-
101 housemaster
-
102 housemistress
[`hausˌmistris]n1) ( старша) вихователька; завідувачка інтернатом, пансіоном при школі2) хазяйка дому -
103 housemother
-
104 houseparent
n1) один з подружжя, що спільно працює ( старшими) вихователями (у пансіоні, притулку)2) = housefather 2; = housemother 2 -
105 landlady
[`lʒndleidi]n1) домовласниця, яка здає квартири2) господиня готелю, пансіону3) поміщиця, яка здає землю в оренду -
106 landlord
[`lʒndlxːd]n1) лендлорд; поміщик, який здає землю в оренду2) домовласник, який здає квартири3) хазяїн готелю, пансіону -
107 lodging
-
108 pensionary
-
109 pensioner
n1) пенсіонер2) icт. своєкоштний студент ( у Кембриджському університеті)3) icт. найманець4) icт. пансіонерка -
110 rest house
2) пансіон; будинок відпочинку3) притулок для людей похилого віку або інвалідів; санаторій для одужуючих -
111 room
I [ruːmˌ rum] n1) кімната; залcontrol room — апаратна, операторська, диспетчерська
apparatus room — машинний зал; люди, які знаходяться у кімнаті, компанія, товариство
2) pl квартира; житло3) місце, простірto make /to give/ room for — посторонитися, дати місце
4) можливість5) icт. місце, посада6) бoт. площа живлення7) гipн. очисна камераII [ruːmˌ rum] v; амер.room and board — квартира е стіл; повний пансіон
1) жити на квартирі; займати кімнату2) дати приміщення, розмістити ( гостей) -
112 table-board
-
113 казённый
1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.* * *1) перен. казе́ннийна \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці
2) спец. казе́нний -
114 мадам
мадам (нескл.) (вульг. мадама), пані. [Вдайтеся до мадам Сквірської (Крим.). Вчилася вона у однієї мадами в пансіоні (Вінничч.)].* * *( замужняя женщина) мада́м, па́ні (нескл., ж.); ( о гувернантке) гуверна́нтка -
115 манера
1) манера. -ры - манери, поводження, (грубые) вихватки. [Панське виховання давали у тому пансіоні: перша річ «манери» (поводження) (Кониськ.). Не люблю я паннів з паничівськими вихватками (Н.-Лев.)]. -ра держаться, вести себя - манера, спосіб поводитися, звичай, поведінка, поводження, (шутл.) поведенція. [Кожен край має свій звичай (Приказка). Було щось таке натуральне, хлопське в цілій його поведінці (Франко). Така їхня поведенція (Київ)]. Приобрести -ры - здобути собі манер, (ирон.) набратися манер. [Цих манер він набрався в салонах одеських купців (Н.-Лев.)]. Изящные манеры - елегантні манери, добірні манери. Непринуждённые -ры - вільні манери, вільне поводження. Скромные -ры - скромні манери, скромне поводження;2) маніра и манера, спосіб, штиб, (вульг. диал.) манорія. [Особлива маніра стилістична (Грінч.). Засвоюють його літературну манеру (Єфр.). То такий спосіб у Москві (Крим.). То він жартує. Це в його така вдача, така манорія (Н.-Лев.)]. -ра разговаривать - спосіб розмови (розмовляння). [Залишімо цей спосіб розмовляння (Крим.)]. -ра говорить - спосіб говорити, говірка говоріння. [З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної (М. Вовч.)]. У всякого своя -ра - у всякого своя манера, свій штиб. Переменить -ру - відмінити штиб, перейти на инший штиб.* * *мане́ра; мані́ра -
116 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
117 пребывание
пробування (ум. пробуваннячко), перебування (ум. перебуваннячко); (бытность, побывка) побуток (-тку), пробуток (-тку), перебуток (-тку), буття (-тя), побут (- ту), бутність (-ности); (постоянное) вікування. [За шість років пробування в тій школі (Грінч.). Вирядимо їх, добрії люди, на нове життя, на нове пробуваннячко (Черкас.). За перших літ свого перебування в пансіоні (Крим.). Речінця побутові на Запоріжжі не визначалось нікому (Куліш). Не треба-ж того манастирського його побутку уважати за якесь суворе іночество (Куліш)]. Во время -ния моего - за мого пробування (перебування, буття, побутку, побуту, бутности) там, під час мого перебування (пробування и т. д.) там. -ние дома - домування (-ня), домарство. [Не маю кого на домарство лишити (Франко, Пр.)]. -ние без употребления, без дела - дармування (-ня). Место -ния - місце пробування, перебування, пробутку. Место постоянного -ния - місце постійного пробування (перебування, сидіння); оселя, домівка, житло, господа; срв. Жительство.* * *1) перебува́ння; пробува́ння; диал. по́бут, -у2) ( местопребывание) місцеперебува́ння; місцепробува́ння -
118 pansion
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > pansion
-
119 pansionat
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > pansionat
-
120 polpansion
кір. паўпансіёнБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > polpansion
См. также в других словарях:
пансёр — а, м. penseur m. Мыслитель. Боюсь походить на пансёров <пансионеров художников, которые долго смотрят на предмет, думают, а затем уж пишут>, боюсь слушаться совета умных людей и следовать примеру Давида. 1818. Гальберг Письма 59. Согласно… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
панс — panse f. пузо, брюхо. Передняя часть французского пурпуэна времен Генриха III, превращенная в большую низко спущенную выпуклость, набитую конским волосом. 80 ые гг. 16 в. Мерцалова 1 553 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
пансіон — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пансіоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
панс. — панс. пансионат … Словарь сокращений и аббревиатур
пансіон — (фр.) 1. Старовинний невеликий готель з регулярним харчуванням. 2. Закритий учбовий заклад з гуртожитком і їдальнею. Серед останніх мав місце: шляхетний пансіон пансіонат при гімназії або університеті у Російській імперії, призначений для… … Архітектура і монументальне мистецтво
панс-де-ваш — pense de vache? Фр. камчатное столовое белье. Вавилов 1856 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
панс-де-дама — pense de damas. Левантский изюм без зерен. Вавилов 1856 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
пансіонат — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пансіонер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пансіонерка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови