-
1 переріз
I перер`ізтехн. перере́з ( действие)II пер`ерізтехн. перере́з ( место разреза), пересече́ние (поверхностей, множеств), матем.; техн.; физ. сече́ние (поверхностей, тел и многомерных фигур) -
2 переріз
-
3 перерід
-роду; с.-х.переро́д -
4 переріз
-
5 переріст
- роступереро́ст -
6 перерізувати
= перерізати, перерізатиto cut in two; ( шлях) to cut off; ( пересікати) to crosscut, to intersect -
7 перерізувати
= перері́зати, переріза`типерере́зывать, перереза́ть, перере́зать; (убивать всех, многих) прире́зывать, приреза́ть, прире́зать; (перен.) пересека́ть, пересе́чь -
8 перерізуватися
= переріза́тися, перері`затися1) перере́зываться, перереза́ться, перере́заться2) (несоверш.) перере́зываться, перереза́ться; прире́зываться, приреза́ться; пересека́ться -
9 перерізатися
I перері́затисясм. перерізатисяII перері́затисясм. перерізуватисяIII переріза́тися= перері́затися; см. перерізуватисяIV переріза́тисясм. перерізуватися -
10 перерізати
I перері́затисм. перерізатиII переріза́ти= перері́зати; см. перерізувати -
11 перерізати
I док. див. перерізуватиперер`ізатиII = перерізуватипереріз`ати -
12 перерішати
I = переріши́ти, перері`шуватиперереша́ть, перереши́тьIIперереша́ть -
13 перерізати
I перер`ізатитехн. перерезать, пересека́тьII переріз`атиматем. пересека́ть (о плоскостях, телах) -
14 перерішити
см. перерішати I -
15 перерішувати
см. перерішати I -
16 перерізання горла
Українсько-англійський юридичний словник > перерізання горла
-
17 перерізати
-
18 перерізати бритвою
Українсько-англійський юридичний словник > перерізати бритвою
-
19 перерізати горло
cut throat, ( комусь) slash smb.'s throat -
20 перерізати собі горло
cut one's own throat, slash one's own throatУкраїнсько-англійський юридичний словник > перерізати собі горло
См. также в других словарях:
переріз — 1 іменник чоловічого роду діжка переріз 2 іменник чоловічого роду перерізання … Орфографічний словник української мови
перерід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
переріст — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
переріз — I а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. II у, ч. 1) Дія за знач. перерізати. 2) Місце перетину, розрізу чого небудь. 3) Поверхня, площина, по якій що небудь перетнуте, розрізане. Поперечний переріз. || Плоска геометрична… … Український тлумачний словник
перерѣзати — ПЕРЕРѢ|ЗАТИ (2*), ЖОУ, ЖЕТЬ гл. Порезать, рассечь: ѡвчюхъ Ст҃ополчь держа ножь. и хотѧ ѹдарити в око. и грѣшисѧ ѡка. и перерѣза ѥму лице. и е(с) рана та Василкѣ и нынѣ. ЛЛ 1377, 88 (1097); ѡвчюхъ Ст҃ополчь держа ножь хотѧ ѹверьтѣти ножь в око. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
перерізати — дієслово доконаного виду перерізати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перерізатися — дієслово доконаного виду перерізатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перерізаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
Перерізнівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
перерізнівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
перерізуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови