-
1 переводиться
перевестись1) переводитися, бути переведеним; перекладатися, перетовмачуватися, бути перекладеним, перетовмаченим и т. п. - см. Переводить 1 - 4;2) переводитися, перевестися, переходити, перейти, переїздити, переїхати, переноситися, перенестися. Он -вёлся на службу в другой город - він перейшов (перенісся) на службу до иншого міста;3) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, виводитися, вивестися, попереводитися, позводитися, повиводитися. [Песиголовців осталось мало: попереводились]. Не -ться - не вибувати, не збувати. [У їх горілка не вибуває].* * *несов.; сов. - перевест`ись1) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися2) ( исчезать) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися; (несов.: о зверях, птицах) повиво́дитися3) ( о рисунке) перево́дитися, перевести́ся, перебива́тися, переби́тися4) страд. (несов.) перево́дитися; зво́дитися; перека́зуватися; переклада́тися; перево́дитися, перебива́тися; вини́щуватися, зни́щуватися, ни́щитися, зво́дитися; марнува́тися; перево́дитися; передава́тися -
2 исчезать
исчезнуть1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.* * *несов.; сов. - исч`езнутьзника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)
\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті
\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)
-
3 antifuse
антиперемичка (непровідна перемичка, що переводиться в електропровідний стан) -
4 salary
кадр. оклад; платня (для службовців)встановлена періодична грошова винагорода працівникові (employee) за регулярно виконувану роботу чи послугу; ♦ розмір окладу, як правило, виражається у формі фіксованої (іноді річної) суми, що виплачується за адміністративну, професійну, канцелярську, управлінську та ін. роботу, яка вимагає певного виду кваліфікації, підготовки тощо═════════■═════════annual salary річний оклад; base salary базовий оклад; basic salary базовий оклад; executive salary оклад керівника • оклад адміністратора; fixed salary твердий оклад • фіксований оклад; fortnightly salary двотижневий оклад; initial salary початковий оклад; monthly salary місячний оклад; regular salary оклад, який регулярно виплачується; starting salary початковий оклад; top salary найвищий оклад; weekly salary тижневий оклад═════════□═════════a drop in salary зниження окладу; an increase in salary збільшення окладу; a rise in salary підвищення окладу; salary account рахунок, на який регулярно переводиться зарплата; salary adjustment регулювання окладів; salary adjustment system система регулювання окладів; salary agreement угода про оклади; salary and wage structure структура окладів і ставок заробітної плати; salary before deductions платня до відрахування; salary claim вимога підвищення платні; salary deduction відрахування з окладу; salary disbursement витрати на оклади; salary earner службовець • працівник/працівниця; salary expenditure витрати на фонд окладів; salary freeze заморожування окладів; salary grade категорія окладу; salary income дохід у вигляді окладу; salary level рівень окладу; salary negotiation переговори про оклади; salary office відділ заробітної плати; salary on account оклад, який переведено на особовий рахунок; salary payment виплата окладів; salary reduction зниження окладів; salary scale шкала окладів; salary slip відомість на шкалу окладів; salary statement відомість на шкалу окладів; salary supplement надбавка до окладу; salary transfer перерахування окладів; salary voucher розписка для одержання окладу; salary year розрахунковий рік окладу; to draw a salary діставати/дістати оклад; to draw a fixed salary бути на твердому окладі; to earn a salary одержувати/одержати окладsalary: wageпр. wage▹▹ pay* * *платня; заробітна плата ( службовцеві) -
5 transfer
In1) перенесення; переміщенняtransfer of fire — військ. перенесення вогню
2) переведення (по службі)transfer to the reserve — військ. переведення у запас
3) юр. поступка, передача (майна тощо)4) документ про передачу; трансферт5) переказ (грошей)cable (telegraphic) transfer — телеграфний переказ
6) пересадочний квитокmay I have a transfer, please? — дайте мені, будь ласка, транзитний квиток
7) перевезення вантажів8) амер. пересадка (на залізниці тощо)9) pl перебивні картинки10) друк. дзеркальний відбиток11) тех. перемикання12) поромtransfer deed — юр. акт про передачу
transfer line — тех. автоматична верстатна лінія
IIv1) переносити, переміщати; переставляти2) військ. переносити (вогонь)3) юр. передавати, уступати (майно тощо)5) перевозити6) перебивати малюнок7) переходити, переводитися (на іншу роботу)8) робити пересадку (на транспорті)* * *I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
6 transferable
adj1) який може бути переданий (переміщений, перенесений, переставлений, переведений)2) замінюваний3) переказуваний (про гроші)4) перебивний (про малюнок)* * *a1) що може бути переданим, таким, що поступивсяtransferable vote — голос, який може бути переданий іншому кандидатові (при пропорційній системі представництв; що допускає заміну, переміщення)
all parts of the machine were standard and transferable — всі частини машини були стандартні, взаємозамінні
-
7 translatable
adjто перекладається; що можна перекласти (про слово тощо)* * *a2) переносимий3) що реалізовується, втілюється -
8 translate
v1) перекладати (з однієї мови на іншу)to translate a novel from English into Ukrainian — перекласти роман з англійської мови на українську
2) перекладатися, піддаватися перекладу3) пояснювати, тлумачити4) переміщувати; переводити (в інше місце)5) переносити (останки)6) здійснювати, втілювати в життя7) перетворювати, переводити в іншу систему8) розм. латати; перешивати із старого9) рад. транслювати* * *[trʒnz'leitˌ trʒns-]vto translate word for word [offhand, adequately] — перекладати дослівно [без підготовки, точно]; переводитися, піддаватися перекладу
the passage [his book] translates well — цей уривок [його книга]легко переводиться; працювати перекладачем; виступати в ролі перекладача, перекладати
2) переміщати; переводити; переноситиto be translated to a fairy palace in a second — в одну мить перенестися в чарівний /казковий/ палац
to be translated to /into/ Heaven — піднестися на небо; бути взятим ( живим) на небо; переміщуватися в просторі на реактивній тязі; переносити
to translate a play to the screen — екранізувати п'єсу, перенести п'єсу на екран
3) пояснювати, тлумачитиto translate smb 's silence as a refusal — тлумачити чиє-н. мовчання як відмову
he translated her gestures to the bystanders — він роз'яснював її жести оточуючим; допускати тлумачення; зводитися (до чого-н.)
a view that translates into the theory that... — погляди, рівносильні теорії, що...
4) обертати, перетворюватиto translate energy into power — перетворювати енергію у механічну силу; перетворювати, вдягатися
to translate one's thoughts into words — вдягнутися свої думки в слова; здійснювати, запроваджувати в життя
few of these ideas have been translated into reality — небагато з цих ідей були проведені реалізовані на практиці
5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховуватиto translate a musical structure into fictional form — передати зміст музичного твору засобами словесного мистецтва
to translate into [out of]cipher — війск. зашифрувати [розшифрувати]
6) латати, перешивати із старого7) cпeц. транслюватиto translate a codon into an amino acid — бioл. транслювати кодон в амінокислоту
8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу9) icт. захоплюватись -
9 transfer
I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
10 transferable
a1) що може бути переданим, таким, що поступивсяtransferable vote — голос, який може бути переданий іншому кандидатові (при пропорційній системі представництв; що допускає заміну, переміщення)
all parts of the machine were standard and transferable — всі частини машини були стандартні, взаємозамінні
-
11 translatable
-
12 translate
[trʒnz'leitˌ trʒns-]vto translate word for word [offhand, adequately] — перекладати дослівно [без підготовки, точно]; переводитися, піддаватися перекладу
the passage [his book] translates well — цей уривок [його книга]легко переводиться; працювати перекладачем; виступати в ролі перекладача, перекладати
2) переміщати; переводити; переноситиto be translated to a fairy palace in a second — в одну мить перенестися в чарівний /казковий/ палац
to be translated to /into/ Heaven — піднестися на небо; бути взятим ( живим) на небо; переміщуватися в просторі на реактивній тязі; переносити
to translate a play to the screen — екранізувати п'єсу, перенести п'єсу на екран
3) пояснювати, тлумачитиto translate smb 's silence as a refusal — тлумачити чиє-н. мовчання як відмову
he translated her gestures to the bystanders — він роз'яснював її жести оточуючим; допускати тлумачення; зводитися (до чого-н.)
a view that translates into the theory that... — погляди, рівносильні теорії, що...
