-
61 врезывать
-ся, врезать, -ся1) врізувати, -ся, врізати, -ся, вдаватися, вдатися, вганятися, вігнатися. [У землю ту, мов величезний клин, вганялося далеко синє море (Грінч.)]; в'їдатися, в'їстися. [Обручка в'їлася в палець]. Врезаться топором (в дерево, в ряды войска) - врубатися. -ться в песок (о судне) - зашихуватися; (увязнуть в песок, снег, грязь) зашеретуватися, зарізатися, умулитися. -ться (в чужие владения) через покупку земли - вкуплятися, вкупитися. -ться в память - датися (вдатися) в тямку, вбитися (в'їстися) в тямку, в помку, в мозок [Мабуть добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.)], врізатися, врізатися в пам'ять;2) (влюбиться) втіпатися (втьопатися) в кого.* * *см. врезать -
62 сахар
техн.цу́кор, -кру- древесный сахар
- жёлтый сахар
- инвертный сахар
- колотый сахар
- крахмальный сахар
- кусковый сахар
- молочный сахар
- пиленый сахар
- плодовый сахар
- редуцирующий сахар
- сахар-кристалл
- сахар-песок
- сахар-рафинад
- сахар-сырец
- свекловичный сахар
- солодовый сахар
- тростниковый сахар
- фруктовый сахар -
63 стекловать
-
64 сахар
техн.цу́кор, -кру- древесный сахар
- жёлтый сахар
- инвертный сахар
- колотый сахар
- крахмальный сахар
- кусковый сахар
- молочный сахар
- пиленый сахар
- плодовый сахар
- редуцирующий сахар
- сахар-кристалл
- сахар-песок
- сахар-рафинад
- сахар-сырец
- свекловичный сахар
- солодовый сахар
- тростниковый сахар
- фруктовый сахар -
65 стекловать
-
66 оскляти пісок
стеклова́ть песок -
67 горючий
легко горящий) палкий, пальний, запальний, горючий, огнепальний. [Палкий (пальний) газ. Палкий як губка (Кул.). Легко запальний плин - нафта (Франко)]. Горючий песок, ветер и т. д. - пекучий, палючий пісок, вітер, смалький вітер. Горючие слёзы - гіркі, палкі, пекучі, ревні сльози. [Палкі лилися сльози (Л. Укр.)].* * *Iгорю́чий; ( о топливе для двигателей) пальни́й\горючий газ — горю́чий газ
II фольк.горю́чая смесь — пальна́ су́міш
горю́чие слёзы — гіркі́ (ре́вні) сльози
\горючий песо́к (ве́тер) — пеку́чий (палю́чий) пісо́к, ві́тер
-
68 жёсткий
1) твердий, сутугуватий. [Твердий камінь. Сутугувате (тверде) м'ясо];2) (не гибкий, грубый) цупкий, ше[о]рсткий, жорсткий, шкарубкий, різкий, мулький. -кая кожа - цупка (шкарубка) шкура. -кое сукно - цупке сукно. -кие волосы - цупке (шорстке, жорстке) волосся. -кие руки - шерсткі (шкарубкі) руки. -кая постель - мулька, тверда постеля. -кий песок - різкий (жорсткий) пісок. Жёсткая вода - тверда вода, (реже) різка вода. Жёсткие слова - різкі, жорстокі слова.* * *1) жорстки́й; диал. штивний; ( шершавый) шорстки́й; ( плотный) цупки́й, ( о ткани) дебе́лий; (преим. о траве) дерзки́й; ( твёрдый) тверди́й, мульки́й; ( шероховатый) шкарубки́й, шерша́вий\жёсткийая вода́ — тверда́ вода́
\жёсткийая ко́жа — шорстка́ (шкарубка́, шерша́ва) шкі́ра
2) (перен.: суровый, резкий) жорстки́й3) (перен.: не допускающий отклонений) тверди́й, жорстки́й\жёсткий ий гра́фик — тверди́й (жорстки́й) гра́фік
-
69 зыбучий
-
70 кружить
(что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].* * *1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти\кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову
2) см. кружиться 2)3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити -
71 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
72 набережный
набережний, надбережний, побережни[і]й. -ная сторона - набережний бік. - ный дом - надбережний будинок. -ная улица - надбережна (побережна[я]) вулиця. [Скупались у морі і йшли побережньою вулицею (Н.-Лев.)]. -режный песок - побережни[і]й (береговий) пісок.* * *набе́режний, надбережний, побережний -
73 намывной
1) намивний, намиваний; (намытый) намитий. -ное золото - намивне золото;2) геол. - намивний, напла[и]вний, наносний, намулений. [Всі инші азійські низи, - се наплавний утвір, річна мулавина (Калит.)]. -ной песок - а) (в потенции: намываемый) намивний (напла[и]вний) пісок; б) (намытый) намулений пісок (-ску).* * *намивни́й; наму́лений -
