Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

палить

  • 1 палить

    паливать
    1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;
    2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;
    3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].
    * * *
    I пал`ить
    1) (птицу, тушу) смали́ти
    2) (сжигать, прожигать) пали́ти
    3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити
    II
    ( стрелять) пали́ти, смали́ти; ( садить) гати́ти

    Русско-украинский словарь > палить

  • 2 палить

    техн.
    пали́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > палить

  • 3 палить

    техн.
    пали́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > палить

  • 4 жарить

    1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];
    2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].
    * * *
    1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити
    2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити
    3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш
    4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

    Русско-украинский словарь > жарить

  • 5 выпаливать

    техн., несов. выпа́ливать, сов. вы́палить
    випа́лювати, ви́палити

    Русско-украинский политехнический словарь > выпаливать

  • 6 выпаливать

    техн., несов. выпа́ливать, сов. вы́палить
    випа́лювати, ви́палити

    Русско-украинский политехнический словарь > выпаливать

  • 7 варить

    варивать, сварить
    1) варити, (сов. зварити);
    2) (о желудке) травити, перетравлювати;
    3) (безл.) варит - (сонце) пече, палить, шкварить, день скварний, скварно;
    4) (стряпать) варити, готувати; (слишком изобильно) розварюватися, розваритися. См. Варёный.
    * * *
    1) вари́ти; ( стряпать) готува́ти
    2) ( о пищеварении) трави́ти, перетра́влювати
    3) техн. вари́ти, зва́рювати

    Русско-украинский словарь > варить

  • 8 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 9 жечься

    палитися, пектися. [Ми цілий день печемося на сонці]. Огонь жжётся - огонь палить, пече, припікає. Крапива жжётся - кропива жалиться. Это жжётся (о дорогой цене) - це кусається.
    * * *
    1) ( обладать способностью жечь) пекти́ (печу́, пече́ш); ( о крапиве) жалити, -лить, жали́тися
    2) ( получать ожоги) обпіка́тися
    3) страд. пали́тися, -литься; спа́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > жечься

  • 10 корешок

    1) корінець (-нця), корінчик. -шок (выгнившего) зуба - корінець (корінчик) (вигнилого) зуба. -шок гриба - корінець (корінчик) гриба. Синенький -шок, бот. Pulmonaria officinalis L. - медунка; см. Медуница;
    2) -шки (табак) - корінці, рубанка. Он курит -шки - він палить корінці;
    3) (в переплёте) спинка, (чековой книжки и т. п.) корінець. [На спинці оправи вибито було золотий хрест (Крим.)]. Переплёт в -шок - оправа з шкуряною спинкою. -шок ордера - ордеровий корінець.
    * * *
    1) уменьш. коріне́ць, -нця́, корі́нчик
    2) (квитанции, книжки) коріне́ць; ( переплёта) спи́нка
    3) ( близкий друг) товаришо́к, -шка́

    Русско-украинский словарь > корешок

  • 11 курить

    1) (жечь для благоухания) курити (-рю, -риш), кадити чим, (о ладане ещё) ладанити. [Я вже й ладаном курила (Кониськ.)]. -рить можжевельником - курити (кадити) ялівцем;
    2) (табак) палити, курити, смалити (тютюн), тютюну заживати, (метафор.) з димом гроші пускати (попыхивая) пакати, пахкати, пихкати. Вы -те? - ви палите (курите)? Я не -рю - я не палю. -рить папиросу, трубку - палити (курити) цигарку, люльку, (попыхивая) па(х)кати люльку. [Люлечки палили (Сл. Гр.). Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить (Номис). Пакає люльку (Л. Укр.)]. -рить воспрещается - палити (курити) невільно (заборонено). -рёная сигара - надкурена сигара. Курящий - а) прич. що палить, курить; б) сущ. - см. Курильщик 1. Я не -щий - я не палю, не вживаю (тютюну), не курій з мене. Для -щих - для курців. Для некурящих - для некурців;
    3) -рить (перегонять) водку, дёготь - горілку гнати, курити дьоготь, горілку;
    4) (кутить) курити, пиячити, (диал.) кубрячити, (бедокурить) шурубурити, колобродити. [Троянці добре там курили (Котл.)];
    5) (мести, вьюжить) мести, бити. Гляди, как -рит на дворе - дивись, яке б'є (яка куря) надворі.
    * * *
    1) кури́ти; (трубку, папиросу) пали́ти, смали́ти
    2) ( добывать перегонкой) гна́ти, кури́ти

