Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

переставать действовать

  • 1 отказывать

    техн., несов. отка́зывать, сов. отказа́ть
    ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити

    Русско-украинский политехнический словарь > отказывать

  • 2 отказывать

    техн., несов. отка́зывать, сов. отказа́ть
    ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити

    Русско-украинский политехнический словарь > отказывать

  • 3 відмовляти

    техн. отка́зывать ( переставать действовать)

    Українсько-російський політехнічний словник > відмовляти

  • 4 отказывать

    отказать
    1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;
    2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;
    3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;
    4) юрид. - см. Вводить (во владение).
    * * *
    I несов.; сов. - отказ`ать
    1) відмовля́ти, відмо́вити
    2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти
    3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити
    II несов.; сов. - отказ`ать
    ( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти

    Русско-украинский словарь > отказывать

  • 5 отказываться

    отказаться
    1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;
    2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.
    * * *
    I несов.; сов. - отказ`аться
    1) відмовля́тися, відмо́витися
    2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися
    3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти
    II
    відка́зуватися, відпи́суватися

    Русско-украинский словарь > отказываться

  • 6 действовать

    діяти, чинити, орудувати. [Закони, які діють на нашій території. Мова - то могуче знаряддя, щоб діяти на душі людські (Єфр.). Чиніть, як знаєте. Час не балакати, а орудувати]. О машинах - робити, працювати. [Чому пожар гасили відрами, а не кишкою? - Бо кишка порвалася, не робила. Наша машинка не робить (не працює). Чи працює ваш телефон? - Ні, зопсувавсь, не працює]. Действовать в качестве истца или ответчика - виступати позовником або відповідачем. Действовать справедливо, дурно - ходити правим робом, ходити лихим робом. Действовать по своему - чинити по-своєму, ходити своїм робом. Действовать по (чужой) указке - ходити у когось на поводі, слухати чиєго голоса, (гал.) ходити чиїм трибом. Действовать за одно (во вред кому) - накладати з ким проти кого. [Дочка з ворогами батьковими проти його накладає (Мирн.)]. Ничто на него не действует - ніщо його не бере (не йме), нічим його не візьмеш, ніщо не має над ним сили.
    * * *
    ді́яти, чини́ти; ( влиять) вплива́ти; ( работать) працюва́ти; ( делать) робити; ( орудовать) ору́дувати

    Русско-украинский словарь > действовать

  • 7 действовать

    ді́яти, чини́ти, ору́дувати

    Русско-украинский политехнический словарь > действовать

  • 8 действовать

    ді́яти, чини́ти, ору́дувати

    Русско-украинский политехнический словарь > действовать

  • 9 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 10 прекращать

    техн., несов. прекраща́ть, сов. прекрати́ть
    припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прекращать

  • 11 работать

    техн.
    1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися
    2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти
    3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > работать

  • 12 прекращать

    техн., несов. прекраща́ть, сов. прекрати́ть
    припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > прекращать

  • 13 работать

    техн.
    1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися
    2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти
    3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > работать

  • 14 переставати

    техн. прекраща́ть ( переставать)

    Українсько-російський політехнічний словник > переставати

  • 15 функціонувати

    техн. книжн. рабо́тать ( действовать - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > функціонувати

  • 16 бросать

    1) кидати, метати, (швырком) вергати, шпурляти, швиргати, (с размаху на-земь) гепати (сов. гепнути). [Вергає сніг лопатою]. Б. в тюрьму - закидати до в'язниці. Б. якорь - закидати кітву (кітвицю, якір). Б. жребий - кидати жеребок, жеребкувати. Б. взгляд - зиркати, блим[к]ати очима, скидати (накидати) оком. Б. в жар, в холод - обсипати жаром, снігом;
    2) (оставлять кого, что) кидати, покидати, лишати, залишати, відкидатися від кого. [Кидай вечеряти! Не одкидайсь од мене! Лишив її саму-одну];
    3) (переставать заниматься чем) закидати що, занедбовувати що (сов. занедбати), кидатися чого. [Не кидалися давнього ремества].
    * * *
    несов.; сов. - бр`осить
    ки́дати, ки́нути, мета́ти, метну́ти; ( швырять) ве́ргати, ве́ргнути и ве́ргти, шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; ( покидать) покида́ти, поки́нути, поки́дати; ( вбрасывать) укида́ти, уки́нути, шубо́встати, шубо́вснути

    Русско-украинский словарь > бросать

  • 17 владеть

    1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володіти, владіти, владати ким, чим, обладувати ким, чим и що; держати, посідати що, мати в своїй руці що. [Володіти землею, маєтком. З діда-прадіда вони тую землю держать. Виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.)];
    2) (управлять) володіти, владати, обладувати. [Володіти серцем і душею. Володіти здоровою логікою. В сім'ї не він, а вона всім обладує]. Владеть собою - владати собою, керувати собою, панувати, (сов.) запанувати над собою. Не владеющий собой - від себе незалежний, над собою не пан;
    3) (действовать каким-л. орудием или органом) орудувати, володати, владати. [Орудуючи цією потужною зброєю - сміхом… (Єфр.). Орудувати мовою, пером. Не володаю а ні руками, а ні ногами. Не володаю пальцем].
    * * *
    володі́ти, влада́ти; воло́дати; (каким-л. оружием) ору́дувати