74 нанос
1) (действие) - см. Нанесение;2) (нанесённое: ветром) наніс (-носу), надув (-ву), (снежный) наме[і]т, (занос) заме[і]т (-мету), (куча) купа, (побольше) кучугура (в піску, із снігу и т. п.), (нанесённый водой) наплав, наплив (-ву), наплинок (-нку), наплавина, (песок, ил) намул (-лу), намулина; (перен.) наніс, намул; срв. Намёт 2. [Піщані надуви (Калит.). До нас на город кучугури піску понаносило вітром (Богодух.). Побережжя, незанесене наплавами рік (Калит.). Полуднева часть, рівна як стіл, повстала з нанесеної річної наплавини (Калит.). На намулі капуста гарна росте (Київщ.). Її затягло товстим шаром морських намулин (Троян.). Шкода думати, щоб оце наносом осіла Русь Висляні узбережжя (Куліш). Літературний намул (Рада)];3) наклеп (-пу); см. Наговор 2.* * *1) см. нанесение 1)2) геол. и пр. нано́с, -у; (слой ила, песка, нанесённый водой) наму́л, -у; ( снежный) наме́т, -у, замёт, -у, кучугу́ра -
75 откатывать
откататьI. 1) (окончить катку) кінчати, скінчити качання, (на катке) маґлювання. Срв. Перекатать, Покатать;2) (отвезти) відкатати кого. [Відкатай доктора до міста];3) кого (отвалять, отдуть) катати, відкатати, (сильно) відкатувати кого, боки кому полатати. См. Отдуть, Отвалять.II. Откатывать, откатить -1) відкочувати, відкотити, (о мног.) повідкочувати. [Відкотити колоду від хати. Відкотити колесо до кузні];2) (отвозить на тачках песок, руду) відвозити, відвезти тачкою (-ками) (пісок, руду);3) поїхати. См. Укатить. -ся - відкочуватися, відкотитися. [Яблучко від яблуні не відкотиться].* * *несов.; сов. - откат`итьвідко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати -
76 охристый
вохристий, вохрявий. -ый песок - черен.* * *во́христий -
77 переноситься
перенестись переноситися, перенестися, (о мног.) попереноситися, бути перенесеним, (перебираться) перебиратися, перебратися куди (на иншу квартиру); (мыслью, в мыслях) линути, перелинути (думкою). Я -ношусь иногда мыслью в дни моего детства - я иноді думкою лину до днів мого дитинства. Я -нёсся по железной дороге, словно вихрем - немов вихром перенісся (перелинув) я залізницею. Песок -носится ветром - піски вітер переносить (перекидає).* * *I см. перенашиваться II несов.; сов. - перенест`ись1) перено́ситися, перенести́ся2) страд. (несов.) перено́ситися; переноси́тися, зно́ситися, вите́рплюватися -
78 песочный
пісковий. -ные часы - пісковий годинник. -ный цвет - пісковий колір. -ные растения - піскові рослини.* * *пісо́чний; (содержащий в себе песок, из песка) піща́ний, піскови́йпесо́чная оса́ — энтом. пісо́чна оса́
-
79 поглощать
поглотить поглинати, поглинути, пожирати, пожерти, зажирати, зажерти (срв. Глотать); (вбирать в себя) вбирати, увібрати и убрати, втягати и втягувати, втягти що, срв. Вбирать. [І мені трудно погодитися з думкою, що того всього нема вже, що все те поглинула земля (Коцюб.). Щоб тебе сира земля пожерла (Номис). Оцей млин таку силу дров зажирає (Звин.)]. Время всё -щает - час усе поглинає. Мел -щает влагу - крейда вбирає вогкість. Песок -щает воду - пісок втягує в себе воду. -щать внимание - захоплювати, захопити увагу, забирати, забрати (всю) увагу. [Праця захопила всю його увагу]. Поглощённый - поглинутий и поглинений, пожертий; увібраний, втягнений. -ный чем - захоплений чим. [Був я ввесь захоплений своєю працею]. -ться - поглинатися, пожиратися, бути поглинутим, пожертим; вбиратися, втягатися, бути увібраним, втягненим. Всё -щается вечностью - усе пожирає вічність.* * *несов.; сов. - поглот`ить -
80 погружать