    Русско-украинский словарь > курить

  • 12 набухать

    I. (набросать) набухати, накидати (багато), набухтарити; (палить неопрятно) набурити чого куди.
    II. набухнуть набрякати, набрякнути, набухати, набухнути бучавіти, набучавіти, бухтавіти, набухтявіти, бубнявіти, набубнявіти, бубніти, набубніти, пишнявіти, напишнявіти, назублюватися, назубитися, (о мног.) понабрякати, понабухати, побучавіти и т. п. [Мокрі сорочки набрякли (Н.-Лев.). Ноги набрякли, що й чоботи не налізуть (Звин.). Бруньки в саду на дереві понабрякали (Н.-Лев.). Дошка набухла (Сл. Ум.). З дощу набубнявіла наша пшениця (Звин.). Уже горох добре набубнявів, - пора садити (Новомоск.). Кукуруза набубніла (Сл. Гр.). Ну, що я зроблю з цим вікном: напишнявіло та й не зачиняється (Проскурівщ.). Каша скоро звариться, пшоно вже назубилося (Борз.)]. Набухший - см. Набухлый.
    * * *
    I сов.
    набу́хати; ( налить сверх меры) набу́рити
    II
    несов.

    набу́хнуть — набряка́ти, набря́кнути и мног. понабряка́ти; (о семенах, почках дерева) бубня́віти, набубня́віти и мног. побубня́віти; диал. буча́віти, набуча́віти

    Русско-украинский словарь > набухать

  • 13 отжигать

    -ся, отжечь, -ся
    1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;
    2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;
    3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;
    4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;
    5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.
    * * *
    несов.; сов. - отж`ечь
    відпа́лювати, відпали́ти

    Русско-украинский словарь > отжигать

  • 14 пальнуть

    см. Палить 3.
    * * *
    пальну́ти

    Русско-украинский словарь > пальнуть

  • 15 печь

    I. сущ. ж. р., ум. печка піч (р. печи), ум. пічка, пічечка, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) кабиця, кабичка. Кухонная печь - вариста піч. Печь голландская, комнатная - груба, ум. грубка. Класть печь - становити (ставляти) піч, грубу. Затопить печь - розпалити піч, грубу, запалити, розпалити, затопити, розтопити в печі (в грубі). Из семи печей хлеб едал - бував у бувальцях. В печи уже совершенно погасло - в печі вже ні хуху, ні духу. Что в печи, то на стол мечи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада. Печь банная для пара - кам'янка. Обжигальная печь - горен (-рна) и горно (-рна, ср. р.), (для выжига извести) вапнярка, вапельня, (гончарная) ганчарська піч, ганчарський горен; (для обжига кирпичей) гартовня, палянка. Плавильная, доменная печь - гамарна піч, гамарня, гута; (коксовальная) кокусна піч. Стекловарная печь - гута. Печь для гонки смолы - мазарня. Печь для выжигания угля - углярня.
    II. и печи гл.
    1) пекти (н. вр. печу, -чеш…, -чуть). [І сьогодні хліб печу, і завтра пектиму];
    2) (жечь) пекти, палити, пражити, жарити, парити, смалити. Солнце -чёт - сонце пече (палить, пражить и т. д.).
    * * *
    I глаг.
    пекти́; (о солнце; о чувстве жжения) пали́ти; ( о солнце), пря́жити, пра́жити; нестерпно палити
    II сущ.
    пі́ч, род. п. пе́чі; (комнатная, голландская) гру́ба

    Русско-украинский словарь > печь

  • 16 пропаливать

    несов.; сов. - пропал`ить
    1) пропа́лювати, пропали́ти; просма́лювати, просмали́ти
    2) (несов.: палить в течение определённого времени) пали́ти [ці́лий день], пропали́ти

    Русско-украинский словарь > пропаливать

  • 17 Жигать

    1) См. Жечь, Палить;
    2) (жалить) жигати. Же[и]гнуть - жагнути (См. Жалить).

