пали

пали, хунӈэ, бурга диал.

паливать

1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;

2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;

3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].

* * *

1) (птицу, тушу) смали́ти

2) (сжигать, прожигать) пали́ти

3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

1) сов. опали́ть ütmek, ütülemek, alazlamak

2) тк. несов. yakmak

3) сов. спали́ть разг. yakmak

несов

1. καίω, καίγω:

2. (птицу и т.п.) καψαλίζω.

несов (стрелять) разг ρίχνω, πυροβολώ:

вы́пасть

в разн. знач. elfali.

* * *

1) (упасть, вывалиться) caer (непр.) vi; deslizarse ( выскользнуть)

2) ( об осадках) caer (непр.) vi

3) (исчезнуть; выбыть) desaparecer (непр.) vi; salir (непр.) vi

4) дат. п. ( достаться) caer (непр.) vi, tocar vt

5) ( случиться)

* * *

1) (упасть, вывалиться) caer (непр.) vi; deslizarse ( выскользнуть)

2) ( об осадках) caer (непр.) vi

3) (исчезнуть; выбыть) desaparecer (непр.) vi; salir (непр.) vi

4) дат. п. ( достаться) caer (непр.) vi, tocar vt

5) ( случиться)

* * *

gener. (èñ÷åçñóáü; âúáúáü) desaparecer, (упасть, вывалиться) caer, deslizarse (выскользнуть), salir, tocar

1) (свиную тушу, птицу) roussir vt

2) (обдавать зноем; жечь) разг. brûler vt

* * *

1) gener. flamber, rôtir

2) colloq. cogner

3) obs. hâler

вы́пасть

в разн. знач. elfali.

* * *

1) (упасть, вывалиться) caer (непр.) vi; deslizarse ( выскользнуть)

2) ( об осадках) caer (непр.) vi

3) (исчезнуть; выбыть) desaparecer (непр.) vi; salir (непр.) vi

4) дат. п. ( достаться) caer (непр.) vi, tocar vt

5) ( случиться)

* * *

1) ( упасть) tomber vi (ê.); échapper vi ( выскользнуть)

2) ( об осадках) tomber vi (ê.)

3) перен. ( достаться) incomber vi; échoir vi (ê.)

4) ( случиться)

жигать палити, перепалювати, пекти. Солнце жжёт - сонце пече. Сердце жжёт - коло серця пече. Жечь кирпичи, известь - палити (перепалювати) цеглу, вапну. Жечь кофе - палити (перепалювати) каву. Крапива жжёт - кропива жалить(ся). Жжёный - палений, перепалюваний.

* * *

1) пали́ти, -лю́, -лиш; ( истреблять огнём) спалювати

2) (припекать, печь) пекти́ (печу́, пече́ш), пали́ти; ( о солнце) смали́ти, -лить, шква́рити; ( о крапиве) жали́ти, -лить

3) (волновать, мучить) пекти

4) ( обжигать) спец. випа́лювати

5) (действовать быстро, возбуждённо; бить) жа́рити, шква́рити, смали́ти, -лю́, -лиш

1) топи́тися, -питься и вито́плюватися, ви́топитися, пали́тися, ви́палитися

2) страд. несов. топи́тися, вито́плюватися, пали́тися; спа́люватися, випа́люватися

см. Оттапливать.

* * *

1) (о печи, плите) топи́тися, пали́тися

2) ( обогреваться - о помещении) топи́тися, опа́люватися

3) страд. топи́тися, пали́тися; топи́тися; опа́люватися

1) ( лишать себя жизни) топи́тися

2) страд. топи́тися; затопля́тися, зато́плюватися

несов. - ухло́пывать, сов. - ухло́пать; (вн.) разг.

1) ( убивать) kill (d); knock off (d), bump off (d), blow away (d) sl

2) ( тратить) squander (d), waste (d); (деньги тж.) blow (d) разг.

разг., шутл.

Сравни с:

лопток, лыптрок

1. прич. от пӱчкылташ

2. прил. порезанный; связанный с ранением