Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

перестать

  • 1 перестать

    см. Переставать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > перестать

  • 2 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 3 переболеть

    чем)
    1) перех(в)оріти (б. вр. -рію), перех(в)орувати, переслабувати (на що), перележати (на що и з чим). [Уся наша родина перехорувала на тиф. Тепер пошесть така ходить, і я перележала з животом];
    2) (перенести болезнь) вих(в)оріти, виболіти, віднедугувати. [Лице таке біле, худе, виболів видно (Тесл.)];
    3) (перестать болеть) переболіти. [Болить та й переболить].
    * * *
    I
    1) ( перенести болезнь) перехворі́ти; перехорува́ти, переслабува́ти
    2) (перенести страдания) переболі́ти
    II
    (испытать сильную боль; перестать болеть) переболі́ти

    Русско-украинский словарь > переболеть

  • 4 греметь

    грянуть
    1) (о громе) гриміти, гримотіти, гримотати, гримнути, гуркотіти, вигрімляти. Начинать греметь - загрімляти, нагримати. [Вже грім нагрима]. Перестать греметь - відгриміти;
    2) (о стрельбе) гримати. [Гармата гримала];
    3) (посудой, чем-либо металлическим) бряжчати; громічати;
    4) (об экипаже) торохтіти, гуркотіти;
    5) (о барабане) торохкота[і]ти.
    * * *
    1) гримі́ти; (о громе диал.) вигри́мувати, вигримля́ти; (громыхать, грохотать) гуркоті́ти, гуркота́ти, гурча́ти; (о громе, выстрелах) гука́ти; ( о повозке) торохті́ти; ( о звуках бубна) бубни́ти; ( сильно звенеть) бряжча́ти, бря́зкати, усилит., брязкоті́ти
    2) (перен.: славиться) луна́ти, гримі́ти

    Русско-украинский словарь > греметь

  • 5 грешить

    1) грішити, (слав.) согрішати. Греша жить - грішно жити. Перестать грешить, видя наказание, постигшее кого-либо за грех - каятися на кому;
    2) -ить на кого - гріхувати на кого, клепати на кого;
    3) -ить чем - мати ваду, ґанч[дж];
    4) помилятися. Грешащий - грішитель, согрішитель.
    * * *
    рел., перен.
    гріши́ти

    Русско-украинский словарь > грешить

  • 6 зашалить

    1) запустува́ти; ( начать дурачиться) зажирува́ти
    2) ( начать бесчинствовать) поча́ти; бешкетува́ти; ( начать своевольничать) поча́ти сваво́лити; ( начать разбойничать) поча́ти грабува́ти
    3) ( перестать действовать нормально) поча́ти капризува́ти, закапризува́ти, -зу́є

    не́рвы \зашалить ли́ли — з не́рвами не все гаразд, з не́рвами щось негара́зд (недо́бре), нерви не в поря́дку

    Русско-украинский словарь > зашалить

  • 7 нравиться

    подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.
    * * *

    Русско-украинский словарь > нравиться

  • 8 отбарабанить

    1) відбарабанити, відтарабанити;
    2) (проговорить скороговоркой) відб[т]арабанити, відторохтіти, відбубоніти.
    * * *
    відбараба́нити; (кончить игру, перестать стучать, проговорить скороговоркой) відтараба́нити; ( проговорить скороговоркой) відбубоні́ти

    Русско-украинский словарь > отбарабанить

  • 9 отгорать

    отгореть
    1) відгоряти, відгоріти;
    2) (перестать гореть) перегоряти, перегоріти.
    * * *
    несов.; сов. - отгор`еть
    відгоря́ти и відгора́ти, відгорі́ти; ( переставать гореть) перегоря́ти и перегора́ти, перегорі́ти

    Русско-украинский словарь > отгорать

  • 10 отгоревать

    перегорювати, пересумувати, перетужити.
    * * *
    перегорюва́ти; ( перестать грустить) пересумува́ти, пережури́тися; ( кончить бедствовать) перебідува́ти, перебі́дкатися

