́стрів, -рова́

    Русско-украинский словарь > остров

  • 15 перо

    мн. перья)
    1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;
    2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;
    3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;
    4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.
    * * *
    1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

    пе́рья — мн. пе́ра, род. п. пер. собир. пі́р'я

    2) (писчее, перен.) перо́

    пе́рья — ( писчие) мн. пе́ра

    3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́
    4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я
    5) техн. перо́

    пе́рья — мн. пе́ра

    6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

    Русско-украинский словарь > перо

  • 16 планирование

    I. (об аэроплане) плав, ширяння.
    II. планування, складання (укладання) планів.
    * * *
    I архит.
    планува́ння
    II ав.
    планерува́ння

    Русско-украинский словарь > планирование

  • 17 правильный

    I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;
    2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.
    II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).
    * * *
    I пр`авильный
    пра́вильний; ( основательный) слу́шний; ( соответствующий действительности) правди́вий; (такой, какой нужен) справедли́вий; ( не отступающий от норм) попра́вний

    пра́вильная дробь — мат. пра́вильний дріб

    II прав`ильный
    спец.
    прави́льний; ( рулевой) стернови́й, кермови́й

    Русско-украинский словарь > правильный

  • 18 приплав

    1) см. Приплавка;
    2) (нанос у берега) плав (-ву).
    * * *
    1) припла́влення, пригі́н, -го́ну [пла́вом]
    2) (то, что приплавлено) припла́в, -у

    Русско-украинский словарь > приплав

  • 19 пристань

    1) пристань, пришиб (-бу), (пловучая) приплав. [У Гданську і в инші пристані приходило часом до п'яти тисяч кораблів по хліб (Куліш)];
    2) см. Пристанище. [У цій сім'ї знайшов я собі тиху пристань (М. Грінч.)].
    * * *
    1) при́стань, -ні; ( плавучая) при́плав, -у

    Русско-украинский словарь > пристань

  • 20 проваливать

    провалить
    1) (что) провалювати, провалити що; (кого, что куда) увалювати, увалити кого, що куди, (о мн.) попровалювати, поввалювати. [Провалиш стелю, отак гупаючи. Повіз нас по кризі та й увалив у річку]. -лить дело, проект - провалити справу, проєкт. -лить кому череп - провалити, увалити черепа, кому. -лить кого на экзамене - провалити (зрізати) кого на іспиті. Проваленный - провалений, увалений; (на экзамене) провалений, зрізаний;
    2) (мимо чего-л.) просувати, просунути, пропливати, пропливти плавом (наче плав) повз кого, повз що. [Юрба просунула (плавом пропливла) повз нашу хату]. Туча -лила - хмара просунула. Проваливай! - забирайся (іди) геть! забирайся (іди) здоров! [Зараз мені забирайся відси (Франко)]. -вай мимо! - забирайсь до дідька, к нечистому!
    * * *
    несов.; сов. - провал`ить
    прова́лювати, провали́ти и попрова́лювати, зава́лювати, завали́ти и позава́лювати

    Русско-украинский словарь > проваливать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПЛАВ — ПЛАВ, плава, мн. нет, муж. (спец.). Действие и состояние по гл. плавать в 1 знач., обычно в мор. выражении: на плаву во время плавания на воде, в состоянии плавания (о судне). Корабль на плаву. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • плав — плав; на плаву …   Русское словесное ударение

  • плав — на плаву (спец.) о судах, плавучих средствах: на воде, в плавающем состоянии. Держаться на плаву. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • плав... — плав... Первая часть сложных слов со : 1) плавучий, напр. плавзавод, плавбаза, плавкран; 2) относящийся к плаванию, напр. плавсостав (моряки или речники, принимающие непосредственное участие в плавании). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю …   Толковый словарь Ожегова

  • ПЛАВ — (стар.) лодка, судно. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • плав — сущ., кол во синонимов: 4 • наплав (13) • оснастка (13) • плавание (32) • …   Словарь синонимов

  • плав... — ПЛАВ... Первая часть сложных слов. 1. Вносит зн. сл.: плавательный. Плавбассейн, плавинвентарь, плавстанция. 2. Вносит зн. сл.: плавучий, плавающий. Плавбаза, плавединица, плавзавод, плавкран, плавсостав …   Энциклопедический словарь

  • плав — іменник чоловічого роду переважно в складі фразеологізму …   Орфографічний словник української мови

  • плав. — плав. плавательный плавающий Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Плав — Город Плав Герб …   Википедия

  • Плав — [fusion cake] солевая масса, полученная в результате ряда технологических процессов разложения рудного концентрата спеканием с солями, хлорирования, электролиза солевых расплавов и др. Плав может использоваться как продукт для последующего… …   Энциклопедический словарь по металлургии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»