-
1 палац
см. палаццо -
2 дворец
палАц -
3 дворец
* * * -
4 обрешетить
-
5 подрешетить
-
6 полотёр
-
7 дворец
палац (р. -цу), палати (р. -ат). [Світлиця в Клеопатриних палатах (Куліш)].* * *пала́ц, -у -
8 палаццо
палац (-цу).* * *пала́ц, -у -
9 полотёрный
-
10 полотёрский
-
11 палата
* * *I жен.— мураваны палац, мураваныя палацыII 1) (высшее законодательное учреждение) палата, -ты жен.судебная палата уст.
— судовая палатаказённая палата уст.
— казённая палата -
12 великолепный
1) пишний, розкішний, бучний. [Пишний будинок. Розкішний палац - храм. Бучне весілля];2) чудовий, прекрасний, прегарний, (пре)пишний, розкішний. [Чудова погода. Прекрасна оздоба. Препишний неба твір, урода чарівна (Самійл.). Розкішні екземпляри двоногої звіроти (Єфр.)].* * *1) ( пышный) пи́шний, розкі́шний, препи́шний2) ( превосходный) чудо́вий, прекра́сний, прега́рний -
13 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
14 колонна
1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.* * *коло́напя́тая \колонна — полит. п'я́та коло́на
-
15 купаться
купатися; (в детск. языке) купці, купі, купусі, купки, купочки, купоньки, купуні. -ся в грязи - калюжитися, бабратися в болоті. -ся в богатстве - купатися (пишатися) в розкошах (в достатках). [Живе як у розкішному палаці, в достатках та в розкошах пишається! (Єфр.)]. Купающийся - а) прич. той, що купається; б) сущ. купальник, купальниця, -ничка. [Цього року багато купальників (Крим.). Статуя Венери-купальниці (Крим.)].* * *купа́тися -
16 махина
1) см. Машина;2) громаддя (-ддя), махиня, (о здании, постройке ещё) озія; срв. Громада. [Церква чимала махиня (Свидн.). Така озія (палац) стоїть серед села (Мирн.). Там у їх міст зроблений - озія! (Міюс. окр.)];3) (множество) безліч, сила, велика сила, сила- силенна.* * *махи́на, одоро́бало; (о здании, постройке) озі́я -
17 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
18 палата
1) чаще палаты (дворец) - палати, палац (-цу), (реже) хороми;2) (учреждение) палата. Казённая -та - скарбова (фінансова) палата. Судебная -та - судова палата. -та депутатов - палата послів. -та господ - палата панів. Верхняя, нижняя -та - вища, нижча палата. Оружейная -та - збройовня, збройниця;3) (помещение в больнице и т. п.) палата, заля, покій (-кою). [Покій для божевільних]. Ума -та - розуму сила. У него ума -та - у його розуму сила, (опис.) у його розуму на трьох стане, йому в голову немов два клало, а третій топтав.* * *I1) пала́ты (мн.: большое богатое здание) пала́ти; хоро́ми; ( дворец) пала́ц, -у2) ( роскошная комната) пала́та, хоро́мина3) ( комната в больнице) пала́та, покі́й, -ко́юII1) ( высшее законодательное учреждение) пала́та2) ( представительное учреждение в некоторых странах) пала́тапала́та общи́н — пала́та грома́д
3) ( название некоторых государственных учреждений) пала́таПала́та ме́р — и
весо́в — Пала́та мір і ваги
-
19 палаццо
-
20 Семипалатинск
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Палац — Палац … Википедия
палац — сущ., кол во синонимов: 1 • палаццо (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
палац — у, ч. 1) Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. || Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів та інших багатих осіб. 2) чого.… … Український тлумачний словник
палац — (італ.) 1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст. отримували… … Архітектура і монументальне мистецтво
палац — палац, палацы, палаца, палацев, палацу, палацам, палац, палацы, палацем, палацами, палаце, палацах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
палац — [пала/ц] цу, ор. цом, м. (ў) ц і, мн. цие, ц іў … Орфоепічний словник української мови
палац — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
палац — лацу, ч. Сб. Багате, пишне житлове приміщення у багатих осіб, у магнатів … Словник лемківскої говірки
Гранд Палац — (Запорожье,Украина) Категория отеля: Адрес: Улица Косыгина 15, Запорожье, 69120, Украин … Каталог отелей
Отель Палац — (Nyasvizh,Беларусь) Категория отеля: Адрес: Замок Радзивиллов, 222603 Nyasvizh, Беларус … Каталог отелей
Апартаменты Гранд Палац — (Алушта,Крым) Категория отеля: Адрес: Улица Набережная 16 а, 98501 Алушта … Каталог отелей