    Русско-украинский словарь > Жигать

  • 18 Зноить

    пекти, палити, смалити. -ит, безл. - пече, палить. [Надворі пече так, що й не дихнеш (Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Зноить

  • 19 Паливать

    см. Палить.

    Русско-украинский словарь > Паливать

  • 20 Палочье

    паліччя, кияччя, ломаччя, патиччя, дрю[у]ччя. [Палить у грубі всякім дрюччям].

    Русско-украинский словарь > Палочье

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПАЛИТЬ — ПАЛИТЬ, паливать что, жечь, предавать огню, со(с, по)жигать. Свечей нет у нас, палим лучину. Наши поехали на овраг, свинью палить, обжигать. У нас по осени ветошь палят или палят степи, камыши, выжигают. Солнце жарко палит. * Лихорадка палит.… …   Толковый словарь Даля

  • ПАЛИТЬ — 1. ПАЛИТЬ1, палю, палишь, несовер. 1. (совер. опалить) кого что. Обжигать, очищать (ткань, шкуру) от верхнего слоя волокон, ворса, волосяного покрова при помощи огня. Палить свиную тушу. Палить гуся. || Удалять при помощи огня (волосяной покров,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАЛИТЬ — 1. ПАЛИТЬ1, палю, палишь, несовер. 1. (совер. опалить) кого что. Обжигать, очищать (ткань, шкуру) от верхнего слоя волокон, ворса, волосяного покрова при помощи огня. Палить свиную тушу. Палить гуся. || Удалять при помощи огня (волосяной покров,… …   Толковый словарь Ушакова

  • палить — См. стрелять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. палить лупить, гвоздить, бухать, выпаливать, садить, долбать, предавать огню, жарить, калить, шмалять, припекать, глодать,… …   Словарь синонимов

  • палить — 1. ПАЛИТЬ, лю, лишь; палённый; лён, лена, лено; нсв. 1. (св. опалить). кого. Держа над огнём, обжигать, удалять волосяной покров, пух и т.п. П. гуся. П. свинью. П. шкуру. 2. (св. спалить). что. Разг. Сжигать, уничтожать (огнём). П. лес. 3. что.… …   Энциклопедический словарь

  • ПАЛИТЬ 1 — ПАЛИТЬ 1, лю, лишь; лённый ( ён, ена); несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПАЛИТЬ 2 — ПАЛИТЬ 2, лю, лишь; несов. (разг.). Стрелять часто, залпами. П. из пушек. П. по окопам. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • палить — ПАЛИТЬ, лю, лишь; лённый ( ён, ена); несовер. 1. кого (что). Обжигать пламенем (очищая от чего н.). П. шкуру. П. птичью тушку. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), кого (что). Обдавать зноем. Солнце палит. Палящие лучи. 3. что. Оставляя след… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПАЛИТЬ — (То fire) поджигать порох заряженного оружия, стрелять. Вообще термин П. относится преимущественно к крупному оружию и был принят на флоте, но не в сухопутных частях. Пли приказное слово, сокращенное пали. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.:… …   Морской словарь

  • палить — палить. В знач. «обдавать зноем» 1 е и 2 е л. не употр., палит (не рекомендуется палит). Солнце палит …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • палить — Общеслав. Производное от polěti «гореть, пылать», той же основы, что пламя, полено. Палить буквально «заставлять гореть». Ср. спалить …   Этимологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»