    Русско-украинский словарь > отгоревать

  • 11 отгрохать

    1) ( перестать грохать) відгримі́ти, відгуркоті́ти, відгуркота́ти, перегримі́ти
    2) ( отстроить) ви́будувати, побудува́ти, збудува́ти

    Русско-украинский словарь > отгрохать

  • 12 отзвенеть

    перестати дзвеніти, затихнути.
    * * *
    1) ( прозвенеть) продзвені́ти
    2) (перестать звенеть) переста́ти дзвені́ти; ( затихнуть) зати́хнути

    Русско-украинский словарь > отзвенеть

  • 13 откипать

    откипеть
    1) переставати, перестати кипіти, перекипати, перекипіти. [Самовар уже перекипів];
    2) википати, википіти. [Півгоршка борщу википіло];
    3) (отстать кипучи) відкипати, відкипіти. Откипелый -
    1) перекипілий;
    2) відкипілий.
    * * *
    несов.; сов. - откип`еть
    1) (несов.: перестать кипеть) переста́ти кипі́ти; ( перекипеть) перекипі́ти
    2) ( отваливаться при кипении) відкипа́ти, відкипі́ти

    Русско-украинский словарь > откипать

  • 14 отклёвывать

    отклевать
    1) (оторвать клювом) віддзьо[ю]бувати, віддзьо[ю]бати, відкльовувати, відклювати;
    2) подзьо[ю]бати, поклювати, перестати дзьо[ю]бати, клювати. Отклёванный - віддзьо[ю]баний, відкльований.
    * * *
    несов.; сов. - отклев`ать
    1) відкльо́вувати, відклюва́ти, віддзьо́бувати, віддзьо́бати
    2) (несов.: перестать клевать) переста́ти клюва́ти; ( о птицах) переста́ти дзьо́бати

    Русско-украинский словарь > отклёвывать

  • 15 отколачивать

    отколотить
    1) что (ящик, двери) - відбивати, відбити що (ящик, двері). -ся - відбиватися, відбитися;
    2) -тить кого - відлатати, відкалатати, відлупцювати, відлупити, віддухопелити кого, дати духопелу (-пелків, духу) кому, докласти воза, дати (завдати) чосу, прочуханки, матланки кому, віддухати кого, натовкмачити кого, відкудовчити, відглушити, відманіжити, від[об]чустрити, відчухрати, відчистити, відбузувати, відбарбарити, вибити, по[на]бити кого; см. Отдубасить;
    3) (перестать, кончить колотить на клепале) відкалатати, перестати (скінчити) калатати, клепати. -тить кому бока - від[об]латати кому боки, боки полатати кому, обчухрати кому боки чим. Отколоченный -
    1) відбитий;
    2) відкалатаний, відлупцьований, відлуплений.
    * * *
    несов.; сов. - отколот`ить
    1) ( отбивать) відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти
    2) (несов.: избить) відлупцюва́ти, відлупи́ти, відчухра́ти, відлата́ти, ви́маніжити, віддуба́сити, віддухопе́лити

    Русско-украинский словарь > отколачивать

  • 16 откричать

    -ся перестати кричати, перекричати.
    * * *
    1) відкрича́ти
    2) ( перестать кричать) переста́ти крича́ти; перекрича́ти

    Русско-украинский словарь > откричать

  • 17 относить

    отнести и отнесть
    1) куда - відносити, віднести, заносити, занести. [Відніс пряжу до ткача. Занеси дитину в хату];
    2) (приписывать) пристосовувати, пристосувати, залічувати, залічити, зачисляти, зачислити, прикладати, прикласти до чого. [До князького періоду цього пристосувати не можна. Письменство це ми маємо право зачисляти до нашої історії (Єфр.). Зараз усе прикладає до себе]. Эту неудачу -ят к его нерадению - думають, що не пощастило з цим через його недбалість. Судебные издержки -ти на счёт виновного - судові трати має оплатити винний. Отнесенный - віднесений, перенесений; пристосований, залічений, зачислений, прикладений до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`и
    1) відно́сити, віднести́
    2) ( переносить) перено́сити, перенести́ и поперено́сити
    3) (отстранять, отводить) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отставлять) відставля́ти, відста́вити и повідставля́ти
    4) ( причислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, відно́сити, віднести́, ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; (пояснять чем-л.) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти
    5) (обращать слово, речь, гнев) зверта́ти, зверну́ти; ( направлять) спрямо́вувати, спрямува́ти
    6) (отрубать, отсекать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відтина́ти, відтя́ти и повідтина́ти; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати
    II
    (несов.: кончить, перестать носить) зноси́ти; ( обувь) стопта́ти

