перв.

1) порода, рід (р. роду), поріддя (-ддя), порідок (-дку), коліно, стан (-ну), завід (- воду), (только о животных) кодло, плід (р. плоду). [Добра порода, та лиха врода (Приказка). Звір тут кожної породи, а людей і не злічить (Самійл.). Родом кури чубаті (Номис). Чи у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають (Лебед.). А це дерево вже иншого порідку (Лубен.). Ці свині хорошого кодла (Київ.)]. Корова тирольской -ды - корова тирольської породи. Есть много -род птиц - є багато пташиних порід. Эта -да людей (пренебр.) - люди цього кодла;

2) геол. - порода, формація, творення. Горная -да - гірська порода, горотвір (-твору). Первичная горная -да - первісна гірська порода, первісний горотвір. Слоистая горная -да - верствувата гірська порода. Осадочные, вулканические -ды - осадові, вулканічні поклади (породи). Нептунические -ды - нептунічні породи. Плутонические -ды - плутонічні породи.

* * *

1) поро́да, порі́ддя; ( завод) заво́д, -у, диал. ра́са

2) ( род) рід, род. п. ро́ду

3) геол. поро́да

1) (прич.) улюблений, злюблений, укоханий. [Мати-ж моя улюблена];

2) (сущ.) улюблений, любий, любко, любчик, милодан, укоханий, коханий, коханець, коханок, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.); (о любовнике) коханець, полюбовник. Возлюбленная - улюблена, люба (р. люби и любої), любка, люблянка, милованка, милоданка, коханка, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.). Первая -ная - первітка, люба-перволюба.

* * *

1) прич., в знач. прил. улю́блений, уко́ханий

2) в знач. сущ. коха́ний, -ого, лю́бий, ми́лий; ( любовник) коха́нець, -нця, коха́нок, -нка, диал. люба́с

1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;

2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.

* * *

кооператива (-ви) и кооператив (-ву). Рабочий -тив - робітнича кооператива, -чий кооператив. Низовой -тив - первісний кооператив, -на кооператива, робітничий кооператив, -ча кооператива.

* * *

корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.

* * *

насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - наслад`иться

нрч. стільки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) такий (така, таке, такі), (канцел.) настільки, (постольку, зап.) остільки, (в такой мере) такою мірою, в такій мірі, так сильно; срв. Насколько. [Тут не така щира ляхва живе по селах, як на лівобережжі (Куліш). Вони такі відмінні (так різняться) між собою, що… (Київ). Корабель такий великий і так оздоблений радощами, що… (М. Зеров). Боротьба новітніх принципів з первісними посильнішала в нього настільки, що він… (Крим.)]. Он настолько ослабел что… - він так ослаб (знесилився, занепав на силах), що… Он не -ко беден, чтобы… - він не такий бідний, щоб… Не -ко уж - не так (не такий, не така, не таке, не такі) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке то вже й принадне місто, як про нього кажуть люди (Країна Сліпих). Письменство чимале й не з-так то вже й бідне, як на наші обставини (Рада)]. -ко - насколько - стільки - скільки, (канцел.) настільки - наскільки, (зап.) остільки - оскільки, (в такой - в какой мере) так (такий, така, таке, такі) - як (який, яка, яке, які). Он -ко же добр, насколько и справедлив - він такий (-же) добрий як і справедливий. Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала - вона подобалася йому рівно стільки(-ж), скільки й (як і) відражала (так сильно, як і відражала).

* * *

1) (невиновность) - а) невинність, безвинність, безневинність (-ности); б) см. Невиновность 2;

2) (непорочность, простодушие) невинність, невиннощі (-щів и щей), безвинність, безневинність. [Блиск невинности сніжної (Франко). Думка поетова блукала ще в первісній невинності (Рада). Віриться у молодість жінок, у їх невиннощі (М. Рильськ.)]. Аркадская -ность - аркадійська невинність. В -ти души - в душевній невинності, в невинності своєї душі;