4) обертати, перетворюватиto translate energy into power — перетворювати енергію у механічну силу; перетворювати, вдягатися
to translate one's thoughts into words — вдягнутися свої думки в слова; здійснювати, запроваджувати в життя
few of these ideas have been translated into reality — небагато з цих ідей були проведені реалізовані на практиці
5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховуватиto translate a musical structure into fictional form — передати зміст музичного твору засобами словесного мистецтва
to translate into [out of]cipher — війск. зашифрувати [розшифрувати]
6) латати, перешивати із старого7) cпeц. транслюватиto translate a codon into an amino acid — бioл. транслювати кодон в амінокислоту
8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу9) icт. захоплюватись -
13 изживаться
изжиться виживати, вижити свій вік, відживати своє, віджити своє, переживатися, пережитися, самого себе перебувати, перебути, гаснути, переводитися, перевестися, (истощаться) вичерпуватися, вичерпатися. [Ті звичаї уже вижили свій вік (віджили своє): тепер постають нові (М. Грінч.). Давні, ніби непохитні ідеали вже давно себе перебули, і час їх до архіву здавати (Крим.). У нас здавня ведеться, що хто багатий, то той розумніший; воно тепер уже трохи гасне, але таки ще не зовсім (Звин.). Це вже переводиться (Звин.)].* * *1) (исчезать, уничтожаться) викорі́нюватися, -нюється, викоріня́тися, віджива́ти своє́, віджи́ти (-живе́) своє́2) страд. зжива́тися, збува́тися; викорі́нюватися, викоріня́тися, збува́тися, позбува́тися; пережива́тися; перебува́тися -
14 нет
1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.* * *1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гмау меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є
\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
2) част. ніа [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
ника́к \нетт — см. никак
3) в знач. союза ні\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
4) в знач. сущ. нема́є, нема́на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
-
15 перевестись
см. переводиться -
16 подбираться
подобраться1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.* * *несов.; сов. - подобр`аться1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися -
17 приобретать
приобрести и приобресть1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.* * *несов.; сов. - приобрест`и1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого) -
18 average collection period
фін., бухг. середній період сплати дебіторської заборгованості; середній період погашення дебіторської заборгованості; середній період погашення заборгованості покупцями; середній строк надходження дебіторської заборгованостіфінансовий показник, що встановлює період часу, за який дебіторська заборгованість (accounts receivable) переводиться в операційні надходження (operating revenue); обчислюється за такою формулою:average collection period = (accounts receivable ÷ operating revenue) × 365 days♦ за цим показником визначається спроможність підприємства мобілізувати грошові надходження з рахунків дебіторів; чим швидше підприємство отримує надходження, тим кращим є його фінансовий стан═════════■═════════favourable average collection period сприятливий період сплати дебіторської заборгованості; high average collection period високий період сплати дебіторської заборгованості; low average collection period низький період сплати дебіторської заборгованості; satisfactory average collection period задовільний період сплати дебіторської заборгованості═════════□═════════to calculate the average collection period підраховувати/підрахувати середній період сплати дебіторської заборгованості; to increase the average collection period збільшувати/збільшити середній період сплати дебіторської заборгованості; to reduce the average collection period зменшувати/зменшити середній період сплати дебіторської заборгованостіaverage collection period:: debt days ratio; average collection period ‡ activity ratios (382)▹▹ efficiency¹The English-Ukrainian Dictionary > average collection period
См. также в других словарях:
переводиться — см. исчезать 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. переводиться гл. несов. 1. • сводиться … Словарь синонимов
ПЕРЕВОДИТЬСЯ — ПЕРЕВОДИТЬСЯ, перевожусь, переводишься, несовер. 1. несовер. к перевестись. 2. страд. к переводить1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
переводиться — ПЕРЕВЕСТИСЬ 1, едусь, едёшься; ёлся, елась; ведшийся; ведясь; сов. Перейти на другую должность, начать работать в другом месте, в других условиях. П. в другой отдел. П. из секретарей в референты. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
Переводиться — несов. 1. Переходить на другое место работы, службы, учебы и т.п. отт. разг. Переходить на другую должность, работу, переменять род своих занятий, службы и т.п. 2. разг. Переставать водиться; исчезать. 3. Переходить с одного материала на другой… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
переводиться — переводиться, перевожусь, переводимся, переводишься, переводитесь, переводится, переводятся, переводясь, переводился, переводилась, переводилось, переводились, переводись, переводитесь, переводящийся, переводящаяся, переводящееся, переводящиеся,… … Формы слов
переводиться — перевод иться, ож усь, одится … Русский орфографический словарь
переводиться — (II), перевожу/(сь), во/дишь(ся), дят(ся) [несов. к перевести/(сь)] … Орфографический словарь русского языка
переводиться — Syn: см. исчезать, см. рассеиваться … Тезаурус русской деловой лексики
переводиться — см. Перевести и Перевестись … Энциклопедический словарь
переводиться — перевод … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
переводиться — см. перевестись; вожу/сь, во/дишься; нсв … Словарь многих выражений