пакаёвы

техн. бунт ( кипа), па́чка ( большая), та́ра ( упаковка - ещё), тюк, упако́вка ( результат)

канцелярський. -кий чиновник, стиль - канцелярський службовець, стиль. - кие принадлежности - канцелярське (писарське) приладдя. -кая волокита - канцелярська тяганина. -кая пошлина - канцелярська оплата. -кая душа - канцелярська душа, канцелюга (общ. р.). -кая крыса (презр. о канц. чиновнике) - канцелярський посіпака (сіпака, сіпачка), - ська віра, канцеляжка (Котляр.).

* * *

(связка товару и т. п.) пака, пачка; (куча предметов, листков) купа. [Пака паперу друкарського (Київ). Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він пачки перевозить (Чуб.). На столі лежала звязана купа книжок (М. Грінч.)]. -па листового табаку - папуша (тютюну).

* * *

1) ( пачка) па́ка, па́чка; (груда, куча) ку́па; (бумаг, книг) стіс, род. п. сто́су, стос, -у

2) ( упаковочная мера) торг. кі́па

1) (относящийся к крепости) фортечний, фортеційний, замковий. [Вимальовувалися на блакитному небі похмурі кінчасті башти фортечні (Загірня)]. -ной гарнизон, стража - залога;

2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]пацький, панський, панщанний, панщизняний, підданський. -ное право - панське право, панщина, крі[е]пацтво, кріпаччина. [Тоді ще було панське право. Боротьба з кріпацтвом була завданням цілого життя у нашого Кобзаря (Єфр.). Минулася кріпаччина і щаслива доля панська (Яворн.)]. Во время -ного права - за панського права, за панщини, за крі[е]пацтва, за часів панщанних, панщизняних. Отмена -ного права - скасування (знесення) крі[е]пацтва (панщини). -ное состояние, -ная зависимость - крі[е]пацтво, панщина, підданство, неволя крі[е]пацька. [Мужика віддано панові в кріпацтво (Грінч.). Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Н.-Лев.). Та й сама неволя кріпацька тут давніше вкоренилась (Єфр.)];

3) -ной, сущ. (крестьянин) - крі[е]пак (-ка), панський (-кого), панщанний, панщанин, підданий, підданець (-нця). -ные люди - крі[е]паки, піддани (-дан), (собир.) підданство, панщина. [Був він син звичайного кріпака, чи як там звали - панського підданого (Свидн.). Чи того-ж я сподівалась, ідучи вільна за панського (М. Вовч.). Панські підданці (Сл. Гр.). Опріч сих привілейників, усі инші міщани були до старости мов-би підданство до пана (Куліш)]. Сын -ного - крі[е]паків (крі[е]пацький) син, син крі[е]пака. По происхождению он был -ной - він був крі[е]пак з роду; він був з роду кре[і]пацького. Свойственный, принадлежащий -ному - крі[е]пацький, панщанний. [Крепацькі душі (М. Вовч.). Челядинський син хоч і царем зробиться, однаково своєї панщанної вдачі не позбудеться (Крим.)];

4) -ной акт, юрид. - кріпосний акт, (стар.) акт твердости. -ная пошлина - кріпосна оплата, (стар.) оплата акту твердости.

* * *

1) прил. кріпосни́й; ( относящийся к закрепощённому крестьянину) кріпа́цький

2) в знач. сущ. кріпа́к, -а, па́нщинник

недотепа, нетіпака (общ. р.) (головотяп, -тяпка) головотес, -теска, головотеса (общ. р.), бараняча голова. [Бачу, що писав якийсь недотепа (Мова). Чого він такий бідовий зробився? то нетіпака така була, а то хоч на ножа готов лізти (Борз.)].

* * *

м., ж.

недоте́па, незда́ра, незда́рисько м., с., шеле́па

пачка, пака, жмут, ум. жмуток (-тка), жмутик. [Пака грошей. Шовку жмут. Жмут веретін. Держав у руці жмут грошей папіряних]. Складывание и связывание в -чки - пакування. См. Связка. Пачками стрелять - стріляти пачками.

* * *

1) па́чка; ( побольше) па́ка

2) горн., театр. па́чка

1) прил. приказний, канцелярійний. -ный слог - канцелярійний склад, штиль. - ная строка, -ный крючок (насм.) - сіпака, посіпака; см. ещё Взяточник;

2) сущ., канцеляриста, писар (-ря), писарчук, службовець з приказу.

* * *

1) наказо́вий

2) ист. прика́зний

3) ( канцелярский) канцеля́рський; прика́зний

4) в знач. сущ. ист., воен. прика́зний, -ого

1) (полицейский сыщик) шпиг, сіпака;

2) шибеник, обшарпанець, (соб.) ледаща босота.

