-
121 тэбдиль
1. зміна Г; тэптиль (=тэбдиль) ол- мінятися, перетворюватися, обертатися на що Г; тэптиль (=тэбдиль) эт- / эйлеміняти Г.2. інкогніто, таємно М; бени тэбдиль йолламыш иди ки, дағларын ичиндэ татар аскери вар мы, бак, дийӱ він послав мене інкогніто роздививтися, чи є в горах татарські війська М. -
122 гедонізм
ГЕДОНІЗМ ( від грецьк. ηδονή - задоволення) - напрям в етиці, згідно з яким критерієм моралі та принципом її пояснення є досягнення насолоди. Прагнення до насолоди тлумачиться як природна властивість людини, джерело й мета її вдосконалення. Засновник Г. - давньогрецьк. філософ Аристип з Кірени, який вважав, що добро і зло цілком можна звести до насолоди або страждання. Як учень Сократа, Аристип не абсолютизує безпосереднє чуттєве задоволення і в процесі його досягнення надає значної ваги чинникові раціонального самоконтролю. Тому людина не повинна перетворюватися на раба власного задоволення, а істинну насолоду у змозі отримати лише мудрець. У Епікура Г. поєднується з елементами евдемонізму. Основою задоволення як кінцевої мети людини постає свобода від тілесних страждань і душевних тривог. Епікур розрізняв пасивне (атараксія) та активне задоволення (радість). В епоху Середньовіччя Г. протиставлявся аскетизму. Увага до Г. відновлюється за доби Відродження, з поверненням інтересу до проблем земного призначення людини. В епоху Просвітництва засади Г. знайшли певний вияв у філософії Гоббса, Ламетрі, Гельвеція, згодом - в утилітаристських концепціях Бентама, Дж. Cm. Мілля. В XX ст. деякі ідеї Г. схвалювали Сантаяна, Шлік та ін. Згідно з фройдизмом, принцип насолоди є суттєвою підвалиною людської поведінки у дусі гедоністичної етики. Послідовна критика Г. через допущення т. зв. "натуралістичної помилки" (редукція добра та інших етичних категорій до певного класу "натуральних" об'єктів) була здійснена Муром. Філософи франкфуртської школи, зокрема, Маркузе, також припускалися висновків у дусі гедоністичної етики. -
123 енергетизм
ЕНЕРГЕТИЗМ - течія в філософії природознавства, яка виходить з визнання енергії першоосновою світу. Основоположником її вважається Оствальд, який у "Філософії природи" зробив спробу обґрунтувати цю тезу. Деяке пожвавлення інтересу до Е. в філософії науки мало місце після відкриття явища радіоактивності, коли виявилося, що радіоактивне випромінювання супроводжувалося деяким зменшенням маси радіоактивної речовини, а також після відкриття Ейнштейном т. зв. закону взаємозв'язку маси й енергії (Е = тс2). Проти енергетичний матеріалізм пропонує два традиційних заперечення: 1) замість матерії Е. висуває на роль першооснови буття енергію, в яку, згідно з Е., ця остання може перетворюватися; 2) Е. розриває іманентний зв'язок між матерією й рухом. У межах Е. т. зв. анігіляція елементарних часток у ядерних взаємодіях трактується як зникнення матерії й перетворення її на чисту енергію. Е. є однією з форм філософії природи, з долею якої майже ніяк не пов'язана історія сучасного природознавства.Ф. Канак
См. также в других словарях:
перетворюватися — ююся, юєшся, недок., перетвори/тися, творю/ся, тво/ришся, док. 1) Набирати нового вигляду, обертатися на когось, щось інше, переходити в інший стан. 2) Переходити у щось інше, звичайно протилежне за своїм характером, силою і т. ін. || перев. у… … Український тлумачний словник
перетворюватися — 1) = перетворитися (в / на кого що набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), обертатися, обернутися (в / на кого що), перероджуватися, переродитися (в / на кого що), робитися (ким чим), перекидатися, перекинутися (в / на кого що);… … Словник синонімів української мови
перетворюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зростати — а/ю, а/єш, недок., зрости/, ту/, те/ш, док. 1) Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту. || тільки док. Ростучи, стати дорослим. || тільки док. Досягти зрілості, стиглості. || Рости у певних умовах; проводити дитячі роки у певному… … Український тлумачний словник
молотися — ме/леться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). || Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини) … Український тлумачний словник
обертатися — а/юся, а/єшся, недок., оберну/тися, оберну/ся, обе/рнешся, док. 1) Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого , чого небудь. || Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. || до кого… … Український тлумачний словник
перевертатися — а/юся, а/єшся, недок., переверну/тися, верну/ся, ве/рнешся, док. 1) Повертатися з одного боку на інший. || Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. 2) перен. Різко, докорінно змінюватися. || Зазнавати змін у свідомості,… … Український тлумачний словник
порохнявіти — діал. порохна/віти, іє, недок. 1) Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. || Гнити. 2) рідко. Покриватися порохом, курявою. 3) Перетворюватися на порох, пил … Український тлумачний словник
розмелюватися — ююся, юєшся, недок., розмоло/тися, мелю/ся, ме/лешся, док. 1) тільки 3 ос. Від подрібнення, розтирання перетворюватися на борошно (про зерно). || Від подрібнення, розтирання перетворюватися на порошок. 2) перев. док., перен., фам. Почати говорити … Український тлумачний словник
мерзнути — мерзти 1) (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), замерзати, замерз(ну)ти, змерзати, змерз(ну)ти, морозитися; промерзати, промерз(ну)ти, проморожуватися, проморозитися (наскрізь / частково); леденіти (перетворюватися на лід / укриватися… … Словник синонімів української мови
обертатися — I (постійно / певний час перебувати в якому н. середовищі, товаристві), бувати, крутитися, тертися; огинатися, отиратися, ошиватися (звичайно без потреби в цьому) Пор. бути II ▶ див. відвертатися I, крутитися I, перевертатися I … Словник синонімів української мови