    Русско-украинский словарь > относить

  • 18 отплясывать

    отплясать (плясать с увлечением) витанцьовувати, витанцювати, вигопцьовувати. [Так гарно витанцьовує]; (окончить пляску) дотанцювати, скінчити танець, танці. -сать своё - відтанцювати. [Я вже своє відтанцював].
    * * *
    несов.; сов. - отпляс`ать
    1) (несов.: плясать с увлечением) витанцьо́вувати, ( лихо) сади́ти, віддира́ти
    2) (несов.: перестать плясать) відтанцюва́ти; ( протанцевать) протанцюва́ти
    3) ( утомлять пляской ноги) відтанцьо́вувати, відтанцюва́ти

    Русско-украинский словарь > отплясывать

  • 19 отсветить

    1) ( оттенить) відтіни́ти
    2) ( перестать светить) відсвіти́ти

    Русско-украинский словарь > отсветить

  • 20 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

См. также в других словарях:

  • перестать — бросить, прекратить, затихнуть, потухнуть, как ножом отрезало, завязать, затихший, кончить, замереть, утихнуть, пройти, прекратиться, кончиться, покончить, пресечься, прерваться, порваться, оборваться. Ant. начаться Словарь русских синонимов.… …   Словарь синонимов

  • ПЕРЕСТАТЬ — ПЕРЕСТАТЬ, см. переставать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ПЕРЕСТАТЬ — ПЕРЕСТАТЬ, перестану, перестанешь, совер. (к переставать), с инф. и без доп. Прекратить или временно приостановить какое нибудь действие, выйти из какого нибудь состояния. «Со старыми знакомыми он перестал видеться.» Гончаров. « Безумец! Полно,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПЕРЕСТАТЬ — ПЕРЕСТАТЬ, ану, анешь; совер. 1. с неопред. Прекратить делать что н. П. курить. Перестань(те)! (резкий призыв в знач. хватит, довольно!). 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Кончиться (о том, что длилось, продолжалось). Дождь перестал. Пожар к… …   Толковый словарь Ожегова

  • перестать — ▲ кончиться ↑ происходить < > начать, ся перестать кончить происходить (# влиять). прекращение. прекратиться (дождь прекратился). пройти. кончить. замереть (движение замерло). затихнуть. утихнуть. остановиться перестать происходить;… …   Идеографический словарь русского языка

  • перестать чувствовать — ▲ перестать иметь ↑ , эмоция пройти (страх прошел). пропасть. ↓ перестать интересоваться, перестать нравиться …   Идеографический словарь русского языка

  • Перестать от злого милости, а от скупа помощи искать. — Перестать от злого милости, а от скупа помощи искать. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • перестать кланяться — См …   Словарь синонимов

  • перестать иметь — ▲ перестать ↑ иметь …   Идеографический словарь русского языка

  • перестать интересоваться — ▲ перестать иметь ↑ интересоваться потерять интерес. пропал интерес. охладеть. остыть. остынуть. разлюбить. разонравиться. надоесть. наскучить. прискучить. разг: приесться. набить оскомину. примелькаться. пресыщаться. опротиветь. разг: опостылеть …   Идеографический словарь русского языка

  • перестать нравиться — ▲ перестать чувствовать ↑ нравиться разонравиться. остыть. охладеть к кому чему. см. обмануться …   Идеографический словарь русского языка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»