палений

См. также в других словарях:

• палений — а, е. 1) тільки па/лений. Дієприкм. пас. мин. ч. до палити I. || па/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. || у знач. ім. па/лене, ного, с. Те, що виділяє запах згару. 3) у знач. прикм. П …   Український тлумачний словник

• палений — [па/леинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• палений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• карамель — і, ж. 1) збірн. Сорт твердих цукерок, що їх виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. 2) спец. Палений цукор, що вживається для фарбування кондитерських виробів …   Український тлумачний словник

• гарячий — 1) (про сонце, вогонь тощо який дає багато тепла), жаркий, пекучий, палючий, палкий, палахкий, палахкотливий, шпаркий 2) (який має високу температуру; дуже нагрітий), розпечений, розжарений, жагучий, палений, вогненний, вогняний, вогнистий 3)… …   Словник синонімів української мови

• горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) …   Словник синонімів української мови

• випалений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• карамель — 1 іменник жіночого роду цукерка карамель 2 іменник жіночого роду палений цукор …   Орфографічний словник української мови

• невипалений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• твердовипалений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• галуни природні — квасцы естественные alunites, alum *Alaun, Naturalaun мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. Загальна формула MAl(SО4)2х12Н2О, де M Na+, К+, NH4+. Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації… …   Гірничий енциклопедичний словник