-
61 vapour
I n.1) парa, пар; випаровування; водяна пара (тж. water vapour, aqueous vapour); alcohol vapours винні пари, запах алкоголю; туман; to disappear as vapour зникнути, як туман; газоподібний стан (на відміну від рідкого чи твердого)2) іст. химера, фантазія; вигадка3) pl. іст. меланхолія; a fit of the vapours приступ меланхолії; стан депресії чи нервового збудженняII v.1) випаровуватися (тж. vapour away, vapour forth, vapour out, vapour up); викидати, випускати (пару, дим;тж. vapour forth, vapour out, vapour up); випаровувати, випарювати, перетворювати в пару, у пари (тж. vapour away, vapour out, vapour up)2) займатися порожньою балаканиною; просторікувати (тж. - about)3) хвастати, хвалитися -
62 заклад
1) застава, застанова; (только о действии) заставляння; срвн. Залог. -клад процентных бумаг - заставляння відсоткових паперів. Отдавать в -клад - заставляти, заставити що, застановляти, застановити, давати, дати в настанову що. Отданный в -клад - заставлений, застановлений. Вещь, находящаяся в -де - заставщина. [Заробляю, щоб заставщину свою викупити в крамаря: коралі з дукачами йому заставила];2) (пари) заклад (- ду). Биться, побиться об -клад - битися (вдарити, побитися) навзаклад, у заклад, (реже) об заклад, закладатися, закластися, заложитися. Ставить в -клад при споре - закладати. [П'ять карбованців закладаю, що перепливу річку туди й назад].* * *1) заста́ва, застано́ва, (неоконч. д.) заставля́нняотдава́ть, отда́ть в \заклад д — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
2) ( пари) закла́д, -уби́ться, поби́ться (уда́риться, уда́риться) об \закладд, держа́ть \заклад д — би́тися, поби́тися у (об) закла́д, заклада́тися, закла́стися, -кладу́ся, -кладе́шся, іти́, піти́ на (в) парі́
-
63 звук
1) (речи) звук (-ку);2) (голос) звук, голос (-су), гук (-ку), гомін (-мону). Звук скрипки, рояля - звук скрипки, роялю. Под -ки музыки, вальса - під звуки музики, під звуки вальсу. Ни -ка - нічичирк, ані-телень, ні пари з уст. Издавать -ки - подавати (видавати) голос. Ни - ка не издал - ні звуку не видав, ані пари з уст не пустив. Членораздельные -ки - людська мова, виразні, розбірні, членовані звуки. Нечленораздельные -ки - белькотання, хамаркання, гуміння, невиразні, нерозбірні, нечленовані звуки;3) грам. - звук (-ка). Гласные, согласные - ки - голосні, приголосні звуки.* * *1) звук, -у, гук, -у; диал. згук, -у2) муз., лингв. звук, -а -
64 невеста
1) (сговорённая замуж) наречена, засватана (-ної), (обрученица) заручена (-ної), заручениця, (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня, молодуха. [Одчиняйте двері - наречена йде! (П. Тичина). Чого ти сидиш, руки згорнувши, мов засватана? (Звин.). Не дали попрощатися з зарученицею (М. Вовч.). Молоду в веселий час дівки до шлюбу убирали (Рудаи.). Розстеліте кожуха, щоб стала молодуха (Пісня)]. Красная -та - красна молода. Нареченная (об'явленная, устар.: от'явленная) -та (устар.) - наречена. Христова (божья, господня) -та (устар.) - христова наречена (молода), христова засватаниця. [Христові хочеш молодою бути (Грінч.)]. -та неневестная, церк. - наречена ненареченая, без жениха нареченая, невіста неневісная. -та без места - молода без посаду, (ирон.) перестарок (-рка), злиденниця. -та без места, жених без ума - см. Место 1. Быть -той - бути нареченою (засватаною), (во время свадебных торжеств) бути молодою, молодіти, княгинювати. [Чи давно сама молоділа, а це вже й невістку взяла (Янов.)]. Высватать, сосватать -ту кому, за кого - висватати дівчину (наречену) кому. Прочить кого в -ты кому - добирати (прибирати, ладнати, намічати, назначати) кого до пари кому, ладити кого за кого, ворожити (собі) кого за дружину для кого или кому. [Я ще нарубчак був, а мати вже Оксану добирали до пари мені (Звин.). А ти-ж хіба за кого її ладиш? (Мова). За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.). За дружину для свого Панаса вони собі ворожили Марійку (Крим.)];2) (девушка в брачном возрасте) відданиця, дівчина (барышня: панна) на відданні (ум. на відданнячку). [Багата відданиця за ним пішла (Л. Укр.). Вона в мене панна на відданню (Л. Укр.)]. Достигнуть возраста девушки -ты - на порі стати. [Росла собі і виростала, і на порі Марія стала (Шевч.)]. Иметь дочь -ту - мати дочку на відданні (на порі).* * *нарече́на, -ої; диал. неві́ста; ( новобрачная во время свадьбы) молода́, -до́ї; ( обручённая) зару́чена; (девушка, достигшая брачного возраста) ді́вчина (ді́вка) на виданні́ (на відда́нні и відданні́, на порі́), відда́ницявекове́чная \невеста та — стара́ (лі́тня) ді́вка (ді́ва), стара́ діву́ля, переста́рок, -рка; диал. скрипу́ла
в \невеста тах [быть, сиде́ть, засиде́ться] — у дівка́х [сиді́ти, засиді́тися, посиві́ти, досиді́тися до си́вої коси́, досиді́тися до си́вого воло́сся], косо́ю світи́ти
как \невеста та — як (мов) нарече́на [пе́ред вінце́м]
Христо́ва \невеста та — Христо́ва нарече́на (молода́)
-
65 нишкнуть
мовчати, (а)ні пари з уст не пустити, (а)ні писнути, (а)ні пікнути. -ни! - мовчи! цить! мовчи та диш! (а)ні пари з уст! ні писни! ні пікни! ані чичирк! -нуть, вы! - мовчіть (цитьте, тихо), ви!* * *мовча́ти; ні (ані́) па́ри з уст [не пусти́ти], ні (ані) пи́снути, ні (ані) пі́кнути\нишкнуть ни! — мовчи́!, цить!, ні (ані́) па́ри з уст!