* * *

1) ( полицейский) арха́ровець, -рівця; сіпа́ка

2) (озорник, бродяга) ши́беник, шиба́йголова, леда́що

бідак, бідар (р. -ря), харпак, бідняк, (пр. бідацький, бідарський, харпацький, бідняцький), нестаток, худак, тіснак; (презр.) драб, голодраб, голиш, голяк, злидень, злиденник, злидар (р. -ря) (ув. злидарюга), капцан, гольтіпака, голочванько; соб. - бідацтво, бід(н)ота, харпацтво, голота, голеча, гольтіпа, сірома, сіромашня.

* * *

1) бідня́к, -а; біда́р, -я, біда́к, -а, сіро́ма, сірома́ха, харпа́к, -а; ( нищий) зли́день, -дня, злидня́к, -а; ( неимущий человек) незамо́жник

2) см. бедняга

1) неробітниця, нероба;

2) шахрайка, крутійка, дурисвітка.

* * *

1) неро́ба, ле́дарка; леда́що, ледащи́ця; гультя́йка, гольті́пака, гультіпа́ка; лайда́чка

2) шахра́йка; круті́йка, дури́світка

-ница хабарник, -ниця, хапун, хапуга, хапко, (с вымогательством) сіпака, дряпіжник, -ниця, дряпіка (общ.), здирця, здирщик, лупій, скубрій.

* * *

1) голий, голя[ю]к; 2 (бедняк) голяк, голий, голик, голюк, голиш, гольтіпака, голодраб, голодрабець, голодранець, голоколінець (р. -нця), голоколінник, голоколінок, злидень (р. -дня), злидар (р. -ря), злиденник;

3) (камешек) галка, галька;

4) (яйцо без скорлупы) виливок;

5) бот. (Salvia nutans) - бабка, бабки, голиш.

* * *

1) голя́к, -а; го́лий, -ого

2) см. голяк

3) ( камень) голя́к, -а

драбан, драбант, (стар.) сердюк, (неодобр.) сіпака, прибічник.

* * *

крикун (-на), ув. крикуняка, (вульг.) горлань (-ня), горлопань (-паня), репетя, верлань, ротатий (-того), верещака, верескун, зіпака, желіпало. [Як одружився з багатою, став кричати на сході, за крикуна став, а раніше його й не чуть було (Харківщ.). Скільки клопоту з пересельською землею наробили горлані ідольські (Грінч.). А ми тобі пособимо в громаді, заткнемо горлянки ротатим (Грінч.)].

* * *

крикуха, (вульг.) репетя, репетуха, горланька, горлопанька, зіпа, зіпака, верескуха, верещуха, ротата (-тої), желіпало.

* * *

диал. крик`уха

Крючкотворец гак (-ка), крючкодер (-ра), крючок (-чка), карлючка; (полицейский, судейский) (по)сіпака, суціга, смикач (-ча). [Поліцейські крючкодери (К. Стар.). Оті сіпаки заїдять ваші голови (Кон.)].

* * *

тж. крючкотв`орец

1) (жечь для благоухания) курити (-рю, -риш), кадити чим, (о ладане ещё) ладанити. [Я вже й ладаном курила (Кониськ.)]. -рить можжевельником - курити (кадити) ялівцем;

2) (табак) палити, курити, смалити (тютюн), тютюну заживати, (метафор.) з димом гроші пускати (попыхивая) пакати, пахкати, пихкати. Вы -те? - ви палите (курите)? Я не -рю - я не палю. -рить папиросу, трубку - палити (курити) цигарку, люльку, (попыхивая) па(х)кати люльку. [Люлечки палили (Сл. Гр.). Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить (Номис). Пакає люльку (Л. Укр.)]. -рить воспрещается - палити (курити) невільно (заборонено). -рёная сигара - надкурена сигара. Курящий - а) прич. що палить, курить; б) сущ. - см. Курильщик 1. Я не -щий - я не палю, не вживаю (тютюну), не курій з мене. Для -щих - для курців. Для некурящих - для некурців;

3) -рить (перегонять) водку, дёготь - горілку гнати, курити дьоготь, горілку;

4) (кутить) курити, пиячити, (диал.) кубрячити, (бедокурить) шурубурити, колобродити. [Троянці добре там курили (Котл.)];

5) (мести, вьюжить) мести, бити. Гляди, как -рит на дворе - дивись, яке б'є (яка куря) надворі.

* * *

1) кури́ти; (трубку, папиросу) пали́ти, смали́ти

2) ( добывать перегонкой) гна́ти, кури́ти

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да