-
61 повний період
по́лный пери́од -
62 половина періоду
полови́на пери́одаУкраїнсько-російський політехнічний словник > половина періоду
-
63 поручневий
техн. пери́льный -
64 поручні
техн. пери́ла -
65 поруччя
техн. пери́ла -
66 прихований період
скры́тый пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > прихований період
-
67 пусковий період
пусково́й пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > пусковий період
-
68 робочий період
рабо́чий пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > робочий період
-
69 сидеричний період
сидери́ческий пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > сидеричний період
-
70 синодичний період
синоди́ческий пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > синодичний період
-
71 сотичний період
соти́ческий пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > сотичний період
-
72 чандлерів період
ча́ндлеров пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > чандлерів період
-
73 чистий період
чи́стый пери́од -
74 юліанський період
юлиа́нский пери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > юліанський період
-
75 вегетационный
вегетаційний. -ная верхушка - вершок росту.* * *бот.вегетаці́йний\вегетационный пери́од — вегетаці́йний пері́од
-
76 девонский
геол.дево́нський\девонский пери́од — дево́нський пері́од
дево́нская систе́ма — дево́нська систе́ма
-
77 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
78 испытательный
1) спробний, (реже) спробунковий; (опытный, для опытов) дослідний;2) (экзаменационный) іспитовий, іспитний. [Іспитова комісія]. -ный срок, юрид. - спробний, іспитний термін.* * *1) випробни́й и випро́бний, іспито́вий; ( исследовательский) до́слідний\испытательныйый пери́од — випро́бний (іспито́вий) пері́од
2) ( экзаменационный) іспито́вий -
79 ледниковый
льодовиковий, льодівцевий. -вый период - льодовикова (льодівцева) доба (епоха).* * *геол.льодовико́вий\ледниковый пери́од — льодовико́вий пері́од
-
80 пальма
бот. пальма, пальмове дерево. Кокосовая -ма - пальма-кокосовець (-сівця). [Росте на Цейлоні пальма-кокосовець]. -ма первенства - пальма першенства.* * *па́льмапе́ристая \пальма — бот. пери́ста па́льма, перистоли́ста па́льма
См. также в других словарях:
пери́од — период … Русское словесное ударение
Пери — Пери. Ср. Пью за здравіе Мери, Милой Мери моей... Этой миленькой пери. А. С. Пушкинъ. Пѣсня. Ср. И къ нему, благоуханьемъ Съ высоты привлечена, Мчится Пери и дыханье Пьетъ душистое она. А. И. Подолинскій. Дивъ и Пери. Ср. «Мнѣ ль, преступной,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ПЕРИ — (перс. pari окрыленный, от per крыло). По верованию восточных народов, похожие на эльфов, крылатые нежные духи охранители, феи. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПЕРИ в парсской мифологии прекрасные… … Словарь иностранных слов русского языка
Пери — Пери: Пери (перс. پری) в иранской мифологии существа в виде прекрасных девушек, аналог европейских фей. Пери (греч. περί) приставка, означающая «вокруг, около, возле», например: перигелий, перикард. Населённые пункты: Пери … … Википедия
пери — нескл., ж. peri f.<перс. pari. В персидской мифологии падший ангел, доброе волшебное существо в образе прекрасной крылатой женщины. БАС 1. || перен., устар., поэт. О женщине пленительной красоты, чарующего обаяния. БАС 1. Можно краше быть Мери … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ПЕРИ — ПЕРИ, нескл., жен. (перс. pär, букв. крылатый). В иранской мифологии падший ангел, временно изгнанный из рая и охраняющий людей от демонов (представлявшийся крылатым существом в образе женщины). «Как пери спящая мила, она в гробу своем лежала.»… … Толковый словарь Ушакова
пери... — пери... (гр. peri вокруг, около, возле) первая составная часть сложных слов, соответствующая по значению словам вокруг , около , напр.: перигелий, периост. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. пери... ( … Словарь иностранных слов русского языка
пери — фея Словарь русских синонимов. пери сущ., кол во синонимов: 4 • вымышленное существо (334) • … Словарь синонимов
ПЕРИ... — ПЕРИ... (от греч. peri вокруг около, возле), часть сложных слов, означающая: около, вокруг (напр., перигелий) … Большой Энциклопедический словарь
пери́ла — перила, ил (ограда) … Русское словесное ударение
Пери... — пери... Начальная часть сложных слов, вносящая значение: вокруг, около, возле (перибронхит, периаденит, перигелий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