-
66 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
67 пар
1) пара (-ри), дух, (в бане) пара, парло. [Водяна пара]. Винные -ры - горілчаний дух. Винные пары ударили в голову - горілка вдарила в голову. Выделять пар - парувати. Пар идёт от чего - парує що. От самовара пар идёт - самовар парує. Весною пар от земли идёт - на весні земля парує. Начать выделять пар - запарувати, запаруватися, запаритися, братися (взятися) парою. От кофе начал (стал) итти пар - кава запарувала. Обращать (Превращать) -ся в пар - обертати, -ся, обернути, -ся в пару. Превращение в -ры - обертання в пару. С него пар валит - з його пара аж бухає. Пар столбом - пара стовпом, бовдуром. На всех парах - повним ходом;2) (жизнь, дух) пара. [Пари-б тобі не стало! (Звиног.)];'3) (паровое поле) пар (-ру), парі (-рів, -рям), парина, парениця, паренина; (давно непаханная земля) обліг, переліг (-логу); (одновременно и выпас) толока. [Хтось поїхав не шляхом, а парями (Звин.)]. Быть под -ром (о земле) - парувати, толокувати, перелогом (облогом) лежати. [Два рази (поле) ореться, а третій толокує].* * *I п`арпа́раII с.-х.пары́ — (мн.) па́ра, пари́, -рі́в
облі́г, -ло́гу, пере́ліг, -ло́гу -
68 парник
I. 1) (тепличка) парник, тепляк;2) (для парки дерева) парня.II. пара, до пари (дібраний). Это подсвечник -ник тому - цей свічник пара до того, до пари тому.* * *парни́к, -а -
69 подбирать
подобрать1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).* * *несов.; сов. - подобр`атьпідбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти -
70 parry
['pærɪ] 1. nпари́рування, відбиття́ уда́ру, ви́верт (тж. спорт.)2. vвідбива́ти, пари́рувати ( удар)to parry a question — ухиля́тися від ві́дповіді; відповіда́ти запита́нням на запита́ння
-
71 парильный
техн.пари́льний -
72 парильня
техн.пари́льня -
73 парильщик
-
74 парильный
техн.пари́льний -
75 парильня
техн.пари́льня -
76 парильщик
-
77 toxic fumes
-
78 relative vapor density
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > relative vapor density
-
79 saturated water vapor pressure
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > saturated water vapor pressure
-
80 tension
См. также в других словарях:
пари́к — парик, а … Русское словесное ударение
ПАРИ — пери, пэр и, в иранской мифологии один из духов. Термин «П.», возможно, восходит к реконструируемому индоевропейскому *пер, «производить на свет, рожать», или *пеле, «наполнять». В «Авесте» П. паирика злокозненные существа женского пола. Тиштрйа… … Энциклопедия мифологии
Пари — Пари ♦ Pari Обязательство, которое человек берет на себя не будучи уверенным в исходе дела (например, на скачках) и которое в зависимости от этого исхода оборачивается выигрышем или проигрышем. Наибольшей известностью в философии пользуется… … Философский словарь Спонвиля
ПАРИ — (фр. pari, от лат. par, paris одинаковый, равный). Заклад, спорь двух сторон, причем платит тот, кто окажется не правь. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПАРИ Равное количество благородного металла в… … Словарь иностранных слов русского языка
ПАРИ — ПАРИ, нескл., ср. (франц. pari). Заключенное между двумя спорящими лицами условие о каком нибудь обязательстве, падающем на того из них, кто окажется неправым. Держать пари (заключать такое условие, биться об заклад). Итти на пари (соглашаться на … Толковый словарь Ушакова
Пари — Пари (фр. pari) спор; заключённое между двумя спорящими условие, по которому проигравший должен выполнить какое нибудь обязательство. Пари (телесериал) российский телесериал 2005 года. Пари (фильм, 1974) советский комедийный… … Википедия
пари — держать пари.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пари условия, маза Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ПАРИ — ПАРИ, нескл., ср. Заключённое между двумя спорящими условие, по к рому проигравший должен выполнить какое н. обязательство. Заключить п. Выиграть, проиграть п. Держать п. На п. (заключая пари). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова … Толковый словарь Ожегова
пари — неизм.; ср. [франц. pari] Заключённое между спорящими условие, по которому один из спорящих обязан выполнить что л. в случае проигрыша. Выиграть п. Проиграть п. Заключить п. Держать п. Спор на п. ◊ Держу пари. Ручаюсь, совершено уверен. Держу… … Энциклопедический словарь
ПАРИ — ср., ед. или мн., нескл. заклад, спор о закладе. Держать пари, держать заклад, биться о заклад, побиться о чем; говорят что ставишь, что держишь? отвечают: бьюсь о ста рублях, держу, ставлю рубль, идет о рубле, рублем прост буду. Толковый словарь … Толковый словарь Даля
ПАРИ — «ПАРИ», СССР, ГРУЗИЯ ФИЛЬМ, 1974, цв., 26 мин. Комедия. Новелла о трех веселых дорожных мастерах, любивших заключать пари по любому поводу. Один из тех фильмов, что принесли всемирную славу грузинскому кино. Три человека три характера, самобытных … Энциклопедия кино