3) (физическая девственность) невинність, неблазність, незайманість (-ности), (о девушке ещё, устар.) панянство, (девственность) дівоцтво. [Принести на груди до повії невинність молоду (Крим.). Церква вчить, що й шлюб і дівоцтво, невинність, однаково припущені богом (Безвірник 1930). Здержувати полову жадобу та найдовше шанувати свою неблазність (Наш)]. Лишить -ти (о девушке) - позбавити невинности (устар. панянства), (стар.) справичити, (описат., устар.) з панянством розлучити кого, (в народн.творч., поэзии) розвити (зірвати, з(дій)няти) вінок кому, вінця позбавити кого, розчесати косу кому. Лишиться -ти, потерять -ность - втратити невинність (о девушке ещё, устар. панянство), (в народн. творч., поэзии о девушке) загубити (згубити, втеряти) вінок (віночок), калину стратити;

4) (безобидность) невинність, (скромность) скромність (-ности).

* * *

оборыш вибірок (-рка), послідок (-дка). [Кращі яблука попродала, вибірки позоставались. Хіба це перві ягоди? - це вони послідку дали].

* * *

1) перви́нність, -ності

2) перві́сність и пе́рвісність

первотворний, первовзірний.

* * *

первопідстава, первопричина, первісна причина.

* * *

перворі[о]дний. -ный грех - перворідний, первісний гріх. -ный сын - перворідень (-дня) - см. Первенец.

* * *

1) прил. яка́ (що) ро́дить упе́рше; первородя́ща

2) в знач. сущ. та, що ро́дить упе́рше; пе́рвістка, уменьш. пе́рвісточка и перві́сточка

(о корове) первістка, первачка, корова з першим телям.

* * *

перш[в]ий. [Перша чарка - перша палка]. -вое место - перше (переднє, чільне) місце. -вый ряд - перший ряд, передня лава. В -вый раз - вперш[в]е, попервах. С -вого разу - з першого разу, відразу. За -вый раз - за перший раз, (за) першим разом. На -вых порах - попервах, на перших порах, перший час. Это ему не в -вой - це йому не перш[в]инка, не первина, йому це не вперше. -вый попавшийся, встречный - перший- ліпший. -вый (по положению) - чільний, передній. -вый сорт - перший сорт, первак. -вый опыт - перша спроба. -вая возлюбленная - первітка. -вые плоды - перваки. Не -вой молодости - не перволіток. -вое, что нужно сделать - перше, що треба зробити. В начале - вого - на початку першої (години). В -вом часу - о першій годині. Жить в -вом этаже - мешкати на першому поверсі. Это было -вою причиною их ссоры - це була перша причина їхньої сварки. Во -вых - по-перше, вперше, перше, упервах, раз що. Во -вых - во-вторых - (по)перше - (по)друге, одно те, що… а друге те, що…, раз що… друге що. [Раз, що я того не бачив, а друге, що й не хочу бачити (Звин.)]. Самый -вый, первейший - найперший.

* * *

1) ґрунт (-ту), земля. [Не можна-ж зростити квітку на безводному ґрунті (Коцюб.)]. Безплодная -ва - неродючий, яловий грунт. Неудобная -ва - непридобний ґрунт, невжиток (-тку). Нетронутая -ва - незайманий ґрунт, цілина. Образчики почв - зразки ґрунтів. Высота колокольни от -чвы - високість дзвіниці від землі;

2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підстава. [Де далі мітичні легенди переходять на ґрунт дійсної історії (Крим.). Шевченко не відривається від нашого історичного ґрунту (Грінч.). Ваші вірші - гарні пісні про кохання… невже вони не мають реальної підстави (Крим.)]. -ва уходит у нас из под ног - земля (ґрунт) усовується нам з-під ніг, ґрунт западається під нашими ногами. Шаткая -ва - непевний (хиткий) ґрунт. Все это возникло на -чве личных отношений - все це сталося на особистому грунті. Нечистота - благоприятная -ва для всяких эпидемий - нечистота (бруд) - сприятливий на всякі пошесті ґрунт;

3) (геогноз.: слой) верства, шар (землі). -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная - первісна, третична, наметна (напливна), осадова верства (шар).

* * *

1) ґрунт, -у

2) перен. ґрунт; ( основание) підста́ва

3) горн. підо́шва, ґрунт