    \владеть иностра́нными языка́ми — володі́ти інозе́мними мо́вами, до́бре зна́ти інозе́мні мо́ви

    Русско-украинский словарь > владеть

  • 18 воля

    1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;
    2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.
    * * *
    во́ля

    во́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею

    Русско-украинский словарь > воля

  • 19 делать

    -ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.
    * * *
    роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти

    \делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти

    Русско-украинский словарь > делать

  • 20 жечь

    жигать палити, перепалювати, пекти. Солнце жжёт - сонце пече. Сердце жжёт - коло серця пече. Жечь кирпичи, известь - палити (перепалювати) цеглу, вапну. Жечь кофе - палити (перепалювати) каву. Крапива жжёт - кропива жалить(ся). Жжёный - палений, перепалюваний.
    * * *
    1) пали́ти, -лю́, -лиш; ( истреблять огнём) спалювати
    2) (припекать, печь) пекти́ (печу́, пече́ш), пали́ти; ( о солнце) смали́ти, -лить, шква́рити; ( о крапиве) жали́ти, -лить
    3) (волновать, мучить) пекти
    4) ( обжигать) спец. випа́лювати
    5) (действовать быстро, возбуждённо; бить) жа́рити, шква́рити, смали́ти, -лю́, -лиш

    Русско-украинский словарь > жечь

См. также в других словарях:

  • останавливаться — Стать, замяться, застрять; стоять, не двигаться, не трогаться (с места). Стоп! Он пошел и застрял там. .. См …   Словарь синонимов

  • Вставать — I несов. неперех. 1. Становиться на ноги, принимать стоячее положение. отт. Принимать вертикальное положение, опираясь на какую либо часть тела. 2. Подниматься на какое либо возвышение. 3. перен. Проснувшись, подниматься с постели. II несов.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Выключаться — I несов. неперех. 1. Переставать действовать; отключаться. 2. страд. к гл. выключать I II несов. неперех. разг. 1. Переставать замечать окружающее, отвлекаться от каких либо мыслей, занятий и т.п. 2. страд. к гл. выключать II …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • продолжа́ть — аю, аешь; несов., перех. и с неопр. 1. (несов. продолжить). Делать что л. дальше, не прекращая начатого или возвращаясь к нему после некоторого перерыва. Продолжать борьбу. Продолжать работу. □ Ноздрев продолжал хохотать во все горло. Гоголь,… …   Малый академический словарь

  • сто́пориться — рится; несов. 1. (сов. застопориться). Останавливаться, переставать действовать (о машине). || перен. разг. Задерживаться, замедляться в своем развитии, движении. Дело стопорится. 2. страд. к стопорить …   Малый академический словарь

  • СТОПОРИТЬСЯ — СТОПОРИТЬСЯ, стопорюсь, стопоришься, несовер. 1. Останавливаться, переставать действовать (о машине; спец.). 2. перен. Замедляться под влиянием каких нибудь препятствий, останавливаться в развитии (разг.). Дело стопорится. 3. страд. к стопорить в …   Толковый словарь Ушакова

  • Заедать — I несов. перех. 1. Умерщвлять, грызя, кусая и т.п. 2. разг. Мучить укусами (о насекомых). 3. перен. разг. Изводить упрёками, придирками. II несов. перех. Съедать что либо после чего либо съеденного или выпитого. III …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Отказывать — I несов. неперех. 1. Отвечать отрицательно на просьбу, требование или на какое либо предложение. отт. Лишать чего либо или ограничивать в чём либо. 2. перен. разг. Переставать действовать в результате болезни или порчи (об органах человеческого… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Отказывать — I несов. неперех. 1. Отвечать отрицательно на просьбу, требование или на какое либо предложение. отт. Лишать чего либо или ограничивать в чём либо. 2. перен. разг. Переставать действовать в результате болезни или порчи (об органах человеческого… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Расстраиваться — I несов. неперех. 1. Утрачивать правильность построения; становиться беспорядочным. отт. Приходить в беспорядок; нарушаться. 2. Нарушаться, прерываясь в своём течении, ходе. отт. перен. Не осуществляться в результате каких либо помех. 3. перен.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Расстраиваться — I несов. неперех. 1. Утрачивать правильность построения; становиться беспорядочным. отт. Приходить в беспорядок; нарушаться. 2. Нарушаться, прерываясь в своём течении, ходе. отт. перен. Не осуществляться в результате каких либо помех. 3. перен.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»