погрузить1) что во что - затопляти и затоплювати, затопити, зануряти и занурювати, занурити, заглибляти, заглибити, запускати, запустити, встромляти, встромити що в що. [Він скочив у море занурюючи литки в легку й білу піну (Коцюб.). Вона встромила в воду руку]. -жать взор - втоплювати очі в що. Смерть сына -зила его в глубокую скорбь - синова смерть завдала йому великого смутку;2) (нагружать) наважувати, наважити, нахуровувати, нахурувати, накладати, накласти хуру, навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, рихтувати, нарихтувати що. [Добро на вози рихтувати].* * *несов.; сов. - погруз`ить1) зану́рювати и зануря́ти, зану́рити; (в жидкость, в песок) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти; (несов.: опустить во что-л., перен.) утопи́ти2) (перен.: ввергать, повергать) вкида́ти, вки́нути3) ( грузить) ванта́жити, пованта́жити, наванта́жувати, наванта́жити
См. также в других словарях:
Песок — – осадочная обломочная (механические отложения) рыхлая горная порода с преобладающим содержанием песчаных частиц и зерен, применяемая в качестве материала для строительных работ (ГОСТ 8736 62) и как грунт для возведения земляного полотна.… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
песок — песок: Гранулированные частицы, имеющие сферическую или неопределенную форму, размеры которых находятся в пределах от 100 до 2000 мкм. Примечание Для испытаний на воздействие ВВФ обычно применяют песок с размером частиц от 100 до 850 мкм;… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ПЕСОК — муж. измельченный, перетертый природою камень, мелкие каменные зерна; обычно разумеют кремневой песок, но есть и других пород. Крупный песок, дресва, хрящ, гравий. Песок сыпун, сыпучие, переметные пески. Знать начальство будет: все дорожки… … Толковый словарь Даля
ПЕСОК — ПЕСОК, песка (песку), муж. 1. только ед., собир. Рыхлое скопление мелких зерен твердых минералов, гл. обр. кварца. Желтый песок. Сыпучий песок. Золотоносный песок. «Фабий оглянулся и увидел на песку дорожки следы двойной пары ног.» А.Тургенев. 2 … Толковый словарь Ушакова
песок — См. пыль дом, на песке построенный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. песок пыль; лумп, сахар, песочек, персть, скорца, кум, сахарный песок, сыпучка, мелис, ортзанд, мальм … Словарь синонимов
ПЕСОК — ПЕСОК, минеральные частицы, выветренные с горных пород ЭРОЗИЕЙ, имеющие размер, достаточный, чтобы их можно было бы различить невооруженным глазом. Песок состоит в основном из КВАРЦА и потому имеет окраску желтых тонов, однако встречается черный… … Научно-технический энциклопедический словарь
песок — Песок сыпется (разг. шутл.) об очень дряхлом, старом человеке. Как он ни бодрится, из него уже песок сыпется. Строить на песке (книжн. неодобрит.) строить на очень ненадежных, шатких данных, основаниях. На это рассчитывать, все равно … Фразеологический словарь русского языка
ПЕСОК — ПЕСОК, ска ( ску), муж. 1. Рыхлая осадочная горная порода, состоящая из зёрен кварца, полевых шпатов и мелких частиц иных твёрдых минералов. Речной п. Золотоносный п. Строить на песке что н. (перен.: на ненадёжной основе). П. сыплется из кого н.… … Толковый словарь Ожегова
ПЕСОК — (Sand) осадочная, обломочная, зернистая, несцементированная горная порода, образовавшаяся главным образом вследствие разрушения горных пород, преимущественно содержащих кварц. Различают П.: горные, овражные, речные, морские, дюнные и др. Самойлов … Морской словарь
песок — ПЕСОК, ска, м. 1. Чушь, ерунда, мелочь. Ладно, это всё песок, давай по делу (говори). 2. (или песочек, чка, м..) Помехи в звуке, записи и т. п. Кассета то с песочком. Из муз … Словарь русского арго
песок — Мелкозернистый минеральный сыпучий материал с крупностью зёрен от 0,1 до 2 мм [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)] песок Рыхлая обломочная порода, состоящая из обломков размером 0,1 2 мм. [Словарь… … Справочник технического переводчика
