Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

пароходе+и+т

  • 1 запыхтеть

    1) (о локомотиве, пароходе и т. п.) запихкати, запухкати, забухати, забухтіти, засопти. [Машина забухтіла (Грінч.)] Паровоз засвистал, -тел и тронулся - паровик засвистав, запихкав і рушив;
    2) (начать пыхтеть) засапати, засопти (пр. вр. засіп, засопла, - сопли), (кряхтя) запихкати, (гал.) зафукати; (начать отдуваться от усталости) почати (стати) відсапуватися, віддихуватися; см. Пыхтеть.
    * * *
    запи́хкати, зачми́хати, однокр. чми́хнути; ( трубкой) запа́хкати

    Русско-украинский словарь > запыхтеть

  • 2 мостик

    1) місток (-тка), (реже) мостик (-ка). [Там і містка немає, а єсть кладка (Звин.)];
    2) (на пароходе) місток.
    * * *
    уменьш.
    місто́к, -тка́, мо́стик

    Русско-украинский словарь > мостик

  • 3 отправляться

    отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.
    * * *
    I несов.; сов. - отпр`авиться
    1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати
    2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити
    3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тися
    II
    вико́нуватися; пра́витися, відправля́тися

    Русско-украинский словарь > отправляться

  • 4 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 5 попыхтеть

    посопти, посапати, попихкати. Срв. Пыхтеть.
    * * *
    попи́хкати; (о паровозе, пароходе) попа́хкати

    Русско-украинский словарь > попыхтеть

  • 6 приплывать

    приплыть припливати, припливти и приплисти, приплинути куди. [Припливають, відпливають, та все чужі люди (Рудан.). Припливла до берега (Гр.). Приплинь, приплинь до беріжка (Казка)]. -плыть на корабле, на пароходе, на лодке - припливти (приплисти, приплинути) кораблем, пароплавом, човном.
    * * *
    несов.; сов. - припл`ыть
    приплива́ти, приплисти́ и припливти́ и припли́нути

    Русско-украинский словарь > приплывать

  • 7 пропыхтеть

    пропихкати, пробухкати (якийсь час).
    * * *
    пропи́хкати, пропихті́ти; (о паровозе, пароходе) пропа́хкати

    Русско-украинский словарь > пропыхтеть

  • 8 пыхать

    1) сапати (н. вр. саплю, -плеш и сапаю, -паєш), сопти;
    2) см. Пышать.
    * * *
    несов.; сов. - пыхн`уть
    1) ( пылать) пала́ти, запала́ти, ярі́ти, заяріти, ярі́тися, заярі́тися, я́тритися и ятри́тися, зая́тритися и заятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, запалахкота́ти, палахкоті́ти, запалахкоті́ти, палахті́ти, запалахті́ти; (несов.: гореть) горі́ти
    2) (обдавать, дышать жаром) паші́ти, пахну́ти, пи́хкати, пи́хнути, несов. жахті́ти
    3) ( пыхтеть) пи́хкати и пихті́ти и пихкоті́ти, пи́хнути; чми́хати, чми́хнути; (несов.: о паровозе, пароходе) па́хкати, ча́хкати, чахкоті́ти
    4) (несов. перен.: здоровьем, весельем) паші́ти, палахкота́ти, палахкоті́ти; палахті́ти

    Русско-украинский словарь > пыхать

  • 9 пыхтеть

    1) пихкати, пахкати, бухати. [Поїзд вихопився з долини і, пихкаючи, грюкаючи та сопучи, погнав далі (Леонт.). Гуральня нахабно сміялась рядом червоних вікон і гордо пахкала димом (Коцюб.). Гуральня бухає димом і вся тремтить, ясна, велика, жива серед мертвої ночи (Коцюб.)];
    2) (кряхтя) пихкати, пухкати, (гал.) фукати, фучати и футіти; (дышать коротко вслух) сопти, сапати. [Він надув щоки й став пихкати (Васильч.). Ходить він після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Грінч.). Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як міх ковальський (Франко)]. Он -тит как вол - він сопе (сапле), як віл. -тал, -тел над работой а не справился - сіп, сіп над роботою, а не дав собі з нею ради. Он -тит злобою - він чмише (и чмихає), дмухає злістю.
    * * *
    1) пи́хкати, пихті́ти и пихкоті́ти, чми́хати; (о паровозе, пароходе) па́хкати, ча́хкати, чахкоті́ти
    2) (перен.: усиленно трудиться над чем-л.) пихті́ти

    Русско-украинский словарь > пыхтеть

См. также в других словарях:

  • Бутаков, Григорий Иванович — генерал адъютант, адмирал, член Государственного Совета; род. в Риге 27 сентября 1820 г., ум. в С. Петербурге 31 мая 1882 г. Старший брат А. И. Бутакова, Г. И. Бутаков так же рано, как и тот, привык к морю, под руководством отца, а затем с… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 …   Большая биографическая энциклопедия

  • Философский пароход — «Философский пароход»  кампания правительства РСФСР по высылке неугодных власти людей за границу в сентябре и ноябре 1922 года. Содержание 1 История 2 Краткая хронология[4] …   Википедия

  • Норденшельд, барон Адольф Эрик — (Adolf Erik Nordenskjöld) геогност и знаменитый путешественник, род. в Гельсингфорсе в 1832 г. Отец его, Нильс Густав Н., получил известность своими научными экспедициями в Сибирь и на Урал. Отличавшие весь род Н. энергия и стойкость перешли …   Большая биографическая энциклопедия

  • Норденшельд — I (барон Adolf Erik Nordenskjöld) геогност и знаменитый путешественник, род. в Гельсингфорсе в 1832 г. Отец его, Нильс Густав Н., получил известность своими научными экспедициями в Сибирь и на Урал. Отличавшие весь род Н. энергия и стойкость… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Адмирал Нахимов (пароход) — У этого термина существуют и другие значения, см. Адмирал Нахимов. Координаты: 44°36′15″ с. ш. 37°52′35″ в. д. / 44.604167° с. ш. 37.876389° в. д …   Википедия

  • Гарин-Михайловский, Николай Георгиевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Гарин. В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Михайловский. Николай Георгиевич Гарин Михайловский …   Википедия

  • ПАССАЖИР — (фр. passager, от passage проезд, путь, дорога). Лицо, едущее в вагоне, в общественной карете, на пароходе, вообще лицо, переезжающее из одного места в другое. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Бой под Канделем — Координаты: 46°39′50″ с. ш. 29°58′15″ в. д. / 46.663889° с. ш. 29.970833° в. д.  …   Википедия

  • Глазенап, Богдан (Готлиб) Александрович — генерал адъютант, адмирал, родился в 1811 г. в Лифляндии, получил образование в Морском кадетском корпусе, 1 мая 1824 г. произведен в гардемарины, после чего плавал на корабле "Св. Андрей" до о. Исландии и обратно, а в 1825 г.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»